ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"23" серпня 2006 р. |
Справа № 11/169-06-4598 |
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1.
До відповідачів: 1) Одеської залізниці;
2) Державного підприємства „Свердловантрацит”.
про стягнення 1148,00 грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за довіреністю);
від відповідачів: 1) Одеської залізниці -Аверін Б.О., Тіхонова Г.І. (за довіреністю);
2) ДП „Свердловантрацит” -не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: 16.05.2006 р. за вх. НОМЕР_1 Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці та Державного підприємства „Свердловантрацит” вартості нестачі вантажу у розмірі 1148,00 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає, надав уточнення позовних вимог (вх.НОМЕР_2 , вх. НОМЕР_3, вх.НОМЕР_4)
Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (вх.НОМЕР_5).
Відповідач (ДП „Свердловантрацит”) проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (вх. НОМЕР_6 та вх. НОМЕР_7).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:
22.02.2006 р. на виконання договору купівлі-продажу НОМЕР_8 ДП „Свердловантрацит” по залізничній накладній НОМЕР_9, в напіввагонах НОМЕР_10 та НОМЕР_11 відвантажило на адресу СПД ОСОБА_1 вугілля марки Антрацит АМ у кількості 138000 кг.
В ході слідування напіввагону НОМЕР_10 на станції Знаменка Одеської залізниці були виявлені поглиблення в поверхні вантажу, про що складено акти загальної форми НОМЕР_12 та НОМЕР_13 На підставі вказаних актів 25.02.2006 р. складений комерційний акт НОМЕР_14. При перевірці маси вантажу на станції призначення виявлено нестачу вантажу в кількості 3,7 т.
Згідно платіжної вимоги-доручення НОМЕР_15 вартість однієї тони вугілля марки АМ (13-25) складає 336 грн. з ПДВ.
Позивачем розрахована вартість недостачі, з урахуванням норми нестачі 1% (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто), яка складає 1148,00 грн.
Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву НОМЕР_16, та зазначає, що навантаження здійснювалось силами відправника вантажу, ним же визначена і маса вантажу. Згідно ст. 32 СЗУ, п. 5, 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Для забезпечення схоронності вантажу на його поверхню може наноситись захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення шару вантажу. Вагон прибув в технічно справному стані, що підтверджується комерційним актом НОМЕР_17 Враховуючи викладене Одеська залізниця просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач (ДП „Свердловантрацит”) проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. НОМЕР_6 та вх. НОМЕР_7), та зазначає, що по залізничній накладній НОМЕР_18 передав залізниці для перевезення у вагоні НОМЕР_10 вугілля у кількості 69 000 кг. Статтею 24 СЗУ передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей зазначених відправником в залізничній накладній. Відповідач (ДП „Свердловантрацит”) вважає, що данні викладені в комерційному акті НОМЕР_19 свідчать про те, що нестача вантажу утворилась при перевезенні вантажу, шляхом його розкрадання. Крім того відповідач зазначив, що Позивачем неправильно визначена норма нестачі, яка повинна складати не 1%, а 2%, оскільки вугілля було навантажено у вологому стані.
Позивач 27.07.2006 р. за вх. 16041 остаточно уточнив позовні вимоги та просив стягнути вартість недостачі, з урахуванням норми нестачі 2% (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто), яка складає 884,57 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд при вирішенні спору, пов'язаного із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагоні відкритого типу, виходить з того, що п. “а” ст. 111 Статуту залізниць України звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутністю ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.
Крім того згідно до ст. 129 Статуту Залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За даними комерційного акту НОМЕР_14 від 25.02.2006 р. вагон надійшов у комерційному та технічному відношенні справний, люки та двері у вагоні справні та закриті.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку щодо недодержання відправником вантажу - ДП „Свердловантрацит” вимог ст.ст. 27, 32 Статуту залізниць України, Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що матеріали справи не свідчать про вину Одеської залізниці щодо недостачі вугілля згідно комерційного акту НОМЕР_14 від 25.02.2006 р., тому відповідно до ст.ст. 27, 111 Статуту залізниць України відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на відправника -ДП „Свердловантрацит”.
Розрахунок вартості недостачі, здійснено Позивачем з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. правильно, але зазначено вартість 1 кг. вугілля у розмірі 0,3818 грн., проте згідно п.1.1 договору купівлі-продажу НОМЕР_8, специфікації на поставку товару від 02.02.2006 р. (Додаток № 1 до договору НОМЕР_20) а.с.49-52, платіжної вимоги-доручення НОМЕР_21 вартість однієї тони вугілля марки АМ складає 336 грн. з ПДВ за тонну. Інших доказів вартості вугілля, навантаженого напіввагон НОМЕР_10 позивачем не надано.
Відповідно до розрахунку суду вартість нестачі складає: 3700 кг -1380 кг (2% від 69000 кг) = 2320 кг х 0,336 грн. = 779,52 грн.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок ДП „Свердловантрацит”, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства „Свердловантрацит” (94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, п/р 26005301220740 у відділені ПІБ м. Свердловська, МФО 304472, код 32355669) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, п/р НОМЕР_22 в Ольвіопільському відділені МОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 326018, код НОМЕР_23 ) -779,52 грн. вартості нестачі вантажу; 102 грн. - держмита; 118 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу.
3. Одеську залізницю -звільнити від відповідальності.
4. В решті позову -відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Власова С.Г.
Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 28.08.2006 р.