Справа № 2-а-125/10 Вх.02.07.10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2010 року Рахівський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючої судді – Марусяк М.О.
при секретарі – Ступчук Л.Б.
з участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до
Інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Літинського району Вінницької області, Крук Олексій Іванович,
про
визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Літинського району, Вінницької області, Крук Олексія Івановича про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 25.06.2010 року, йому вручено поштовий лист, який надійшов з відділу ДВС Рахівського РУЮ. В даному листі знаходилася копія постанови АВ №214648 від 29 березня 2010 року, складена відносно нього інспектор ДПС ВДАІ Літинського району, Вінницької області. Як вбачається зі змісту постанови він, ОСОБА_1, 28 березня 2010 року у смт. Літин, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоне світло), тобто скоїв правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до цієї постанови на нього накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень.
Вважає, що вказана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії інспектора ДАІ при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили його права. 25 березня 2010 року, він дійсно рухався у своєму автомобілі по вул. Леніна в смт. Літин, зі швидкістю близько 30-40 км/год., під’їжджаючи до перехрестя вул. Леніна – Кармелюка, звернув увагу на сигнал світлофора, який був жовтим, і він зупинився по ззаду іншого автомобіля. Коли сигнал світлофора змінився на зелений, він продовжив рух в загальному потоці автомобілів, однак через декілька метрів, його зупинив працівник ДАІ, який попросив надати йому документи для перевірки. Після того, як передав працівнику ДАІ посвідчення водія, техпаспорт, інспектор повідомив, що він проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, на що позивач був обурений та заперечив факт скоєння правопорушення, інспектор нічого не пояснюючи, разом з його документами пішов до службового автомобіля ДАІ та сів у нього. Він не виходив з автомобіля, оскільки був впевнений, що інспектор здійснює перевірку його документів по базі даних ДАІ. Через деякий час інспектор повернувся, передав йому документи та побажав щасливої дороги. Про те, що інспектор ДАІ склав, відносно нього протокол та постанову його не повідомлено. Інспектором не було вручено йому копії протоколу. У постанові інспектором не зазначено наявних свідків, не враховано їхні свідчення, не надано змоги дати пояснення ні йому, ні свідкам. Очевидно, що інспектором не роз’яснювались права, як особі, відносно якої складався протокол та виносилася постанова. Постанова не була вручена, що позбавило його можливості оскаржити її у встановлений законом строк.
ОСОБА_1, у адміністративному позові зазначає, що на підставі вищенаведеного оскаржувана ним постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки в його діях немає складу правопорушення у якому його визнано винним зазначеною постановою, тому просить суд поновити строк на оскарження постанови серії АВ №214648 від 29.03.2010 року про притягнення його, ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, скасувавши постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 214648 від 29.03.2010 року про накладення на нього, адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штафу в сумі 500 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав на їх задоволенні наполягає.
Відповідач, інспектор ДПС ВДАІ Літинського району Крук Олексій Іванович в судові засідання не з’являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень. Причини неявки суду не відомі.
Однак, представник УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області Чоповський А.В. надав суду заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, в якому зазначає, що з отриманим адміністративним позовом ознайомлений, позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та не визнає такі в повному обсязі.
Заслухавши позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
З постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 214648 від 29.03.2010 року слідує, що 29.03.2010 року о 17:30 год ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в смт. Літин, на перехресті вулиць Леніна-Кармелюка проїхав на заборонений сигнал світлофора (червоний). За вчинення даного правопорушення інспектором ДПС ВДАІ Літинського району, постановлено притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 500 (п’ятсот) гривень.
Натомість, в оскаржуваній постанові дійсно, відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання її копії, без відмітки про його відмову в отриманні такої.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення, у відношенні ОСОБА_1 слідує, що при притягненні до адміністративної відповідальності порушені його права, які не були враховані, вимоги ст. ст. 33, 280 КУпАП, зокрема: згідно яких при накладенні адмінстягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність і обтяжують її, тощо, що в даному випадку не було враховано інспектором ДПС та призначено адміністративне стягнення.
Відповідачем в судове засідання не надано обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення.
Копії протоколу про адміністративне правопорушення, яким стверджувалося б вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП саме ОСОБА_1, суду не надано, як позивачем так і відповідачем, що також може свідчити про підставність поданого адміністративного позову до суду за захистом порушеного права, оскільки оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення, за таких обставин, винесена безпідставно.
З наданого, представником УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області Чоповським А.В., заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, вбачається, що представник відповідача роз’яснює суду порядок розгляду справи та прийняття судового рішення зазначаючи, неповно, законодавство України та статті якими слід керуватися суду при розгляді даної справи – при винесенні рішення в справах адміністративного судочинства, суд керується кодексом судочинства відповідно до якого і приймає рішення – статтею 159, згідно якої обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами які були досліджені в судовому засіданні. А також, просить суд звернути увагу на те, що позивачем було грубо порушено вимоги п.8.7.3.е ПДР України за якими червоний сигнал світлофора забороняє рух, за що на водія транспортного засобу були складені адмінматеріали, які направлені в підрозділ ДАІ по місцю проживання правопорушника в термін передбачений наказом МВС. Такі заперечення підтверджують той факт, що позивача не повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Отже, з дослідженого, в ході судового розгляду справи, заперечення поданого представником відповідача, судом не знайдено жодної із підстав, якою б спростовувалася безпідставність оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення складеної щодо ОСОБА_1, якою його визнано винним за ч.2 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 500 гривень.
Доводи наведені позивачем, знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті, постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Заявлені позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а саме: копією повістки старшого держвиконавця відділу ДВС Рахівського РУЮ про виклик ОСОБА_1, як боржника /а.с.3/, копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2010 року по примусовому виконанню стягнення з ОСОБА_1 1000 гривень штрафу у подвійному розмірі на користь держави /а.с.4/; копією постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 214648 від 29.03.2010 року /а.с.5/, конвертом про їх отримання /а.с.6/, копією паспорта громадянина України, виданого на ім’я ОСОБА_1 /а.с.7-9/; запереченням на адміністративний позов /а.с.11-12/.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заперечення надане представником УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області не містить доводів, які б підтверджували безпідставність звернення ОСОБА_1 до суду з даним адміністративним позовом.
У відповідності до ст. 100 КАС України суд визнає, у даній справі, причину пропущення строку звернення до суду поважною, оскільки позивачем доведено, що йому стало відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності з часу отримання поштою оскаржуваної постанови, повістки та постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами справи /а.с.3-6/.
Відповідачем в судове засідання не надано обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні було встановлено, що він не порушив вимог передбачених Правилами дорожнього руху України, а тому про те, що він не згідний з порушенням, пояснив працівнику ДАІ, однак інспектором не було взято до уваги зазначених обставин, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він був притягнутий до адміністративної відповідальності не підтверджена жодними доказами.
Всі ці обставини дають суду підстави для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 214648 від 29.03.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 500 (п’ятсот) гривень та закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч.5 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. 33, ч.2 ст. 122, ст.ст. 268, 280, 287, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення , ст.ст. 9, 11, 17, 86, 94, 100, 159, 160, 167 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Поновити строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення Серії АВ № 214648 від 29.03.2010 року, складеної інспектором ДПС ВДАІ Літинського району Вінницької області Крук Олексієм Івановичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення Серії АВ № 214648 від 29.03.2010 року про притягнення ОСОБА_1, мешканцем АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адмінстягнення у вигляді штрафу в сумі 500 (п’ятсот) гривень, а провадження у даній справі закрити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуюча: Марусяк М.О.
З оригіналом вірно:
Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.