ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
|
"08" вересня 2006 р. 14:30 |
справа № 20-1/059 |
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф'єва В.В.,
при секретарях: Южаніновій Т.В., Єрмолаєвій О.Ю.,
за участю:
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -ОСОБА_2;
представника Севастопольської міської Ради -Близнюк О.А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради про визнання частково недійсним рішення ІІІ сесії Севастопольської міської Ради V скликання НОМЕР_1,
в с т а н о в и в:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Севастопольської міської Ради (далі -Відповідач) про визнання недійсним рішення ІІІ сесії Севастопольської міської Ради V скликання НОМЕР_1 „Про проведення конкурсу з визначення орендарів земельних ділянок” в частині оголошення конкурсу щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,03 га, для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу. Позов мотивовано тим, що оспорюваний акт суперечить статті 16 Закону України „Про оренду землі”, пунктам 1.5, 1.6 Положення про проведення конкурсу з визначення орендарів земельних ділянок, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради НОМЕР_2, оскільки проведення конкурсу на думку позивача можливо тільки у випадку надходження двох і більше заяв стосовно однієї і тієї ж земельної ділянки.
У судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, зазначивши, що рішення ІІІ сесії Севастопольської міської Ради V скликання НОМЕР_1 „Про проведення конкурсу з визначення орендарів земельних ділянок” прийнято в повній відповідності до вимог законодавства; права Позивача не порушені, оскільки він непозбавлений права прийняти участь в конкурсі з визначення орендаря обраної ним земельної ділянки.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
Предметом адміністративного позову є дійсність рішення ІІІ сесії Севастопольської міської Ради V скликання НОМЕР_1 „Про проведення конкурсу з визначення орендарів земельних ділянок” (далі -Рішення) в частині оголошення конкурсу щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, -площею 0,03 га, для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу, за відсутністю на час прийняття Рішення двох і більше заяв на передачу її в оренду.
Акт державного чи іншого органу може бути визнаний недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Частиною першою статті 143 Конституції України, яка прийнята 28.06.1996 (Закон України №254/96-ВР), встановлено, що територіальні громади міста безпосередньо або через утворенні ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Частиною першою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР та частиною першою статті 83 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі -Земельний кодекс України) передбачено право комунальної власності територіальних громад міст на землю. Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Статтею 9 Земельного кодексу України Севастопольській міській раді надані відповідні повноваження у галузі земельних відносин, а саме: пунктом "а" -повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади м. Севастополя, пунктом "б" -повноваження щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України, пунктом "в" -повноваження щодо надання земельних ділянок із земель комунальної власності у користування відповідно до Земельного кодексу України, пунктом "м" -повноваження вирішувати інші питання у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до частини другої та четвертої статті 4 Закону України „Про оренду землі” від 06.10.1998 №161-ХІV (далі -Закон про оренду) орендодавцем земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є орган місцевого самоврядування, тобто Севастопольська міська Рада; орендодавцем земельних ділянок, що перебувають у державній власності -Севастопольська міська державна адміністрація. Але, у пункті 1 Розділу VІІІ „Прикінцеві положення” цього Закону зазначено, що частини друга та четверта статті 4 Закону набирають чинності після розмежування відповідно до закону земель комунальної і державної власності, до розмежування земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.
Отже, повноваження щодо надання у користування земельних ділянок, які є комунальною власністю територіальної громади м. Севастополя, в тому числі земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,03 га, належать Відповідачу.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР формою актів міських рад є рішення.
Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 16 Закону про оренду встановлений порядок укладення договору оренди землі комунальної власності. Частиною сьомою цієї статті в діючій редакції, чинної з 05.11.2003, передбачено, що порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством. Проте, як станом на 05.11.2003, так і на час прийняття постанови, зазначений порядок законодавством України не визначений.
Порядок проведення конкурсу на право оренди земель територіальної громади м. Севастополя визначений Положенням про проведення конкурсу з визначення орендарів земельних ділянок, яке затверджено рішенням ХІ сесії Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1350 (далі -Положення). Це Положення прийнято на виконання та відповідно до частини восьмої статті 15 Закону про оренду землі, в редакції, чинної до 05.11.2003, якою Севастопольська міська Рада як орендодавець наділена повноваженнями визначати порядок набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах та зобов'язана забезпечувати дотримання вимог законодавства про добросовісну конкуренцію.
Зазначене Положення чинності не втратило і діє до набуття чинності законодавства, яке має бути прийнято на виконання частини сьомої статті 16 Закону про оренду.
Відповідно до пункту 1.6 Положення конкурс проводиться у випадку надходження двох та більше клопотань суб'єктів підприємницької діяльності на передачу в оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, а також за рішенням міської Ради та за поданням Севастопольської міської державної адміністрації.
Можливість призначення конкурсу за ініціативою Відповідача незалежно від кількості отриманих клопотань на передачу в оренду однієї і тієї самої земельної ділянки обумовлена його статусом -органа, наділеного відповідно до Конституції України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Земельного кодексу України, правом представляти інтереси і приймати рішення від імені територіальної громади -власника землі.
Правомочності власника визначені Цивільним кодексом України від 16.01.2003 №435-ІV -статтею 319 встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власника земельної ділянки передавати її в оренду передбачено статтею 90 Земельного кодексу України, безпосередньо Відповідача -пунктом „в” статті 9.
Крім того, частиною п'ятою статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування” від 21.05.1997 №280/97-ВР встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що передаються у користування і оренду. А частиною восьмою цієї статті надані гарантії права комунальної власності територіальної громади -передбачено, що воно захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів; об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1.5 Положення метою конкурсу з визначення орендатора земельної ділянки є вибір суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної або фізичної особи, що запропонував більш вигідні для міста умови використання даної земельної ділянки відповідно до цільового призначення та умов конкурсу. Це положення відповідає завданням Відповідача щодо забезпечення раціонального використання та охорони землі, в тому числі виконання функцій, які покладені на нього Законом України „Про основи містобудування” від 16.11.1992 №2780.
Згідно зі статтею 12 Закону України „Про основи містобудування” від 16.11.1992 №2780 до компетенції Відповідача належить визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб з забезпеченням раціонального використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови; урахування громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва (стаття 5).
Пунктом „й” статті 9 Земельного кодексу України на Севастопольську міську Раду покладений обов'язок інформувати населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок. Призначення конкурсу відповідає принципу відкритості і прозорості здійснення повноважень органом місцевого самоврядування.
Поряд з цим, запровадження Відповідачем конкурентних засад при наданні в оренду земель несільськогосподарського призначення для містобудівних потреб забезпечує відповідність процедур розпорядження комунальним майном законодавству про захист економічної конкуренції.
Припущення, що Відповідач діяв в порушення частини сьомої статті 16 Закону про оренду спростовується також тим, що відсутність законодавчо визначеного порядку проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах на час прийняття Рішення унеможливлює реалізацію положень частини шостої статті 16 Закону про оренду, та як наслідок, робить неможливою реалізацію права осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 5 Закону про оренду, отримати в оренду земельну ділянку із земель державної та комунальної власності.
Крім того, джерелом земельного законодавства, що підлягає застосуванню за відсутністю законодавчого врегулювання правовідносин в порядку аналогії права є принципи земельного законодавства. Надання права оренди на конкурсних засадах відповідає встановленим статтею 5 Земельного кодексу України принципам: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення раціонального використання та охорони земель; забезпечення гарантій прав на землю.
Поряд з цим, загальною засадою цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV), зміст якої розкривається у статті 627 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV. Відповідно до останньої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до зазначеного вище, в тому числі редакції пунктів 1.5 та 1.6 Положення відсутність двох або більше заяв на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності не може бути визнано підставою для визнання Рішення недійсним.
З огляду на те, що спірне Рішення було прийняте Відповідачем в межах повноважень та без порушень вимог чинного законодавства, не порушує права та охоронювані законом інтереси Позивача щодо можливості реалізації права на отримання в оренду земельної ділянки для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по АДРЕСА_1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись частиною першою статті 143 Конституції України, яка прийнята 28.06.1996 (Закон України №254/96-ВР), статтями 5, 9, 83, 90, 124 Земельного кодексу України №2768-ІІІ від 25.10.2001, статтею 3, 319, 627 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003, статтею 4, 5, 16, пунктом 1 Розділу VІІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про оренду землі” від 06.10.1998 №161-ХІV, статтями 26, 59, 60 Закону України „Про місцеве самоврядування” від 21.05.1997 №280/97-ВР, статтями 5, 12 Закону України „Про основи містобудування” від 16.11.1992 №2780, статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради про визнання частково недійсним рішення ІІІ сесії Севастопольської міської Ради V скликання НОМЕР_1 „Про проведення конкурсу з визначення орендарів земельних ділянок” в частині оголошення конкурсу щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,03 га, для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.В. Алсуф`єв