ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.10.10Справа №2а-9126/10/11/0170

   о 16 годині 23 хвилини

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді  Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

позивача ОСОБА_1,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

фізичної особи – підприємця ОСОБА_1          

до Державної податкової інспекції  в м. Ялта АР Крим              

про визнання незаконним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання незаконним та скасування рішень №0006402303 від 05.07.2010р. та №0006412303 від 05.07.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки відсутність накладних у магазині не є доказом того, що позивачем не ведеться облік ТМЦ за місцем реалізації. Крім того, щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», позивач вважає необґрунтованим висновок відповідача про заниження роздрібної вартості алкогольних напоїв, а саме, пляшки вина, оскільки ціну встановлено згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» №957 від 30.10.2008р.

Позивач у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином та в строк, що підтверджується розпискою (а.с.21), про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 16.07.2010р. відповідачу було запропоновано надати письмові заперечення на адміністративний позов, а також всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю нез’явившегося представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

12.06.2010 року державними податковими ревізорами - інспекторами податкової служби Сорокіним В.В. та Вегбієвим Р.І. на підставі направлень на проведення перевірки №01648 від 01.06.2010 року, № 01649 від 01.06.2010 року (а.с.9-10), проведено планову перевірку господарської одиниці магазину, розташованого за адресою: м. Ялта,                   вул. Красноармійська, 47/1, що належить фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складено акт № 02023 (реєстраційний №2625/01/12/23/НОМЕР_1 (а.с.11-12).

Актом перевірки від 12.06.2010р. встановлено реалізацію алкогольних напоїв (1 пляшки білого вина «Старокримське» об’ємом 0,75л) за ціною 12,00грн. за 1 пляшку, в той час, як ціна даної продукції, за думкою відповідача, повинна складати не менш 12,86грн. за 1 одиницю, не проведення розрахункових операцій через РРО, невидача розрахункового документа. Крім того, перевіркою встановлено не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (не надані податкові накладні, товарно – транспортні накладні, внутрішні накладні на прихід та інші накладні на товар, що знаходиться на реалізації, який було внесено до відомості). Згідно наданій відомості, вартість товару, на який не було надано накладні, склала 7462,00грн.

За результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.1,2,12,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» №957 від 30.10.2008р.

Акт перевірки складено у присутності позивача ОСОБА_1, яким отримано один примірник акту, про що свідчить його підпис на копії акту (зворотній бік а.с.12).

На підставі акту перевірки від 12.06.2010р., відповідачем 05.07.2010 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006402303 (а.с.14), згідно якого до позивача за порушення п.1, 12, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на підставі п.11 ст.11  Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та п.1 ст. 17, ст.ст.21, 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15039,75грн.  

Крім того, 05.07.2010р. відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0006412303 на підставі абз.12 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення абз.28 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» у розмірі 1000,00грн.

Не погодившись із рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006402303 від 05.07.2010р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 14924,00грн. та №0006412303 від 05.07.2010р. в частині застосування абз.12 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного до плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на суму 1000,00грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ(далі Закон).

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону №509,  органи державної   податкової  служби  у  випадках,  в  межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України,  мають право  здійснювати  документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових  декларацій,  звітів  та   інших   документів, пов'язаних   з   нарахуванням   і   сплатою   податків  та  зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі),  а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами,  що не мають статусу юридичної особи, а  також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької  діяльності  чи  не мають такого статусу,  на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати  та/або сплачувати податки і збори   (обов'язкові   платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно п.2 ст.11 Закону №509 органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Частиною 7 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Таким чином, перевірка позивача, що відбулася 12.06.2010р. у розумінні Закону України “Про державну податкову службу в Україні” є позаплановою.

Окрім того, Закон України “Про державну податкову службу в Україні” не передбачає порядок проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання останніми вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тобто зазначений Закон є спеціальним щодо правовідносин, пов’язаних з проведенням перевірки в рамках цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. №355) працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Оскільки перевіряючи мали  направлення на перевірку що містять всі передбачені законом реквізити, надали відповідні службові посвідчення та були допущені до проведення перевірки суд вважає, що відповідачем не порушено порядок проведення перевірок з питань дотримання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.  

Згідно з п.12, ст. 3  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із акту перевірки від 12.06.2010р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідачем застосовані фінансові санкції на загальну суму 15039,75грн., з яких, зокрема, 14924,00грн. – за порушення ведення обліку ТМЦ на місті їх реалізації (7462,00грн. х 2), із застосуванням яких не погоджується позивач.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивача відповідачем 12.06.2010р. встановлено порушення ведення обліку товарних запасів, а саме: відсутність податкових накладних або інших документів первинного обліку на ТМЦ, які знаходяться на місці зберігання та реалізації у магазині.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з відомості, що є додатком до акту перевірки від 12.06.2010р. (а.с.13), під час проведення перевірки відповідачем здійснено інвентаризацію ТМЦ, що знаходиться у місці її реалізації на загальну суму 7462,00грн.

Під час розгляду справи позивачем надано суду податкові та видаткові накладні (а.с.22-34) на товар, який зазначено у відомості на загальну суму 5992,00грн.

Судом встановлено, що видаткові накладні під час проведення перевірки відповідачем не витребувалися та не досліджувалися, відтак, відповідачем зроблено невірний висновок про наявність не облікованих товарів на місці реалізації на суму 5992,00грн. та застосування штрафних санкцій у двократному розмірі вартості не облікованих товарів в цій частині.

Оскільки позивачем не надано суду доказів обліку ТМЦ згідно відомості (додаток до акту перевірки) на суму 1470,00грн., сума штрафних санкцій за порушення порядку обліку ТМЦ на місці реалізації повинна складати 2940,00грн., у зв’язку із чим, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача в частині застосування штрафних санкцій у сумі 11984,00грн.

          Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача щодо застосування фінансових санкцій до позивача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

На підставі викладеного, рішення відповідача від 05.07.2010р. №0006402303 в частині застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 11984,00грн. не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, обґрунтовано.  

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 05.07.2010р. за №0006402303 в частині застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 11984,00грн підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування  рішення про застосування фінансових санкцій від 05.07.2010р. №0006412303, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до абз.30 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Відповідно до абз.28 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», на якій посилається в оскаржуваному рішенні відповідач, законодавцем дано поняття спирту етилового ректифікованого плодового, а відтак зазначений абзац статті 1 позивачем не порушувався.   

Згідно ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Під час проведення перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», посилаючись на те, що позивачем була здійснена реалізація пляшки вина у скляній тарі місткістю 0,75л за ціною 12,00грн., в той час, як згідно зазначеній Постанові мінімальна роздрібна ціна повинна складати 12,86грн.

Згідно абз. 12 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 гривень.

Як зазначалося раніше, відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0006412303 на підставі абз.12 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 1000,00грн.

Згідно з Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957, розмір мінімальної роздрібної ціни на вина у скляній тарі місткістю 0,7 та 1 літр складає 12,00грн.

Зазначеною Постановою КМУ не встановлена мінімальна роздрібна ціна на вино у тарі місткістю 0,75л, відтак, застосування позивачем мінімальної роздрібної ціни у розмірі 12,00грн.  як за тару у розмірі 1 л, на думку суду є правомірним.

На підставі викладеного, рішення відповідача від 05.07.2010р. №0006412303 в про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 1000,00грн. не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, обґрунтовано.  

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.10.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 11.10.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          1.Адміністративний позов задовольнити частково.

          2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим про застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій від 05.07.2010р. №0006402303 в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій у сумі 11984,00грн.

          3.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в          м. Ялта АР Крим про застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій від 05.07.2010р. №0006412303 в розмірі 1000,00грн.

          4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

          5.Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Москаленко С.А.