УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року                                                                                м. Ужгород

Апеляційний  суд  Закарпатської  області  в  складі:

головуючого     –      Симаченко   Л.  І. ,

суддів  –  Стана  І. В., Мишинчук  Н. С.,  

з участю прокурора – Завальського О. Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією   старшого помічника Ужгородського міжрайонного прокурора на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року.

Цією постановою кримінальну справу щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Концова Ужгородського району Закарпатської області, судимого 3 грудня 2008 року Ужгородським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - три роки,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування.

    Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 25 квітня 2009 року о 19 - й годині 30 хвилинах проник на територію фруктового саду ТОВ «Закарпатфрукт», який знаходиться в с. Концово Ужгородського району, звідки викрав десять саджанців яблунь сорту «Гала, Голден, Айдаред» вартістю 1 115 гривень.

Повертаючи справу на додаткове розслідування на підставі ст. 281 КПК України з мотивів неповноти  та неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, суддя в постанові зазначив, що під час проведення досудового слідства було порушено право на захист обвинуваченого, яке виразилось у незабезпеченні  ОСОБА_1 перекладачем, послуг якого останній потребував як особа, що вільно не володіє  українською мовою,  яка за національною належністю є ромом, безграмотний.

В апеляції прокурор просить  постанову суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, зазначаючи, що під час проведення досудового слідства ОСОБА_1 від послуг перекладача  відмовився та виявив бажання  давати показання українською мовою, всі слідчі дії проводились за участю захисника, жодних заяв  та клопотань  від обвинуваченого не поступило. Вважає, що для повноти та всебічності розгляду справи достатньо запросити перекладача в судове засідання.

В запереченні на апеляцію ОСОБА_1 зазначив, що постанова суду  є законною. Українською мовою він вільно  не володіє, читати та писати не може, з цих причин не знайомився  з матеріалами справи і протокол не підписував, призначеного слідчим захисника бачив один раз, без участі перекладача був фактично позбавлений захисту. Винність у крадіжці не визнає, вважає матеріали справи сфальсифікованими.

Заслухавши доповідь судді,  промову прокурора про скасування постанови суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції й заперечення, колегія суддів  вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог  ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування допускається тільки з підстав неповноти та неправильності досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що досудовим слідством було  порушено право ОСОБА_1 на захист, який всупереч вимогам ст. 19 КПК України був позбавлений права користуватися  послугами перекладача. Згідно з анкетними  даними він є ромом, освіти не має, не може читати та писати, рідною мовою вважає угорську. (  а. с. 46 - 47, 69 – 70, 118 - 119 ).

Незважаючи на це, всі слідчі дії, направлені на збирання та процесуальне   закріплення доказів були проведені  слідчим без участі перекладача та захисника. Зі стадії затвердження обвинувального висновку справу з підстав порушення вимог ст. 45 КПК України було направлено на додаткове розслідування, під час якого слідчим формально з участю захисника були проведені слідчі дії, які на завершальній стадії провадження досудового слідства та ще й у відсутності перекладача не могли забезпечити виконання принципу  рівноправності учасників судового процесу у доведенні  своєї позиції, - роз’яснено права  обвинуваченого, пред’явлено обвинувачення, проведено допит та виконано вимоги ст. ст. 218 – 220 КПК України. ( а. с. 110 – 119 ).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час слідства не було  виконано  власноруч жодного надпису, підписи на всіх документах відрізняються один від одного. ( а. с. 16 – 17, 35, 40, 41, 42,47, 63 ).

Отже, за таких обставин зазначені в апеляції доводи прокурора є необґрунтованими. Постанова суду відповідає вимогам ст. 281 КПК України і зазначені в ній порушення кримінально – процесуального закону, які  призвели до обмеження конституційних прав та інтересів ОСОБА_1 усунути під час розгляду справи в суді  та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок не представляється можливим.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК  України, апеляційний суд Закарпатської області

                                    У Х В А Л И В :

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 прокуророві на додаткове розслідування залишити без зміни, апеляцію прокурора – без задоволення.

Судді: