Справа №2-159/2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

23 квітня 2007 року                                                   Буринський районний суд Сумської області

в складі:            головуючого судді   Куцан В.М.

при секретарі Калина Т.М.

з участю       позивачки ОСОБА_1.

третіх осіб ОСОБА_2., ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь справу за позовом ОСОБА_1 до Буринської міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги мотивує тим, що вона є спадкоємицею за заповітом після смерті свого чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час подружнього проживання вони побудували будинок, реєстрація якого в органах БТІ проведена не була, але всі документи на будівництво були оформлені на чоловіка. Після його смерті вона прийняла спадщину, але з огляду на те, що на будинок були відсутні правовстановлюючі документи свідоцтво про право на спадщину на нього не видавалося, у зв'язку з чим просить визнати на нею право власності на це майно та на земельну ділянку на якій він розташований.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала, пояснивши, що з травня 1959 року була одружена із спадкодавцем і на день його смерті проживала з ним. У визначеному законом порядку вона прийняла спадщину, але оформити свої права на будинок, де вони проживали із спадкодавцем не може у зв'язку з відсутністю на нього правовстановлюючих документів.

Відповідач позов визнав, не заперечує проти задоволення вимог позивачки, просить справу слухати у відсутності його представника, про що надав суду лист №435 від 06.04.2007 року.

Третя особа ОСОБА_2. визнаючи вимоги позивачки пояснила, що вона є дочкою спадкодавця і на час відкриття спадщини проживала з ним. Але у встановлений законом строк вона відмовилася від спадщини, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву.

Третя особа ОСОБА_3. визнаючи вимоги позивачки пояснила, що вона є дочкою спадкодавця і на час відкриття спадщини проживала окремо від нього. Заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавала і спадщину не прийняла.

Суд, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, з яким позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з 17.05.1959 року і за період подружнього проживання ними було побудовано житловий будинок АДРЕСА_1 та господарські приміщення до нього, що видно з пояснень сторін, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть, довідки міськарди №62, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, технічного паспорту на будинок, копій дозволу на виконання робіт, рішення виконкому №16, договору від 11.10.1967 року, довідки державного архіву Сумської області.

Відповідно до ст.22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном, а ст. 28 цього ж Закону встановлено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Цей же принцип було викладено законодавцем і в ст.60 СК України, відповідно з якою майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 70 ч.1 СК України встановлено, що у разі поділу такого майна, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В аналогічному порядку врегульовані ці правовідносини і ст.ст.368,372 ЦК України.

Таким чином суд вважає, що житловий будинок з господарськими приміщеннями та земельна ділянка на якій знаходиться вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя і частки в ньому позивачки та її померлого чоловіка є рівними. Тобто після смерті ОСОБА_4 спадщина відкрилася тільки на ½  частину зазначеного мана, яка йому належала. При цьому позивачка та треті особи є спадкоємцями за законом першої черги відповідно до положень ст.ст.1258,1261 ЦК України.

Позивачка прийняла спадщину відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, так як на нас її відкриття постійно проживала із спадкодавцем, третя особа ОСОБА_2. від прийняття спадщини відмовилася подавши до Буринської районної державної нотаріальної контори, відповідно до ч.1 ст.1273 цього ж Закону, заяву, а третя особа ОСОБА_3. спадщину взагалі не приймала, що підтверджується поясненнями сторін, - копією паспорту позивачки, довідкою №284 нотаріальної контори.

Як вбачається з довідки №176 від 05.12.2006 року КП «Буринське бюро технічної інвентаризації» будинкововолодіння, АДРЕСА_1 за спадкодавцем зареєстровано не було.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію після завершення будівництва та його державної реєстрації.

Цивільна правоздатність ОСОБА_4 припинена в зв'язку з його смертю.

Відповідно до ст. 12 ч.2 Закону України "Про власність", громадяни набувають права власності на майно, одержане внаслідок успадкування.

Згідно ч.2 ст. 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Враховуючи, що позивачка прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок та приймаючи до уваги, що вона є спадкоємицею за законом першої черги, а інших спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку в спадщині не встановлено, суд вважає, що її вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.5,6,10,15, 212 ЦПК України, ст.ст.331, 368,372, 392, 1222, 1225, 1258, 1261, 1268 ч.3 ЦК України, ст.ст.60, 70 СК України, ст. 12 ч.2 Закону України "Про власність",   суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,11 га, що знаходиться за тією ж адресою, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України,