Судове рішення #1222599
Справа №2-691/2007

Справа №2-691/2007

РІШЕННЯ

Ім'ям України

«25» квітня 2007 р.                                                                                        місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Ями Д.М.,

при секретарі Садуро І.Г.,

за участю позивачки ОСОБА_1..

представника позивача ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Текстиль", 3-тя особа: ОСОБА_2. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

05.01.2007 р. ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ТОВ "Арт Текстиль" про поновлення на роботі. В позові зазначила, що з серпня 2004 р. працювала на підприємстві на посаді продавця, з лютого 2005 р. на посаді адміністратора. 01.11.2006 р. позивачка була звільнена з займаної посади за п. 2 ст. 41 КЗпП. Своє звільнення вважає неправомірним, оскільки будь-яких дій, які б дали підставу втратити до неї довіру, не вчиняла. З урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, посилаючись на норми ст. ст. 47. 235, 236, 238 КЗпП, просить поновити її на роботі в ТОВ "Арт Текстиль" на посаді адміністратора, стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 2.048,70 грн., а також 2.000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням.

Представник відповідача - ТОВ "Арт Текстиль". 3-тя особа ОСОБА_2. в судове засідання не з'явилися. Вимоги ст. 76 ЦПК щодо виклику відповідача виконані, внаслідок чого суд вважає можливим застосувати правила ч. 4 ст. 169 ЦПК та постановити у справі заочне рішення.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 за позовом заперечувала, посилаючись на винність ОСОБА_1. у нестачі матеріальних цінностей підприємства.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до п. 1) ст. 134 КЗпП працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини, якщо між працівником та підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання.

У відповідності до ч. 1 ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок в строки, передбачені ст. 116 КЗпП.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 17 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки, передбачені ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних права призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання про можливість поновлення позивачці строку на звернення до суду з позовом, суд виходить з того, що доказів своєчасного отримання позивачкою копії наказу про її звільнення у справі немає (а.с. 7, 56). Відповідачем надано лише копію опису поштового відправлення, датовану 01.11.2006 p., але за цим документом неможливо встановити, чи було вручено це відправлення адресату, і коли саме (а.с. 55). На час розгляду справи трудова книжка позивачки знаходиться у відповідача. З огляду на наведене суд вважає можливим поновити ОСОБА_1. строк для звернення з позовом.

 

2

Встановлено, що відповідачка ОСОБА_1. працювала в ТОВ "Арт Текстиль" з 02.08.2004 р. на посаді продавця непродовольчих товарів, а з 01.02.2005 р. на посаді керуючого магазином (а.с.

21).

02.08.2004 р. між сторонами був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 23).

За результатами інвентаризації, проведеної у відповідності до наказу 5-ин від 29.06.2006 р. (а.с. 24), встановлена нестача матеріальних цінностей на суму 17.775,29 грн.

Між тим, факт передачі ОСОБА_1. будь-яких матеріальних цінностей, що належать ТОВ "Арт Текстиль", в період з 01.02.2005 р. не є доведеним, оскільки надані позивачем акти інвентаризації (а.с. 27-53) свідчать лише про кількість та асортимент ТМЦ станом на 03.07.2006 p., і не містять відомостей про те, коли, скільки і на яку вартість було передано ТМЦ під звіт саме позивачці.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. підтвердили, що передача ТМЦ на зберігання ОСОБА_1. як керуючій магазином ("адміністратору") документально не оформлювалася.

Оскільки передача під звіт матеріальних цінностей конкретній особі повинна обов'язково оформлюватися документально, суд приходить до висновку, що належних в розумінні ст. ст. 59, 60 ЦПК доказів отримання ОСОБА_1. матеріальних цінностей позивача не надано.

Немає і будь-яких належних та допустимих в розумінні ст. ст. 59, 60 ЦПК доказів того, що ОСОБА_1. була належним чином звільнена з займаної посади, рівно як і доказів того, що між сторонами існував спір про розмір сум, що належать до сплати.

Навпаки, представником відповідача надано копію заяви ОСОБА_1., датованої 15.10.2006 р., про звільнення за власним бажанням (а.с. 54). Ця заява була отримана підприємством 18.10.2006 р. (поштове повідомлення, а.с. 8), проте у передбачений ст. 38 КЗпП двотижневий строк розглянута не була, жодного рішення по ній у встановлений законом термін не прийнято.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує той факт, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачка ОСОБА_1. протягом 6 місяців була позбавлена права на працевлаштування, а отже вочевидь перенесла стрес. Порушення її прав продовжувалося навіть після пред'явлення позову, оскільки відповідачем без будь-яких поважних причин були двічі проігноровані судові засідання. З урахуванням тривалості та характеру вимушених змін у звичному укладі життя позивачки суд вважає можливим погодитися з заявленою ОСОБА_1. сумою моральної шкоди.

Оскільки позивачкою ОСОБА_1. помилково сплачені судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то ці суми (100 грн. і 7,50 грн.) підлягають поверненню позивачці. Інші судові витрати компенсуються за правилами ст. 88 ЦПК.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 47. ч. 1 ст. 1 17, п. 1) ст. 134, ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 1 1, 59, 60, 87, 88, ч. 4 ст. 169. 212, 213. 214. 224. 225, 226 ЦПК України, суд

вирішив:

ОСОБА_1поновити строк для звернення з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Текстиль" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Арт Текстиль" на посаді керуючого магазином починаючи з 01.11.2006 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Текстиль" на користь ОСОБА_1:

2.048 грн. 70 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

2.000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди,

54 грн. витрат на виклик відповідача в судове засідання,

всього стягнути 4.102 грн. 70 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Текстиль" 59 грн. 50 коп. судового збору на користь держави, а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Повернути ОСОБА_1надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 100 грн. з місцевого бюджету Хортицького району м. Запоріжжя (розрахунковий рахунок № 31419537600008 в ГУДКУ в Запорізькій області. МФО 813015).

 

3

Повернути ОСОБА_1надлишково сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп. з розрахункового рахунку ТУ ДСА в Запорізькій області (розрахунковий рахунок № 37311050000607 в ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя     Д.М.ЯМА

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація