Справа №2а-2619/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року
Автозаводський районний суд м. Кременчук Полтавської області в складі:
головуючого судді - Андрієць Д.Д.
при секретарі - Лаврук В..О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчук справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до до Золотоніського взводу ДПС ДАІ, інспектора Золотоніського взводу ДПС ДАІ Лелеки Віталія Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови серії СА № 197690, винесеної 27 вересня 2010 року інспектором Золотоніського взводу ДПС ДАІ Лелекою В.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. У позові зазначав, що вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначав, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та не порушував вимог правил дорожнього руху. Вказував, що 27.09.2010 року рухаючись по автодорозі Бориспіль-Запоріжжя керуючи т/з Suzuki Grand Vitara номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений інспектором Золотоніського взводу ДПС ДАІ Лелекою В.В., який повідомив позивачу, що він порушив п. 12.9 ПДР України, тобто перевищив швидкість більше ніж на 29 км/год., а саме рухався зі швидкістю 79 км/год. Також повідомив, що дане порушення зафіксовано приладом «Візир». Після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про адміністративне правопорушення серії СА № 197690, якою на позивача накладено штраф в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України . В позовній заяві позивач наполягає на тому, що швидкості він не перевищував, рухаючись в межах дозволеної швидкості 50 км/год. Також наполягає на тому, що фіксація правопорушення приладом «Візир» не є належним доказом вчинення правопорушення. Таким чином вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, так як не підкріплена належними доказами. Просив визнати протиправною та скасувати постанову серії СА № 197690 винесену 27 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн.
Відповідачі інспектор Золотоніського взводу ДПС ДАІ Лелека В.В. та Золотоніський взвод ДПС ДАІ в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомляли, доказів, клопотань та заперечень не надавали.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень належним чином повідомленого про дату , час і місце судового розгляду , без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги, а обов"язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача у справах про протиправність дій, рішень чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень. У випадку коли особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозиції суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення СА1№045585 на підставі якого була винесена постанова серії СА № 197690 від 27.09.2010 року не вказані свідки вчинення правопорушення, зазначено що швидкість вимірювалась приладом «Візир», однак жодних доказів на підтвердження цього факту як то фото-відеоматеріалів відповідач не надав, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 в своїх поясненнях зафіксованих у вищевказаному протоколі зазначав, що не згоден з викладеними обставинами .
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так як обов"язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача у справах про протиправність дій, рішень чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, а належних доказів щодо вчинення позивачем правопорушення відповідач не надав, то суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву ОСОБА_1
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 11, 17, 69, 71, 80, 86, 163, 167 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позово ОСОБА_1 до до Золотоніського взводу ДПС ДАІ, інспектора Золотоніського взводу ДПС ДАІ Лелеки Віталія Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
С касувати постанову по справі про адміністративне правопорушення СА № 197690 від 27.09.2010 року , якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: