Справа: № 2-5131/10р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08 вересня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі :
Головуючого - судді Кривич Ж.О.,
при секретарі – Чихаріній В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці про перерахунок раніше призначеної додаткової пенсій, виплата якої передбачена статтями 51, 67 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон №796-ХІІ) та нарахування щомісячного збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік її роботи понад 15 років виплата якого передбачена ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася; в своєму листі на ім»я суду просила справу слухати в її відсутності; позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці Полтавської області в судове засідання не прибув; в своїй заяві на ім”я суду просив справу слухати в його відсутності; позовну заяву не визнав з підстав викладених у письмовому запереченні.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного:
пунктом 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно Законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов”язки громадянина.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 51 зазначеного Закону особи віднесені до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІУ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено що ОСОБА_1 в 1986 році приймала участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсації віднесена до 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії серії А №229240с від 28.01.2009 року.
Розрахунок щомісячної додаткової пенсії позивачу за період з 01.01.2005 року по час розгляду справи в суді (за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 рік) Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці провело, виходячи з розміру 19 грн 91 коп, установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (далі - постанова КМУ від 3 січня 2002 року № 1), Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Суд не прийняв до уваги доводи відповідача, що виплата щомісячної додаткової пенсії позивачу має здійснюватись у розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, а не у відповідності до Закону України №796-ХІІ. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.51 Закону №796-ХІІ.
Відповідно до п.1 ст.13 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов”язується відшкодувати її за пошкодження здоров”я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
З урахуванням наведених положень суд приходить до висновку про те, що при нарахуванні пенсії слід виходити з вимог Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та розділу 8 вказаного Закону, який передбачає правила призначення та виплати пенсій та компенсацій особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 і виплачувати додаткову пенсію у розмірах визначених ст. 51 вказаного Закону для осіб, віднесених до категорії 2.
Відповідно до ст.71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином відповідач з 01.01.2005 року по час розгляду справи в суді (за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 рік) повинен нарахувати та сплатити позивачу щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст. 51 та ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Тому суд, приходить до висновку про те, що дії відповідача в частині відмови ОСОБА_1 в перерахунку їй щомісячної додаткової пенсії є неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно Законів України: №2505-ІУ від 25.03.2005р., №3235-ІУ від 20.12.2005р., №489-У від 19.12.2006р., №107-УІ від 28.12.2007р., №835-УІ від 26.12.2008р., №1715-УІ від 06.11.2009р, №1646-УІ від 20.10.2009р., №2154-УІ від 27.04.2010р. на 2005-2010 роки встановлювалась мінімальна пенсія за віком в наступних розмірах: на 2005 рік – 332 грн.; з 01.01.2006р. – 350 грн., з 01.04.2006р. – 359 грн.; з 01.10.2006р.- 366 грн., з 01.01.2007р.- 380 грн., з 01.04.2007 – 380 грн., з 01.04.2007р.- 406 грн., з 01.10.2007р.- 411 грн., з 01.01.2008р.- 470 грн., з 01.04.2008р.- 481 грн., з 01.07.2008р.- 482 грн., з 01.10.2008р.- 498 грн., на 2009 рік – урозмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 грн., з 01.11.2009р.- 573 грн., з 01.01.2010р.- 695 грн., з 01.04.2010р.- 706 грн., з 01.07.2010р.- 709 грн.
А тому суд приходить до переконання, що позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов»язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука нарахувати та виплатити їй з 01.01.2005 року щомісячну доплату до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 15 років, шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, але не вище за 75% заробітку, відповідно до вимог ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ провівши відповідні виплати за вищевказаний період з урахуванням виплачених їй за цей період сум щомісячних доплат за понаднормовий стаж роботи згідно п.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-УІ суд виходить з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи загальний страховий стаж ОСОБА_1 станом на день звернення до органів пенсійного фонду складав 34 років, 02 місяців і 28 днів, тобто понад 15 років, які передбачені ч.2 ст. 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як підстава для призначення спеціальної пенсії. Після досягнення стажем 15 років позивачці було нараховано пенсію у відповідності до зазначеного Закону.
Відповідно до статті 15 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені Законом України « Про пенсійне забезпечення» або Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Обставини справи свідчать про те, що позивачка обрала умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з пунктом 1 частини 2 статті 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії ( 15 років – для жінок і 20 років – для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 51, 56, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, статтями 14, 57 – 59, 208, 209, 212 – 215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці про визнання дій щодо відмов у перерахунку додаткової пенсії та у нарахуванні щомісячного збільшення пенсії на 1% зробітку за кожний рік її роботи понад 15 років,- не правомірними, зобов»язання здійснити з 01 січня 2005 року (за виключенням періоду з 01.01.2008р. по 21.05.2008р.) перерахунку щомісячної додаткової пенсії та нарахування відповідного збільшення до пенсії відповідно до вимог ч.1 ст. 51, ч.3 ст. 67 та п.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці провести перерахунок ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 51 та ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3обов’язати Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в місті Кременчуці Полтавської області провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 несплачені у повному обсязі суми щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 01 січня 2005 року і по час прийняття рішення, як особі, віднесеної до категорії 2, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на час виплат, відповідно до частини 1 статті 51 та частини 3 статті 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом, за виключенням періоду починаючи з 01.01.2008 року по 21.05.2008 рік та з урахуванням вже проведених виплат.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука Полтавської області провести перерахунок ОСОБА_1 щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог ч.2 ст. 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 15 років, шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до вимог частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням вже проведених виплат.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Суддя: