Судове рішення #12233443

                                                                                         Справа №1-1033/2010 року

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Луцьк                                 30 листопада 2010 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді                             Калькової О.А.,

за участю секретаря                 Петруся А.В.,

прокурора                                     Музичука Р.А.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:  

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ківерці, Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого:

за ст. 185 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

    Підсудний ОСОБА_1, 10 липня 2010 року, близько 13 год., шляхом проникнення у житло, а саме в кімнату №407 б, що за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрав гроші у сумі 200 гривень, які знаходились у паспорті громадянина України, виданого на ім.»я ОСОБА_2, який знаходився на полиці шафи у вищевказаній кімнаті, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 200 гривень.

Він же, повторно, 15 липня 2010 року, близько 13 год., шляхом проникнення у житло, а саме в кімнату №407 б, що за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрав золоту каблучку вагою 02 грами вартістю 500 гривень, яка знаходилася у скляній вазі на полиці шафи, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.

Він же, повторно, 28 липня 2010 року, близько 16 год., шляхом проникнення у житло, а саме в кімнату №407 б, що за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрав гроші у сумі 100 гривень, які знаходились у коробці на полиці шафи, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 100 гривень.

Він же, повторно, 29 липня 2010 року, близько 18 год., шляхом проникнення у житло, а саме в кімнату №407 б, що за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрав з коробки, яка знаходилась на полиці шафи банківську кредитну картку «Приватбанк» за допомогою якої в подальшому зняв з банківського кредитного рахунку ОСОБА_2 гроші у сумі 5 000 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5 000 гривень.

Він же, повторно, 30 липня 2010 року, близько 11 год. 30 хв., шляхом проникнення у житло, а саме в кімнату №407 б, що за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрав з шкатулки дві золоті каблучки вагою 03 грами вартістю 800 гривень та вагою 02 грами вартістю 700 гривень,  чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1 500 гривень.

Він же, повторно, 04 серпня 2010 року, близько 18 год. шляхом проникнення у житло, а саме в кімнату №407 б, що за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрав з шкатулки золоту каблучку вагою 1,5 грам вартістю 500 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 500 гривень.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно він  у вказаний час, місце та спосіб проникав в житло, а саме в кімнату №407 б, що за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрадав картку «Приватбанк», з якої знімав гроші, належні потерпілій ОСОБА_2, золоті вироби, гроші, належні потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Суму викраденого не заперечує. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

    Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина в інкримінованому злочині також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу.

    Відповідно до ст.299 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по справі, оскільки вони не оспорюються учасниками судового процесу.

    Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, поєднаними з проникненням у житло, вчиненими повторно, вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч.3 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, всі обставини справи та дані про особу винного.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, шкода повністю відшкодована, що підтверджується заявами потерпілих, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

                                              Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, та призначити покарання у виді 4-ьох (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76  КК України звільнити  засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки:

•   не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи;

•   повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

•   періодично з”являтися  для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому залишити попередній –  підписку про невиїзд.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧА:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація