Справа №2-199
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2010 року Харківський районний суд Харківської області у складі: головуючого – судді – Козирєвої Г.М.
при секретарі Смалюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Покотилівка справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином,-
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова у відповідності зі ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 05.02.1998 року №83/98-ВР здійснює контроль за дотриманням законодавства про податки, інші платежі, за правильністю нарахування і своєчасністю надходження сум податків до державного бюджету України, перевіряє вірогідність документів для визначення об’єктів оподаткування.
Свідоцтвом виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів м.Харкова від 09.04.2002 року №04059243ю0026065 було зареєстровано Приватне підприємство «Дрім» (ЄДРПОУ 31940123) за юридичною адресою: м.Харків, пр..Леніна, 31-Ф кВ.26. Дане підприємство було взято на податковий облік до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова 11.04.2002 року за №13555.
Директором ПП «Дрім» з 21.11.2003 року був ОСОБА_1, який здійснював діяльність підприємства з листопада 2003 року по жовтень 2004 року.
Прокурором м.Харкова 10 листопада 2004 року у відношенні посадових осіб ПП «Дрім» було порушено кримінальну справу № 17040257 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, а саме за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах і зловживання службовим положенням, що сприяло тяжким наслідкам.
У ході досудового слідства було призначено перевірку ПП «Дрім» з питання дотримання податкового законодавства, повноти та своєчасності сплати до бюджету податків та інших платежів за період з 01.04.2002 року по 30.09.2004 року.
За результатами перевірки Приватного підприємства «Дрім» фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова складено акт №8774/31940123 від 13.12.2004 року, в якому знайшли відображення виявлені порушення діючого податкового законодавства України та донараховано до бюджету податок на додану вартість у сумі 394418,00 грн. Та податок на прибуток у сумі 506840,00 грн.
На підставі акту перевірки №8774/31940123 від 13.12.2004 року та згідно п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 168/97-ВР від 03.04.1997р., п.п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР та на підставі ч.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України», начальником ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова прийнято рішення про застосування штрафних санкцій в розмірах, передбачених п.п.17.1.3, 17.1 ст.17 Закону України №2181-III від 21.12.2001р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та винесено податкове повідомлення-рішення №0005472602/0 від 22.12.2004р. по податку на додану вартість про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, а саме: податок на додану вартість у сумі 394418,00 грн., фінансова санкція по ПДВ у сумі 386620,00 грн., податок на прибуток підприємств у сумі 506840,00 грн. Фінансова санкція по податку на прибуток підприємств у сумі 366922,00 грн. А всього сума матеріальної шкоди, заподіяної злочинними діями ОСОБА_1 складає 1654800,00 грн. Дана сума до бюджету не надходить.
Дії, якими ОСОБА_1 завдана матеріальна шкода, полягають у тому, що після порушення господарським судом Харківської області справи про банкрутство ПП «Дрім» (ухвала суду від 16.07.2004 року) та визнання підприємства банкрутом (постанова суду від 02.08.2004 року), за погодженням з ліквідатором ПП «Дрім» Радик І.Л., господарську діяльність на підприємстві не припиняв, хоча повинен був знати, що в період ліквідаційної процедури з моменту призначення ліквідатора ПП «Дрім» він звільняється з посади керівника та не має права розпоряджатися майном та грошовими коштами, чим порушив ст..1 п.7, ст..7, ст..22, ст..25, ст..51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Використовуючи чисті бланки первинних документів з оттісками печатки ПП «Дрім», він від свого імені, як директора, складав та підписував первинні бухгалтерські та податкові документи на реалізацію товарно-матеріальних цінностей, тобто займався відчуженням майна підприємства шляхом його продажу третім особам, у зв’язку з чим його дії органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України.
Цивільний позов ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 29.03.2005 року залишено без розгляду з роз’ясненням права звернутися до суду в загальному порядку. Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, заподіяну злочином у сумі 1654800,00 грн., а також судові витрати по справі – на користь держави.
Представник відповідача ОСОБА_1 заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, зазначивши що хоча позивач свої доводи мотивує посиланням на вимоги ст..22, 1166, 1190 ЦК України, жодна з позовних вимог позивача не відповідає суті наведених ним статей Цивільного Кодексу України, позивачем не дотримано строків позовної давності. А саме: згідно п.2 ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Таким чином, вимога щодо стягнення з відповідача фінансових санкцій загальним розміром 753542,00 грн. є неправомірною, оскільки строк позовної давності минув 22.12.2005 року. Щодо суми самого податку загальним розміром 901258,00 грн., то з викладеного у позовній заяві не доведена вина ОСОБА_1 щодо виникнення заборгованості у ПП «Дрім» перед податковою інспекцією Дзержинського району м.Харкова, оскільки він не був власником підприємства та не був призначений головним бухгалтером підприємства. Таким чином, до його повноважень не входило ведення податкової звітності та сплата податків підприємства. Податковий борг, що виник у ПП «Дрім» перед податковою інспекцією Дзержинського району м.Харкова не є особистим боргом ОСОБА_1 Відповідач не має особистого зобов’язання сплачувати борги ПП «Дрім», яке до того ж визнано банкрутом. ОСОБА_1 не є власником, ліквідатором чи правонаступником ПП «Дрім». Позивач не може витребувати податковий борг ПП «Дрім» особисто від ОСОБА_1, як колишнього працівника. З початку процедури визнання банкрутом ПП «Дрім» відповідальність за діяльність підприємства несе призначений ліквідатор, і всі подальші дії підприємства погоджувались з законним ліквідатором, що знімає відповідальність з ОСОБА_1
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд не знаходить підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, на яку посилається позивач, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, відповідно до ст.10 ЦПК України, позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Заявляючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином, позивач посилається на те, що у відношенні відповідача ОСОБА_1 органами прокуратури було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України. Однак позивачем не надано суду належних доказів вчинення відповідачем зазначених злочинів.
Відповідно до ст.61 ЦПК України, підставами звільнення від доказування є вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які є обов’язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Такого вироку або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суду не надано.
Також позивачем не надано належних доказів того, що матеріальна шкода у сумі 1654800,00 грн. завдана державі у особі Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова саме винними діями відповідача ОСОБА_1
Позивач посилається на те, що ОСОБА_1 був директором ПП «Дрім» з 21.11.2003 року по жовтень 2004 року. Однак з наданих матеріалів та матеріалів кримінальної справи №1-886/2005, які суд оглянув в судовому засіданні, встановлено наступне.
Відповідно до довідки №3289 Харківського обласного управління статистики про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, 10.04.2002 року приватне підприємство «Дрім» було включене до зазначеного реєстру, про що свідчать названі документи, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи №1-886/2005, які суд оглянув у судовому засіданні (т.1 а.с.123,124).
Відповідно до рішення №3 від 21.11.2003 року ПП «Дрім», ОСОБА_1, дійсно було призначено директором приватного підприємства «Дрім» з правом першого підпису фінансових документів та наданням йому всіх повноважень, передбачених ст..7.3 Статуту приватного підприємства «Дрім» (т.2 а.с.110 кримінальної справи) з 21.11.2003 року.
20 травня 2004 року згідно загальних зборів учасників (засновників, власників) товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдо», протокол №01, прийнято рішення про припинення діяльності приватного підприємства «Дрім», код в ЄДРПОУ 31940123, шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдо», яке зареєстроване 14 червня 2001 року виконкомом Київської районної ради м.Харкова, код в ЄДРПОУ 31498745, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та виведено зі складу учасників (засновників, власників) ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а замість них введено ОСОБА_1 та призначено його директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдо». Зміни та доповнення до Статуту ТОВ «Ельдо» затверджені на загальних зборах ТОВ «Ельдо», протокол №01 від 20.05.2004 року та зареєстровано в управлінні державної реєстрації юридичних осіб, юридичних осіб-підприємців Харківської міської ради (матеріали зазначеної кримінальної справи т.3 а.с.31, 34). Ііформаційне повідомлення про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності ТОВ «Ельдо» із мніною його керівника, яким зазначається ОСОБА_1, зареєстроване 22.06.2004 року (матеріали кримінальної справи т.3 а.с.108). І з цього часу ОСОБА_1 перестав бути директором ПП «Дрім», а є директором іншого підприємства – Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдо».
