ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" серпня 2006 р. Справа № 19/175
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Лазорчик"
до відповідача Ново-Рафалівське споживче товариство
про стягнення в сумі 26357 грн. 03 коп.
Суддя Тимошенко О.М.
Представники:
Від позивача : представник Тарновецький П.Я.
Від відповідача : представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 26357,03 грн.- суми основного боргу, 3% річних, збитків внаслідок інфляції та процентів за користування чужими грошовими коштами за невиконання умов договору купівлі-продажу від 20.03.2006 р. № 20/03-06. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з’явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними в матеріалах справи. За таких обставин розгляд справи здійснюється за нормами статті 75 ГПК України.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Суд виходив з такого.
"20" березня 2006 року між ТзОВ фірмою "Лазорчик" та Ново-Рафалівським споживчим товариством було укладено договір купівлі-продажу товарів № 20/03-06 згідно якого позивач зобов'язувався продати, а відповідач придбати товар в асортименті, в кількості та за ціною, зазначених в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу, протягом квітня-травня 2006 р., товар на загальну суму 70119,81 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме - видатковими накладними та довіреностями на отримання товару.
Згідно пунктів 5.2 та 3.2 Договору відповідач зобов'язувався сплатити вартість товару на банківський рахунок позивача протягом 5 днів з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата, зазначена в накладній.
Відповідач виконав свої обов'язки частково та сплатив позивачу за отриманий товар лише 44356,68 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача. Таким чином залишок основного боргу складає 25763,13 грн.
Доказів сплати основного боргу відповідач суду не подав. Відтак вимоги в частині стягнення боргу в сумі 25763,13 грн. підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до подано розрахунку, станом на момент подання позовної заяви збитки внаслідок інфляції складають 153,82 грн., 3% річних - 107,49 грн. Розрахунок судом перевірено.
За умовами ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. За проведеною аналогією закону, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Відтак, згідно поданого розрахунку, на момент подання позовної заяви розмір процентів за користування чужими грошовими коштами складає 332,59 грн.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 26357,03 грн.
Вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.
У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу, збитків від інфляції, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити .
2. Стягнути з Ново-Рафалівського споживчого товариства (вул. Б.Хмельницького 2,Рафалівка,Володимирецький район, Рівненська область,34371, код ЄДРПОУ 01765199, розрахунковий рахунок № 26005101013008, банк: ФАБ "Укоопспілка" смт. Володимирець, МФО банку 333625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лазорчик" (вул. Павлюченка 3,Рівне,33000, код ЄДРПОУ 21088826) - основний борг в сумі 25763грн. 13коп., збитки від інфляції в сумі 153грн. 82коп., 3 % річних в сумі 107грн. 49коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 332 грн. 59 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 263грн. 57коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тимошенко О.М.
Повний текст рішення суддею підписано "30" серпня 2006 р.