УХВАЛА
30 листопада 2010 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючого: Симаченко Л.І.
суддів: Машкаринця І.М., Машкаринця М.М.
з участю прокурора: Сочки І. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 липня 2010 року, -
встановив:
Прокурор заявив клопотання про зняття справи з апеляційного розгляду і її повернення до Ужгородського міськрайонного суду для вирішення клопотання про відновлення пропущеного строку для подання прокурором апеляції на постановлений у справі вирок від 29 липня 2010 року щодо ОСОБА_1
Враховуючи, що відповідно до вимог статті 353 КПК України питання щодо відновлення строку на апеляційне оскарження вироку вирішується судом, який розглядав справу, клопотання прокурора про зняття справи з апеляційного розгляду і повернення до місцевого суду для виконання зазначених вимог процесуального закону підлягає до задоволення.
Керуючись ст.362 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Справу зняти з апеляційного розгляду і повернути до Ужгородського міськрайонного суду для виконання ним вимог статті 353 КПК України.
Судді:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Переяслав-Хмельницька, Хмельницької області, угорця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, мешканця АДРЕСА_1, гр-на України,-
- за ст.186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі;
- за ст.187 ч.1 КК України на шість років позбавлення волі;
- за ст.152 ч.1 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст..70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання - 6 (шість) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступлення вироку в законну силу залишений у вигляді взяття під варту, строк покарання засудженому обчислюється з урахуванням попереднього ув»язнення з 6 липня 2009 року.
та
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Тячів Закарпатської області, цигана, з середньою спеціальною освітою,не одруженого, не працюючого,судимого:
- згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду від 13.09.2005 року, зміненого ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 3.07.2008 року, за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 17.07.2008 року, гр-на України,-
- за ст.186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробування, з іспитовим строком на три роки, з покладенням на засудженого обов»язків, передбачених п.п.3,4 ст.76 КК України.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 до вступлення вироку в законну силу залишено в вигляді підписки про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1950 грн. матеріальної та 30000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 900 грн. матеріальної шкоди, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 стягнуто 600 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кожного по 1338 грн.64 коп. судових витрат.
З засуджених солідарно стягнуто судові витрати по справі в сумі108 грн., вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_7 і ОСОБА_8 визнані винуватими в тому, що 28 березня 2010 року біля 11 години за попередньою змовою між собою, з метою вчинення повторної крадіжки проникли через наявний отвір у стіні в приміщення ливарного цеху ВАТ «МВЗ» по вул.Фрідяшівській в смт.Кольчино Мукачівського району, де намагались таємно викрасти 5 кг мідного дроту вартістю 174 грн, однак свій злочинний умисел довести до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані службовою охороною підприємства.
В апеляціях засуджені ОСОБА_9 і ОСОБА_8 не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин скоєного злочину, доведеності вини та кваліфікацію їх дій, просять змінити оскаржений вирок шляхом пом»якшення покарання, посилаючись на їх щире каяття.
При цьому ОСОБА_9 просить врахувати, що його співмешканка є вагітною, кругла сирота і знаходилась на його утриманні.
ОСОБА_8 просить врахувати, що не являвся ініціатором скоєного злочину, активно сприяв слідству в його розкриттю, позитивно характеризується по місцю проживання, його дружина є вагітною, а тому просить обрати йому покарання з застосуванням ст.69 КК України.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який апеляції підсудних вважає необґрунтованими і просить вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляції засуджених не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Винуватість ОСОБА_9 і ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за обставин, встановлених судом першої інстанції, та правильність кваліфікації їх злочинних дій за ст.ст.15 ч.2-185 ч.3 КК України підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.
В цій частині висновки суду в апеляції не оспорюються і апеляційним судом відповідно до вимог ч.1 ст.366 КПК України не перевіряються.
Покарання ОСОБА_9 і ОСОБА_8 судом призначено в межах санкції статті, що передбачає кримінальну відповідальність за вчинений ними злочин, при цьому судом враховано, що підсудні вчинили незакінчений злочин, який є тяжким, його наслідки, особу підсудних, обставини, що пом»якшують покарання, зокрема їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, на що засуджені посилаються в апеляції.
Покарання ОСОБА_10 за сукупністю вироків, а ОСОБА_8 за сукупністю злочинів, судом обрано з дотриманням вимог відповідно ст.71 КК та ч.4 ст.70 КК України.
Підстав для пом»якшення покарання ОСОБА_9 і ОСОБА_8, які вчинили повторні корисливі злочини під час іспитового строку, будучи звільненими від відбування покарання з випробуванням за попередніми вироками, немає.
Відсутні передбачені законом підстави для призначення ОСОБА_8 покарання з застосуванням ст.69 КК України, оскільки ця особа на протязі року тричі притягається до кримінальної відповідальності за скоєння корисливих тяжких, що свідчить про її схильність до вчинення злочинів та підвищену суспільну небезпечність.
За таких обставин покарання засудженим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, є справедливим і достатнім для їх виправлення і попередження вчинення нових злочинів, а тому апеляції засуджених про зміну вироку і пом»якшення призначеного покарання є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляційні скарги засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 вересня 2010 року щодо них без зміни.
Судді: