Справа №1-153/2007 p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 травня 2007 року  Суд Новозаводського району м. Чернігова

в складі: головуючого судді                          КУЗЬМІНА М .В.

при секретарі                                                 ДРАШПУЛЬ Н.О.

за участю прокурора                                      БУЛАВКО О.В.

адвоката                                                          ОСОБА_1.

Розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ніжина, громадянина України, українця, освіта середня, не одружений, навчається в Замглайському АПТУ, група 255, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 обвинуваченого за ст. 190 ч. 1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 11.02.2007 року, приблизно о 19 год. 30 хв., знаходячись на території залізничного вокзалу ст. Чернігів, біля приміщення залізничного вокзалу, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до гр. ОСОБА_3, у якої під виглядом подзвонити попросив мобільний телефон, запевнивши у його поверненні. ОСОБА_3. передала йому мобільний телефон "Samsung" імей НОМЕР_1, а коли остання втратила пильність та відвернулась, він зник разом з мобільним телефоном, чим заподіяв останній збитки на суму 615 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою визнав повністю та пояснив, що 11 лютого 2007 року він приміським поіздом іхав до с Хвилівка із Замглаю. Приїхав із Замглаю на станцію Чернігів і в вокзалі чекав електричку, щоб доїхати до Ніжина. Побачив дівчину, яка розмовляла по мобільному телефону. Він пішов слідом і на пероні станції Чернігів попросив у цієї дівчини мобільний телефон, щоб подзвонити, на що остання погодилась та дала йому телефон. Він зробив вигляд, що розмовляє по телефону, почав ходити зі сторони в сторону, потім, забравши телефон, пішов в сторону Привокзального ринку. Ніхто його не окликав. На Привокзальному ринку він дочекався електрички на Ніжин, цієї електричкою доїхав до Ніжина, а потім в с Хвилівка, де він мешкає разом в сім'ї хресної. Наступного дня електричкою поїхав до м. Києва та на станції Видубичі незнайомому чоловіку продав мобільний телефон за 400 грн. Отриані гроші витратив на гральні автомати. Розкаявся в скоєному, просить суворо не карати. Цивільний позов потерпілої визнає в повному обсязі. Обіцяє до кінця місяця сплатити вартість мобільного телефону.

Вислухавши пояснення підсудного, його законного представника, суд дійшов висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України також підтверджується і матеріалами справи, які учасники судового засідання не вважають за доцільне досліджувати, але обставини та факти скоєння даного злочину підсудним ОСОБА_2. та іншими учасниками судового засідання не оспорюються, і тому, оцінюючи отримані докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_2 за фактом заволодіння чужим майном шлязом обману, шахрайства, вірно кваліфіковані - за ст. 190 ч.1 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які пом'якшують вину підсудного ОСОБА_2 суд визнає щире каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_2, приймаючи до уваги дані, характеризуючи особу підсудного, те, що підсудний в зв'язку із смертю матері та позбавленням батька батьківських прав, в малолітньому віці був переданий на виховання до школи-інтернату, на даний час він виховується в сім'ї його хрещеної, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_2 можливо обрати міру покарання в межах санкції ст. 190 ч. 1 КК України, з застосуванням ст. 75, 76 КК України.

З ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 вартість мобільного телефону в сумі 615 грн., в рахунок заподіяної майнової шкоди. Судових витрат по справі немає. Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд:

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2   визнати   винним         та   призначити

покарання за ст. 190 ч. 1 КК України у вигляді одного року обмеження волі.

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за вироком суду, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; -    періодично з'являтись на відмітку до органів кримінально - виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 615 грн.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили   - залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів.