Копія Справа № 2-о-44/2010 р.
У Х В А Л А
про визнання заяви неподаною
та повернення її заявнику
01 грудня 2010 року суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Ніколаєв М.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 1991 рік,-
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного його проживання на території України станом на 1991 рік.
Ухвалою судді від 24 листопада 2010 року заяву ОСОБА_1(отримано заявником 26 листопада 2010 року) залишено без руху та надано строк для усунення недоліків на протязі чотирьох днів з дня отримання заявником копії ухвали.
Всупереч вимогам судді заявник недоліки в зазначений строк не усунув.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Із заяви вбачається, що заявник просить встановити вищевказаний факт з метою отримання громадянства України.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому засіданні можуть встановлюватися факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Заявником на адресу суду надіслано лише копію паспорту, з якого вбачається, що на час звернення до суду він вже був громадянином України.
За таких обставин, факт який просить встановити заявник в судовому порядку не має юридичного значення.
Статтею 257 ЦПК України визначено, що заява у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, подається особою за місцем її проживання.
З паспорту заявника вбачається, що реєстрацію його місця проживання в смт. Устинівка проведено лише 26.11.2010 року, а до суду із заявою він звернувся 23.11.2010 року, тобто на час звернення заявник не був зареєстрований на території підвідомчій Устинівському районному суду.
Крім того, згідно зі статтею 3 Закону України «Про громадянство України» (далі – Закон) громадянами України є, зокрема, усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України, тобто 24 серпня 1991 р. постійно проживали на території України та особи, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України»: 13 листопада 1991 р. проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
В той же час, положення Закону України «Про громадянство України» та Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Про громадянство України», з урахуванням Указу Президента від 27.06.2006 № 588/2006 «Про внесення змін до Указу Президента України від 27.03.2001 № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» передбачають як вичерпний перелік випадків, у яких до Комісії при Президентові України з питань громадянства подається рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року, так і порядок розгляду заяв щодо набуття громадянства України, що встановлено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі – Порядок) та положенням про Комісію при Президентові України з питань громадянства.
Тому, при розгляді справи про встановлення вказаного юридичного факту, необхідно враховувати як Закон, так і акти Президента України.
Так, у відповідності з вищезазначеними Указами Президента України, зокрема, п. 8 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 р. №588/2006), який передбачає, що процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України проходять громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 р. або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 р.,- для встановлення належності до громадянства України необхідна наявність, одночасно, таких складових:
- особа (заявник) мусить постійно проживати на території України за станом на 24 серпня 1991 року;
- особа (заявник) повинна перебувати на 24 серпня 1991 року у громадянстві колишнього СРСР; - особа (заявник), при наявності, двох вищезазначених складових, повинна мати паспорт громадянина колишнього СРСР (або довідку органу внутрішніх справ про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала у громадянстві колишнього СРСР);
- особа (заявник) не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Таким чином, у сенсі положень п. 8 Порядку, юридичний факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року породжуватиме правові наслідки і тягнутиме за собою виникнення відповідного права лише за наявності вищевказаних складових (документів, тощо).
Тому, зважаючи на наведене, до юрисдикції загального суду питання про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року входить тільки за наявності цих складових , визначених Указом Президента України.
Як вбачається з матеріалів справи, наявність вищезазначених складових у справі відсутня (заявник надав суду лише копії: трудової книжки, довідки Інгульської сільської ради від 11.09.2009 р., довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та надав копію паспорту громадянина України).
На виконання ухвали суду про залишення заяви без руху від 24 листопада 2010 року заявник вищенаведених документів не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, зазначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Керуючись ч.ч. 2, 3 ст. 121 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 1991 рік визнати неподаною та повернути заявнику.
Роз’яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Устинівського
районного суду: М.В.Ніколаєв