АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====================================================================
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого – Вотьканича Ф.А.
суддів- Машкаринця І.М., Мишинчук Н.С.
з участю прокурора – Цар І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляцією захисника ОСОБА_2 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 15 листопада 2010 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3,-
встановив :
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2010 року задоволено подання слідчого в особливо важливих справах СВ Управління СБ України в Закарпатській області по кримінальній справі №726, яке погоджено заступником прокурора Закарпатської області, про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців:
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1, гр.-ну України,-
обвинуваченому за ч.2 ст.332 КК України.
По вказаній кримінальній справі ОСОБА_3 обвинувачується в організації в вересні 2010 року в м.Ужгороді незаконного переправлення осіб через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб.
Постанова суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 умотивована неможливістю закінчення досудового слідства в визначений
Справа №10-488/10
Головуючий у першій інстанції: Королю Ю.А.
Доповідач: Машкаринець І. М.
законом 2-місячний строк через необхідність проведення додаткових слідчих дій та оперативно розшукових заходів для всебічного, повного і об»єктивного дослідження всіх обставин справи, проведення ряду уточнюючих допитів ОСОБА_3 та ще 4-х обвинувачених у справі, пред»явлення їм обвинувачень у вчиненні інших епізодів організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, необхідності отримання матеріалів доручень, направлених в оперативні підрозділи для встановлення їх причетності до вчинення інших злочинів на каналі нелегальної міграції та виконати по справі вимоги ст.ст.218-220 КПК України.
В апеляції захисник обвинуваченого ОСОБА_3 просить скасувати оскаржену постанову судді та відмовити в поданні слідчого про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3
Апелянт посилається на те, що ОСОБА_3 повністю визнав себе винним, активно сприяє слідству в розкриттю злочину, позитивно характеризується, не має намір ухилятись від суду або продовжити злочинну діяльність, а тому відсутні передбачені законом підстави для продовження строків тримання обвинуваченого під вартою
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необґрунтованість апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд відмовляє в її задоволенні з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.156 та 165-3 КПК України у випадках, коли розслідування справи в 2-х місячний строк закінчити неможливо, а підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м»який не має, він може бути продовжений до 4-х місяців суддею того суду, який виніс постанову про застосування особі запобіжного заходу в вигляді взяття під варту.
Підозрюваний ОСОБА_3 затриманий у порядку ст.115 КПК України 18.09.2010 року, запобіжний захід у вигляді взяття під варту йому обрано згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду від 1.10.2010 року.
Пред»явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст.332 КК України відповідає вимогам ст.ст.131-133 та 140 КПК України.
Подання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, двохмісячний строк перебування під вартою якого спливав 18.11.2010 року, суддею вирішено з додержанням вимог ст. ст.156,165-3 КПК України, обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також умови, за яких продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є можливим, з’ясовані достатньо повно й об’єктивно.
Висновок про продовження до 4-х місяців строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою суддею належним чином вмотивований.
При цьому суддею обґрунтовано враховано, що досудове слідство по справі, по якій обвинувачуються п»ятеро осіб, неможливо закінчити у визначений законом двохмісячний термін через необхідність проведення значної кількості слідчий дій , які мають доказове значення у справі та перевірки отриманих в ході досудового слідства даних про вчинення обвинуваченими інших епізодів злочинної діяльності на каналі нелегальної міграції та причетності цих інших осіб до вчинення розслідуваного в рамках даної кримінальної справи злочину.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2010 року про продовження до чотирьох місяців строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 залишити без зміни, а подану його захисником апеляцію без задоволення.
Судді:
ёё
У Х В А Л И В :
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2010 року про продовження до чотирьох місяців строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 залишити без зміни, а подану його захисником апеляцію без задоволення.
Судді:
+
підприємця, гр.-на України,
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючого:
суддів:
при секретарі:
з участю прокурора:
адвоката:
засудженого: ОСОБА_5
перекладача:
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м.Мукачево на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 1 червня 2010 року,яким
ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Ужгорода Закарпатської області, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, мешканця АДРЕСА_2, гр.-на України,
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2 та 15 ч.2-185 ч.2 КК України і засуджений:
-за ст.186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ст.185 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
-за ст.ст.15-ч.2-185 ч.2 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_5 призначено покарання в вигляді позбавлення волі ст. роком на 4(чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з виробуванням, якщо він протягом 3-х років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до вимог ст.76 КК України обов»язки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
-повідомляти ці органи пру місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з»являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що 24.12.2009 року біля 19 год. біля під»їзду будинку №71 по вул.Писарева в м.Мукачево, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, відкрито викрав у неповнолітнього потерпілої ОСОБА_6 МРЗ-плеєр марки «SONI» вартістю 264 гривні.
Цим же вироком ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що 6.11.2009 року в період часу зх. 20 год.45 хв.до 21 години, перебувачи в стані алкогольного сп»яніння за попередньою змовою з ОСОБА_4
, без застосування фізичного насильства в кінці вересня 2009 року на полі поблизу винзаводу «Айсберг» в м.Берегово знайшов дикоростучий кущ коноплі, з якого зірвав листя та переніс до закинутої будівлі по вул.Фабричній в м.Берегово, де шляхом сушіння і подрібнення виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс (марихуану), який зберігав у цій будівлі для власного вживання.
22 березня 2010 року біля 14 год.30 хв. в приміщенні магазину «Свіжий хліб» по вул.Б.Хмельницького,93 в м.Берегово працівниками міліції в ОСОБА_1 було вилучено 7,5204 вказаного наркотичного засобу, який ОСОБА_1 в цей день носив при собі в паперовому згортку в зовнішній кишені штанів.
В апеляції помічник Берегівського міжрайонного прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи правильність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин скоєного ОСОБА_1 злочину, доведеність вини
та кваліфікацію дій засудженого, порушує питання про скасування вироку у зв»язку з м»ягкістю призначеного покарання та неправильним застосуванням, з призначенням ОСОБА_1 більш суворого покарання.
В обґрунтування апеляції помічник прокурора посилається на те, що засудженому ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено покарання з випробуванням без врахування в повній мірі даних що його характеризують,зокрема що вказана особа раніше неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів з звільненням судом від відбування покарання з іспитовим строком, по закінченню якого ОСОБА_1 знову скоював нові умисні злочини, що свідчить про неефективність застосування до засудженого покарання з випробувальним строком, яким не досягається мета покарання щодо виправлення цієї особи і запобігання вчинення нею нових злочинів.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просить апеляцію визнати такою, що не підлягає розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та правильність кваліфікації судом суспільно небезпечного діяння підсудного ОСОБА_1 не оспорюється, а тому в силу ч.1 ст.365 КПК України апеляційним судом не перевіряється.
Винуватість підсудного ОСОБА_1.у вчиненні злочину, за встановлених судом першої інстанції обставин підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом та наведених у вироку доказів. Дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України кваліфіковано вірно.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання.
Керуючись ст.ст.323,324,366 та 378 КПК України, апеляційний суд,
засудив:
На вирок апеляційного суду прокурором може бути внесено касаційне подання, а засудженим подана касаційна скарга до Верховного Суду України, протягом одного місяця з моменту проголошення вироку.
Головуючий:
Судді: