Справа № 2-4217

                                                                                           2010 рік

                                             З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И      

17 листопада 2010 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді – Козирєвої Г.М.

 при секретарі               Смалюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його  втратившим  право користування житловим приміщенням - домоволодінням  АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 16 квітня 1991 року  з дозволу позивача за вказаною адресою був зареєстрований її чоловік ОСОБА_2.

В 1995 році відповідач був засуджений до 12 років ув’язнення.   24 грудня 1997 року шлюб позивача з ним було розірвано. Після звільнення ОСОБА_2 з місць позбавлення волі у 2007 році, він за вказаною адресою не прибув, а оселився в АДРЕСА_2, де і проживає по даний час.

Позивач неодноразово просила його знятися з реєстрації за місцем її проживання, однак відповідач відмовляється. Тому вона просить визнати його втративши право користування її житлом.

Відповідач у судове засідання не з’явився, належним чином, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням,  повідомлений про день та час слухання справи про причину неявки суд не повідомив. В зв’язку з чим, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до вимог ст.ст.224-226 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.71 Житлового Кодексу України, особа може бути визнана за рішенням суду втратившою право користування житловим приміщенням, якщо не мешкає за місцем свого постійного проживання більше ніж 6 місяців без поважної причини.

Однак позивач, заявляючи такі вимоги, не надав суду доказів того, що місцем постійного проживання, за яким зареєстрований відповідач, є саме домоволодіння позивача.

Позивачем надано будинкову книгу, згідно якої відповідач значиться зареєстрованим за вказаною адресою. Однак, згідно відомостей адресно-довідкового бюро Управління МВС України в Харківській області відповідач ОСОБА_2 не значиться зареєстрованим за вказаною адресою, а значиться зареєстрованим у АДРЕСА_3. Також, відповідно до довідки виконавчого комітету Мереф”янської міської ради №4607 від 13.06.2008 року (а.с.3), по АДРЕСА_1 значиться зареєстрованою лише одна позивач ОСОБА_1

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не проживає і не зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1, то немає і підстав вважати цю адресу місцем його постійного проживання та визнавати його втративши право користування цим житлом.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 210, 212, 214-215, 218 ЦПК України,  71 Житлового Кодексу України,  суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням – відмовити.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Харківської області, через Харківський райсуд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: