Справа № 2-а-773-1/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року    

Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді                        Лозинська М.І.,

при секретарі                                   Продан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Смілянського взводу ДПС УДАІ в Черкаській області рядового міліції Перемей Богдана Анатолійовича, УДАІ УМВС України в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

В жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 01.10.2010 року інспектором ДПС Перемей Б.А. складено протокол про адміністративне правопорушення серії СА1 №046034 та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення СА №186306, згідно з якими його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вважає, що зазначені протокол та постанова винесені з порушенням вимог чинного законодавства, посилаючись на те, що він керуючи автомобілем з додержанням правил дорожнього руху, та дотримуючись швидкісного режиму, згідно дорожніх знаків та правил дорожнього руху був зупинений працівником ДАІ, який повідомив, що ним нібито було перевищено швидкість на 24 км/год, що було зафіксовано приладом «Сокіл» № 0501354, та згідно постанови притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу .

Також зазначив, що  під час розгляду справи, інспектором не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили про те, що в його діях є ознаки проступку, за який законодавством встановлено адміністративну відповідальність.

Також позивач посилався на те, що показники швидкості, встановлені приладом « Сокіл » яким проводився нагляд за дорожнім рухом із метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачено, що для його застосування необхідно, щоб фіксація велася в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-, кіно-, або відеозйомки чи засобами фото-, кіно-, або відео зйомки, за таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону, тобто показання приладу «Сокіл» можуть належати будь-якому транспортному засобу з тих, що рухались поруч з його автомобілем, або взагалі попереду, тому це не може вважатися доказом скоєння ним адміністративного правопорушення, і встановити та довести, що вимірювалась саме швидкість його автомобіля, неможливо.

Також позивач зазначив, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи., що не відповідає вимогам ст.. 251 КУпАП

Позивач в судовому засіданні  підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив про їх задоволення, посилаючись на обставини викладені у позові.

            Представник відповідача в судове засідання  не з’явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, та письмові заперечення про відмову у позові.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлених цим кодексом або іншими законами.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01.10.2010 року, позивач керуючи автомобілем «Хонда Цивік» д.н. НОМЕР_1, їхав в населеному пункті м. Сміла, перевищивши встановлену швидкість руху на 24 км/год, порушивши вимоги п. 12.4, за що передбачена відповідальність встановлена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до постанови про по справі про адміністративне правопорушення від 01.10.2010 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ст. 122 ч. 1 КУпАП забороняється перевищення водiями транспортних засобiв встановлених обмежень швидкостi руху транспортних засобiв бiльш як на двадцять кiлометрiв на годину.

Відповідно до п. 12.4. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.. .

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до Наказу МВС від 27.03.2009 р. № 111 «Про затвердження інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» п. 20.1 Технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень  правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями та методичними рекомендаціями про порядок їх використання, п. 20.2 Працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність, п. 20.3 з метою найбільш ефективного використання технічних засобів та приладів, керівник підрозділу забезпечує їх застосування у дві, а за необхідності і в три зміни, відповідає за збереження технічних засобів та приладів особисто командир підрозділу ДПС, або особа, яка виконує його обов’язки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова про притягнення до  адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 70, 160, 163 КАС України, ст. ст., 251, 252, 258, 283 КУпАП, 20.2, Додатку 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, Наказом МВС від 27.03.2009 р. № 111 «Про затвердження інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», суд, -        

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Смілянського взводу ДПС УДАІ в Черкаській області рядового міліції Перемей Богдана Анатолійовича, УДАІ УМВС України в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС Смілянського взводу ДПС УДАІ в Черкаській області рядового міліції Перемей Богдана Анатолійовича від 01 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1, до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

              Суддя: