АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-839/10 Суддя в 1-й інстанції Світлицька В.М.
Категорія ст.236-8 КПК України Суддя в 2-й інстанції Бараненко Л.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 року місто Запорожжя
Судова колегія палати з кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області в складі:
Головуючого: Гриценко С.І.,
суддів: Бараненко Л.Я., Яцуна С.Б.,
прокурора: Теслі С.Ю.,
адвоката: ОСОБА_1,
підозрюваного: ОСОБА_2,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріал про порушення кримінальної справи за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2010 року, якою
скарга ОСОБА_2 на постанову Запорізького транспортного прокурора Запорізької області Коцюби М.В. від 07 липня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, залишена без задоволення.
Згідно постанови, ОСОБА_2 в період часу з 14.07.2009 року по 18.10.2009 року за попередньою змовою з ОСОБА_3, виходячи на човнах в акваторію р. Дніпро, маючи умисел на незаконне заволодіння свідоцтвами на право керування маломірними суднами, що надає громадянам України право керування маломірним судном, а тому є особистим важливим документом, зупиняли маломірні судна і, діючи від імені представників Держфлотінспекції України, не маючи на те повноважень, незаконно вилучили зазначені вище офіційні документи у громадян, позбавивши їх реалізовувати свої права щодо використання своїм особистим майном відповідно до прав, передбачених Конституцією та законодавством України.
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, вважає, що висновки, викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, вказує на те, що діяв відповідно до вимог законодавства України, особистої інструкції та наказу начальника інспекції Сурменка І.С. Просить постанову скасувати, як незаконну, у зв’язку з порушенням кримінально-процесуального закону, та відсутністю в його діях складу злочину.
В апеляції скаржник ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, оскільки кримінальну справу відносно нього за ст.357 ч.3 КК України порушено без достатніх приводів та підстав в порушення вимог ст.ст. 94, 98 КПК України, вказує на те, що судом не перевірені всі обставини справи, не надано правової оцінки щодо приводів та підстав для порушення справи, у зв’язку із чим просить постанову суду скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд. .
Заслухавши доповідача по справі, підозрюваного ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, думку прокурора, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, явка з повинною, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до вимог ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, розглядаючи такі скарги, суд перевіряє виключно наявність приводів та підстав для винесення постанов, законність джерел отримання даних, які стали підставою для прийняття рішення про порушення справи, а також питання, чи було дотримано порядку порушення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, які були досліджені районним судом, приводами та підставами для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України є безпосереднє виявлення Запорізьким транспортним прокурором Запорізької області ознак злочину, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України, а також пояснення та заяви ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, які містяться в матеріалах справи.
Отже, висновки районного суду про правомірність порушення кримінальної справи у повній мірі відповідають матеріалам справи, аналіз яких дозволяє дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_2, ознак злочину передбаченого ч.3 ст.357 КК України.
Таким чином, доводи апелянта ОСОБА_2, наведені у скарзі про те, що постанова про порушення кримінальної справи є незаконною та необґрунтованою, а також, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.357 КК України, є безпідставними, невідповідними фактичним обставинам справи та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
За таких обставин, встановивши при розгляді скарги ОСОБА_2 відсутність порушень Запорізьким транспортним прокурором Запорізької області вимог ст. ст. 94,97,98 КПК України при порушенні даної кримінальної справи, суд правильно вирішив скаргу по суті, тому підстав для скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2010 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову Запорізького транспортного прокурора Запорізької області Коцюби М.В. від 07 липня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 – без задоволення.
Головуючий
Судді: