Справа № 2-648/2007

РІШЕННЯ

Ім'ям України

«24» квітня 2007 р.                                                                                        місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Ями Д.М.,

при секретарі Садуро І.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1.,

представника позивача ОСОБА_3.,

відповідачки ОСОБА_2.,

адвоката ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

23.01.2007 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення суми. В позові зазначив, що під час перебування у шлюбі з відповідачкою 26.01.2001 р. вони вселилися в квартиру № АДРЕСА_1. В подальшому відповідачка без згоди позивача приватизувала житло, і 25.06.2005 р. за ОСОБА_2. та неповнолітнім сином сторін ОСОБА_1., 1995 р. народження, визнано право власності на зазначену квартиру. Між тим, під час проживання в квартирі ОСОБА_1. за рахунок власних коштів здійснив в ній ремонт, вартість якого складає 38.098 грн., тим самим значно збільшивши вартість квартири. Оскільки ОСОБА_2. не визнає за ним право власності на квартиру, посилаючись на норми ст. ст. 316, 317, 318, 319, 321, 331, 1167, 1212, 1213 ЦК, просить стягнути з відповідачки вартість виконаного ремонту в сумі 38.098 грн. та 30.000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідачка ОСОБА_2. позов не визнала, суду пояснила, що вважає позовні вимоги необгрунтованими, оскільки вартість ремонту нічим не підтверджено.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 ЦК право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Встановлено, що квартира № АДРЕСА_1 була у 2001 р. надана позивачу ОСОБА_1. і відповідачці ОСОБА_2:, які на той час перебували у шлюбі.

01.02.2005 р. шлюб між сторонами розірвано.

Квартира належить на праві власності ОСОБА_2. та неповнолітньому синові сторін ОСОБА_5. в рівних частках (свідоцтво про право власності на житло від 25.06.2005 p., a.c. 8).

Рішенням колегії суддів Судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 29.06.2006 р. в задоволенні позову ОСОБА_1. про визнання свідоцтва про право власності на житло недісним відмовлено.

Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1., протягом 2001-2003 pp. він зробив ремонт у квартирі за власний рахунок.

Докази, надані ОСОБА_1- звіт про оцінку вартості ремонту (а.с. 14-52), пояснення свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8- містять суттєві протиріччя як щодо складу робіт, що були виконані під час ремонту, так і щодо порядку та розміру оплати його вартості.

Пояснення спеціаліста ОСОБА_9. в судовому засіданні суд теж не вважає такими, що підтверджують позовні вимоги. ОСОБА_9. пояснив, що під час складання кошторису витрат на ремонт квартири він керувався Державними будівельними нормами, тобто розраховував всі види витрат за нормативами, що застосовуються будівельними організаціями, які ведуть господарську діяльність у встановленому законом порядку. Проте, як вбачається з пояснень раніше допитаних свідків, ремонт виконувався приватними особами, без оформлення будь-якої документації.

2

Жодних фінансових документів, які б свідчили про вартість придбаних позивачем і використаних під час ремонту матеріалів, розмір витрат на оплату праці осіб, що здійснили ремонт, позивачем не надано.

Таким чином, належних та допустимих у розумінні ст. ст. 59, 60 ЦПК доказів на підтвердження своїх позовних вимог як в частині відшкодування матеріальної, так і моральної шкоди, позивачем не надано.

За таких обставин правові норми, на які посилається позивач ОСОБА_1. як на підставу своїх позовних вимог, у тому числі і норми ч. 1 ст. 33 І І І,К. не можуть бути застосовані до правовідносин, що склалися між сторонами.

Не можуть застосовуватися для цього випадку і правила ст. 390 ЦК про право добросовісного набувача на відшкодування витрат на утримання або поліпшення майна.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 331 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 59, 60, 212, 213, 214 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя           Д.М.ЯМА