Справа №  2-83\10

РІШЕННЯ   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

16  листопада  2010 року   Світловодський  міськрайсуд  Кіровоградської області   в складі : головуючого судді - Регеша В.О., при секретарі – Фадєєвій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області цивільну справу за  позовом   Публічного акціонерного  товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті  особи -  відділ громадянства,  імміграції , реєстрації фізичних осіб Світловодського МВ  УМВС України;  орган  опіки та піклування  Світловодського міськвиконкому   про звернення  стягнення, виселення  і   зняття  з  реєстрації     та зустрічним  позовом  ОСОБА_1  до публічного акціонерного  товариства  комерційний банк «ПриватБанк» про захист  прав споживача, визнання  незаконним збільшення  розміру процентної  ставки та  визнання недійсним умов кредитного  договору,  суд -

ВСТАНОВИВ:   

В  квітні  2009  року представник  ПАТ КБ «ПриватБанк»  звернувся до суду з зазначеним вище  позовом, в якому просив: в рахунок  погашення  заборгованості  за кредитним  договором  № PLRMGK01367415  від 27.10.2005 в  розмірі  17242,94 долларів США звернути  стягнення  на квартиру площею 92,3 кв.м., яка  розташована  за  адресою : АДРЕСА_1 шляхом  її продажу. Виселити ОСОБА_1 з зазначеної  квартири.  

Позовні  вимоги позивачем неодноразово змінювались,   в   остаточній   редакції позовні  вимоги викладено в  уточненнях  до позовної заяви вих.№  1357 від 01.06.2010 р.       ( а.с.112-114), згідно якої  позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним  договором № PLRMGK01367415  від 27.10.2005 року в розмірі   21487,26 дол. США, що  відповідно до  курсу НБУ від 31.05.2010 р. складає 170288,68 грн. В  рахунок  погашення  заборгованості за кредитним  договором № PLRMGK01367415  від 27.10.2005 року звернути  стягнення  на  квартиру загальною  площею 92,3 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»  з  укладенням від  імені  відповідача-1 договору купівлі - продажу  будь-яким  способом  з  іншою  особою  покупцем, з  отриманням  витягу  з Державного  реєстру прав  власності, а також наданням  ПриватБанку  всіх  повноважень, необхідних  для  здійснення  продажу.  Виселити  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1.) ; ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2); ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3)  та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4.) з  квартири  розташованій : АДРЕСА_1, зі  зняттям  з реєстраційного  обліку у відділі  у справах громадянства, імміграції та реєстрації  фізичних осіб УМВС України м. Світловодська.

03 червня 2010  року  за вх.№ 10601  до  Світловодського міськрайонного  суду  надійшла  позовна  заява  від ОСОБА_1 до ПАТ КБ « ПриватБанк»  про захист прав споживача визнання  незаконним збільшення  розміру процентної  ставки та  визнання недійсним умов кредитного  договору ( а.с. 127-130). Ухвалою Світловодського  міськрайсуду Кіровоградської  області  від 08.06.2010  року позов  ОСОБА_1  об’єднано в  одне  провадження  з первісним  позовом  ПАТ КБ «ПриватБанк» та присвоєно справі № 2-83\10.

В  судовому засіданні представник  позивача за первісним  позовом позовні вимоги підтримав  і просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач -1  та його представник  позов ПАТ КБ «ПриватБанк»   не визнають, вважають  позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач за зустрічним позовом  ОСОБА_1 та  його представник  позовні  вимоги  підтримують  і просять   суд   задовольнити їх в повному обсязі.

ПАТ КБ «ПриватБанк»  позовні  вимоги ОСОБА_1  не  визнав.

Представник третьої особи – орган  опіки та піклування  Світловодської  міськвиконкому  в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» з тих підстав, що задоволення позову порушить права неповнолітніх дітей, а також в зв’язку з тим, що при укладенні договору іпотеки були порушенні вимоги законодавства щодо надання  органом  опіки і піклування  дозволу на укладення договору іпотеки в цілях недопущення порушення прав неповнолітніх.

Заслухавши пояснення представників сторін,   дослідивши матеріали справи, суд вважає,    що  позов  ПАТ КБ «ПриватБанк»  необхідно  задовольнити  частково,  зустрічний  позов  ОСОБА_1  до ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що між ЗАТ "Приватбанк" та відповідачем – 1  було укладено кредитний договір  № PLRMGK01367415  від 27.10.2005 року, відповідно до якого банк зобов’язувався  надати «Позичальникові» кредитні  кошти  шляхом: надання готівкою через  касу на  строк до 07.10.2015 р.  включно, у  вигляді не поновлюваної кредитної  лінії  у  розмірі 22000,00  доларів США, на  наступні цілі: придбання чотирьохкімнатної  квартири у  сумі 20000,00 доларів США та на  сплату  страхових  платежів  у  сумі  2000,00 доларів США, зі  сплатою  за  користування  кредитом відсотків  у  розмірі 1,33% на  місяць  на  суму  залишку  заборгованості  за  Кредитом і  комісією  за  розрахунково-касове обслуговування  у  розмірі  0,16% від  суми  виданого  кредиту щомісяця в Період  сплати, комісії  за  дострокове погашення  кредиту  відповідно до п.3.11. даного  договору. Періодом  сплати  вважається  період з «1» по «7» число  кожного  місяця. Погашення  заборгованості за  цим  договором  ( за винятком  комісії, що  сплачується  в  момент  надання  кредиту) здійснюється  в  наступному  порядку :  щомісяця в Період сплати Позичальник  повинен надавати  Банку кошти (щомісячний платіж) у  сумі 369,29 доларів США  для  погашення  заборгованості   за Кредитним договором , що  складається  із  заборгованості за  кредитом, відсотками, комісією, а  також  іншими  витратами  Банку  відповідно  до п.п. 2.2.9, 4.3.

Факт укладення кредитного договору  відповідачем -1  не оспорюється.   Відповідачем,   не визнається  сума наданих  Банком  кредитних  коштів у розмірі 22000,00 доларів США.    Під час судового розгляду справи  було встановлено, що  розмір  кредитних  коштів  наданих  позивачем відповідачу  становить 20000,00 доларів  США, що  підтверджується  розрахунками  заборгованості  наданих  Банком до суду  ( а.с. 5; 35; 83; 115;137).   Позивачем  у справі не оспорюється,  факт  часткового  погашення   відповідачем-1   заборгованості  за кредитним договором № PLRMGK01367415  від 27.10.2005 року. Останній платіж  ОСОБА_1 здійснив у травні 2010 р. у розмірі 4000,00  грн.  Доказів, розрахункових  документів,  в підтвердження отримання  ОСОБА_1  суми 2000,00 доларів США на сплату  страхових платежів, та розрахункових  квитанцій про погашення заборгованості  відповідачем  позивач  до  суду  не надав.  

Окрім  того,  позивач   без попередження і наявності  причин і умов  для збільшення  процентної ставки  07.11.2008 року   збільшив   процентну ставку за Кредитним договором   № PLRMGK01367415  від 27.10.2005 року    на 2,04  %     з 15,96%  до 18 % річних.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

В   реєстрі  № 405 USD  згрупованих   листів  ПАТ КВ «ПриватБанк» ( а.с. 157), із  зазначенням  оголошеної  цінності  листа,   відсутній  поштовий  штемпель  про прийняття і відправлення  відділом зв’язку згрупованих  листів  на  адресу  Позичальників.  Адреса  ОСОБА_1 зазначена не вірно : « АДРЕСА_2»  в  той час , як  відповідач  зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1.

        У  відповідності  до п. 3 Правил надання  послуг  поштового зв’язку, затверджених ПКМ України № 1155 від 17.08.2002 року, яка  була  чинною  на  момент  виникнення   правовідносин ,  поштове відправлення з оголошеною цінністю - поштове відправлення (лист, бандероль, посилка, прямий контейнер), що приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником, і вручається адресатові (одержувачу) під розписку.

У  разі  відмови  від  отримання  адресатом  поштової  кореспонденції Банку або  відсутності  адресата  за  повідомленою  ним  Банку  адресою особа, яка  доставляє  поштову  кореспонденцію, робить  на  розписці  відповідну  відмітку та  повертає  повідомлення  відправникові.

Банк  не надав  суду  доказів  отримання  або  повернення  кореспонденції    ОСОБА_1

Отже, суд  приходить  до  висновку, що відповідачем за зустрічним позовом  в  порушення вимог п.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ від 12.05.1991 р.  не повідомлено  ОСОБА_1 про зміну відсоткової ставки за кредитним   договором  протягом семі календарних днів з дати її зміни.  

Частиною 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Ч. 1 ст. 203 ЦУ України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання  ПАТ КБ «ПриватБанк»  вимог  вказаних  норм закону    є  підставою  для  визнання незаконною  підвищення на 2,04 %  з 07.11.2008 року  процентної  ставки  за Кредитним  договором .

Суд вважає, що  заборгованість за кредитом ( тіло кредиту)  в розмірі 11634,27 доларів  США, що в еквіваленті  до гривні складає  92202  грн.  75 коп.   підлягає  стягненню на користь позивача   з  ОСОБА_1

          Як зазначалось  вище, ПАТ КБ «ПриватБанк»  не довів  суду надання готівкою ОСОБА_1 суму  у розмірі  2000,00 доларів США на сплату  страхових платежів,  процентна  ставка за користування кредитними коштами  нараховувалась  з 07.11.2008 р. зі ставки 18% річних, що  на 2, 04 %  більше, ніж  передбачено умовами  договору. Розрахунки суми  заборгованості  за  відсотками - 6431,28 дол. США,  заборгованості  з комісії – 928,00 дол. США , заборгованості  з  пені – 2493,71 дол. США ( а.с. 138)  спростовуються  матеріалами справи. Тому  суд  вважає, що в задоволені   позовних  вимог   в  цій частині  необхідно  відмовити. Проте ,  Банк   не позбавлений  права  звернутьсь до  суду  в подальшому з позовом про  стягнення  з ОСОБА_1   заборгованості  за відсотками, з комісії, пені та страхових платежів згідно  кредитного договору № PLRMGK01367415  від 27.10.2005 року .  

На забезпечення кредитного договору між "ПриватБанк" та ОСОБА_1  був укладений нотаріально посвідчений  договір іпотеки  від 27.10.2005 року , відповідно до якого  ОСОБА_1 надав  в іпотеку належну йому  на праві приватної власності квартиру загальною  площею 92,3 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_1.  Строк дії  договору передбачений у пункті 29  Договору  іпотеки до  повного  виконання  Іпотекодавцем  та Іпотекодержателем зобов’язань   за Кредитним  договором та всіма додатковими угодами до нього. Факт укладення угоди сторонами не оспорюється.

Як вбачається з пояснень сторін, при укладенні договору іпотеки не були враховані інтереси неповнолітніх дітей –  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3  та  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Не було одержано дозволу органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки. Але, при укладенні цього договору ЗАТ "ПриватБанк" було відомо про наявність неповнолітніх дітей у відповідачів, так як при оформленні договору відповідачами надавалися відповідні документи.  

На час розгляду справи відповідачі разом з дітьми мешкають та зареєстровані в АДРЕСА_1. Іншого житла у відповідачів під час судового розгляду не встановлено.

Згідно п. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

За частинами 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

При  цьому  суд  вважає  за необхідне зазначити, що   відповідно  до ч. 2 ст. 2 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаною Україною 21.02.90 року, ратифікована Україною 27.02.91 року, набрала чинності для України 27.09.91 року (далі по тексту - Конвенція), Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім'ї.

За ч. 1 ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 27 Конвенції Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

У відповідності до преамбули Закону України "Про охорону дитинства" (далі по тексту - Закон) цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.  

Згідно статті 11 Закону сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

У відповідності до статті 18 Закону діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Проте, визначальним  при  вирішенні  даної  справи  суд  вважає  наступне :

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. ( ст. 530 ЦК)

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що термін  дії   кредитного договору  та договору  іпотеки  не закінчився , договори  не розірвані за рішенням  суду, відповідач -1 не відмовляється від погашення боргу та частково погашає заборгованість, суд вважає, що  Банк  не набув право звернення на предмет застави,  а тому   вимоги позивача за первісним позовом  в цій частині є передчасними.

В  задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_1 про визнання  недійсними умови  підпункту   2.3.1 пункту 2.3 розділу 2; підпункт а), в) пункту 2.3.3  розділу 2 та пункт 3.3.  розділу 3  Кредитного Договору № PLRMGK01367415  від 27.10.2005 року  з моменту його  укладення     слід  відмовити з наступних  підстав.

Так, положення  п.п. 2.3.1 пункту 2.3 розділу Кредитного Договору ,  яким визнається  право банку  в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної  ставки за користування Кредитом з набранням  чинності  ст. 1056-1 ЦК  України є нікчемним і не  потребує  додаткового  визнання  їх  недійсним.

Підпункт а), в) пункту 2.3.3  розділу 2   Кредитного Договору щодо  зміни  умов  договору  і здійснення  одностороннього  розірвання  договору  та пункт 3.3.  розділу 3 договору  щодо  черговості  погашення  заборгованості не  суперечать  положенням  651 ЦК  України, яка   визначає право  в односторонньому порядку  змінити або  розірвати  договір, якщо це  встановлено   договором  та  ст.  534 ЦК України, яка  визначає  черговість  погашення  вимог  за  грошовим  зобов’язанням.

  Відповідно до ст. ст. 88 ЦПК України, судові витрати  за первісним позовом  підлягають розподілу  пропорційно до  розміру  задоволених  позовних  вимог . А  тому з   ОСОБА_1  на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»  необхідно стягнути 922 грн. 02 коп. судового  збору та 30  грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення  розгляду  справи.  

Судові  витрати за позовом  ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають  розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.  З  ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно  стягнути  на користь  ОСОБА_1  суму понесених  судових  витрат у розмірі   4,25 грн.  судового збору ;   18,50 грн.  витрати на інформаційне – технічне забезпечення  розгляду  справи.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:   

Позовні  вимоги публічного  акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити  частково.

Стягнути на  користь  публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»,  код ЄДРПОУ 14360570 ( адреса : вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094)  з   ОСОБА_1 , ідент № НОМЕР_1 ( адреса : АДРЕСА_1) заборгованість  за кредитним  договором №   PLRMGK01367415   від  27.10.2005 р.  в  сумі  11634,27 доларів США, які  еквівалентні  92202  грн.  75 коп.  ( дев’яносто дві  тисячі  двісті дві гривні  75 коп.)

В  іншій частині  позовних  вимог  відмовити.

Стягнути  з  ОСОБА_1  на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»  922 грн. 02 коп. судового  збору та 30  грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення  розгляду  справи.

Позовні   вимоги    ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати незаконним  збільшення  Публічним акціонерним  товариством комерційний банк «ПриватБанк»   процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором №   PLRMGK01367415  від 27.10.2005 року з  дня  такого  збільшення  07.11.2008 року.

В  задоволені  решти  позовних  вимог ОСОБА_1  – відмовити.

Стягнути з  ПАТ КБ «ПриватБанк»  код ЄДРПОУ 14360570 ( адреса : вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094)  на користь  ОСОБА_1 , ідент № НОМЕР_1 ( адреса : АДРЕСА_1)  суму понесених судових  витрат:   4,25 грн. ( чотири гривні 25 коп.)  судового  збору та 18,50 грн. ( вісімнадцять гривень 50 коп.) витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду  справи.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк»  код ЄДРПОУ 14360570 ( адреса : вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094)   в дохід  державного  бюджету України   363  грн. 79 коп. ( триста шістдесят три  гривні   79  коп.)   судового  збору.

Рішення суду може бути оскаржено    до апеляційного суду  Кіровоградської  області   через  Світловодський міськрайонний  суд  шляхом подання  апеляційної  скарги  , протягом 10 днів з дня  його проголошення.

Суддя Світловодського

міськрайонног суду                                                                                               В.О. Регеша