ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 листопада 2010 року 17:36 № 2а-15812/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. за участю секретаря судового засідання Бистрик О.С. вирішив адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Вищого адміністративного суду України
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Державна податкова адміністрація України
провизнання протиправними дій, стягнення незаконно утриманого податку з доходів фізичних осіб
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними дій Вищого адміністративного суду України щодо утримання з вихідної допомоги позивача як судді у відставці податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15%, що складає суму 106217,17 грн., а також про стягнення з відповідача на користь позивача 106217,17 грн. незаконно утриманого податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги судді. Крім того, позивач просив допустити постанову суду до негайного виконання.
Позивач до судового засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі.
Відповідач заперечень на позовну заяву не надав, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис представника на повістці.
У судовому засіданні 18 листопада 2010 року представник Державної податкової адміністрації надав письмові заперечення на адміністративний позов. Представник в обґрунтування своєї позиції зазначив, що за змістом статей 1, 3, 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" вихідна допомога, що виплачується судді, який пішов у відставку є доходом у вигляді заробітної плати, відповідно така допомога включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою 15%. Також представник третьої особи звернув увагу на те, що подібна позиція висловлена у листі Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України від 25 січня 2010 року №04-27/25.
Заслухавши пояснення представника Державної податкової адміністрації України, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Постановою Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 7 жовтня 2010 року №2596-VI ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого адміністративного суду України у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2010 року №392-к відраховано ОСОБА_1, суддю Вищого адміністративного суду України, 29 жовтня 2010 року зі штату суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, зобов'язано фінансове-економічне управління, зокрема, припинити виплату щомісячного грошового утримання, виплатити вихідну допомогу в розмірі місячного заробітку позивача на посаді судді Вищого адміністративного суду України за 37 повних років роботи на посаді судді.
Згідно з довідкою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2010 року №185 позивач працював у цьому суді на посаді заступника Голови суду з 01 січня 2005 року до 29 жовтня 2010 року, у зв'язку з виходом у відставку в жовтні 2010 року була виплачена вихідна допомога в розмірі 708114,51 грн., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15% на суму 106217,17 грн.
Вирішуючи спір суд виходить з такого.
Право на отримання вихідної допомоги судді у разі його виходу у відставку передбачене статтею 43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-XII (у редакції чинній на момент існування спірних правовідносин), за якою судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку (частина третя).
Спеціальним законом у сфері оподаткування фізичних осіб є Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року №889-IV.
Пунктом 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено перелік доходів, що включаються до складу місячного оподатковуваного доходу, серед яких відсутній такий дохід як вихідна допомога судді, в разі виходу його у відставку. Водночас згідно з підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 цього Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу не включаються, зокрема, сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону.
У Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів) зазначено: "Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004)" (абзац третій підпункту 3.4 пункту 3).
Аналіз наведених правових актів, з врахуванням правової позиції Конституційного Суду України, дає підстави дійти висновку, що вихідна допомога судді, в разі виходу його у відставку є видом соціальної допомоги в розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", тому не підлягає оподаткування. При цьому суд бере до уваги ту обставину, що у правовідносинах щодо оподаткування вихідної допомоги судді, який пішов у відставку, з огляду на вказану правову позицію Конституційного Суду України, спеціальною нормою є положення статті 43 Закон України "Про статус суддів", яка виключає можливість оподаткування вихідної допомоги.
Таким чином, посилання представника ДПА України на підпункт 22.2 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", відповідно до якого в разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону, є безпідставним.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо оподаткування вихідної допомоги позивача – судді, який пішов у відставку в розмірі 15% на підставі Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", відповідно сума утриманого податку 106217,17 грн. підлягає стягненню на користь позивача. Отже, позовні вимоги підлягають задовленню.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті. Пунктом 2 частини першої статті 256 цього Кодексу встановлено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на клопотання позивача, суд вважає що постанова в частині стягнення суми 106217,17 грн. безпідставно утриманого податку підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Вищого адміністративного суду України щодо утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15 %, що становить 106217,17 грн. (сто шість тисяч двісті сімнадцять грн. 17 коп.) з вихідної допомоги ОСОБА_1, виплаченої у зв'язку з виходом судді у відставку.
Стягнути з Вищого адміністративного суду України на користь ОСОБА_1 суму 106217,17 грн. (сто шість тисяч двісті сімнадцять грн. 17 коп.).
Постанову суду в частині стягнення з Вищого адміністративного суду України на користь ОСОБА_1 суми 106217,17 грн. (сто шість тисяч двісті сімнадцять грн. 17 коп.) виконати негайно.
Судові витрати в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Донець
Постанова виготовлена в повному обсязі 22.11.2010 р.