Також з матеріалів зазначеної кримінальної справи встановлено, що до виключення ПП «Дрім» з єдиного державного реєстру України та фактичного приєднання його до ТОВ «Ельдо», Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2004 року було порушено справу про банкрутство ПП «Дрім», а постановою Господарського суду Харківської області від 02 серпня 2004 року ПП «Дрім» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника Радик І.Л. (а.с.93-94 матеріалів кримінальної справи т.3), до якого фактично перейшли повноваження керівника підприємства. Тому з цього часу Радик І.Л. є особою, матеріально відповідальною за всі дії щодо майна ПП «Дрім», які вчинено з його відома. Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з цього часу ОСОБА_1 також повинен був бути звільненим з посади директора в зв’язку з ліквідацією підприємства.
Разом з тим, з позовної заяви Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова та з постанови про закриття кримінальної справи від 27.12.2005 року (а.с.5), вбачається, що в них йдеться мова про те, що з відома ліквідатора Радик І.Л. ОСОБА_1 займався відчуженням майна ПП «Дрім» за період з 19.07.2004 року та до кінця жовтня 2004 року. В самій постанові про закриття кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 (а.с.5) зазначено більш конкретні терміни, а саме: починаючи з 04 серпня 2004 року по 25.10.2004 року. Однак, оскільки в цей час він фактично не був керівником ПП «Дрім», то не повинен нести матеріальну відповідальність як колишній працівник цього підприємства, про що вірно зазначається з запереченнях його представника за довіреністю в судовому засіданні. За ці дії, як зазначено вище, матеріально повинно відповідати інша особа, яка в цей час виконувала функції керівника підприємства-банкроту, тобто ліквідатор. В цьому випадку взагалі відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 в цей період, а також пізніше проявив службову недбалість по відношенню до ПП «Дрім», яке фактично до виключення його з реєстру 21.12.2004 року ( матеріали кримінальної справи – а.с.96 т.3), залишалося самостійним підприємством, керівником якого він вже не являвся і посадовою особою цього підприємства не був. Належних доказів будь-яких зловживань з боку особисто ОСОБА_1, якими б ним особисто було завдано шкоду безпосередньо державі у цей період, суду не надано.
Тому, навіть якщо за цей період, або пізніше до виключення ПП «Дрім» з єдиного державного реєстру, ПП «Дрім» була завдана якась матеріальна шкода, або діями ПП «Дрім» державі була завдана якась шкода, відсутні правові підстави для стягнення її з відповідача по справі – ОСОБА_1
Також з Акту про результати перевірки з питання дотримання податкового законодавства, повноти та своєчасності сплати до бюджету податків та інших платежів по приватному підприємству «Дрім» код ЄДРПОУ 31940123 за період з 01.04.2002р. по 30.09.2004року №8774/31940123 від 13.12.2004 року, вбачається, що сума зниження податку на додану вартість, податку на прибуток, відповідно 394418,00 грн. та 506840,00 грн., на які було нараховано фінансові санкції по ПДВ у сумі 386620,00 грн. та санкція по податку на прибуток підприємств 366922,00 грн., утворилася частково за період процедури банкротства, а частково за період, що передував даному строку: заниження податку на прибуток – 4 кв.2002 р.- 240 грн., 1 кв.2003 р. 90 грн., 3 кв.2003 р.- 93450 грн., у 1 кв.2004 р. – 61630 грн., у 2 кв. 2004 р.- 221500 грн.; заниження податку на додану вартість: 4 кв.2002 р. – 167 грн., 1 кв.2003 р.- 57 грн., 4кв.2003 р.- 62543 грн., у січні 2004р. – 10951 грн., лютому 2004 р. – 4120 грн., березні 2004 р. – 34423 грн., квітні 2004 р.-53828грн., травні 2004 р. -34163грн, червні 2004 р.- 90481 грн. (а.с.6-12). Однак підстави для стягнення цих сум, а також нарахованих на них штрафних санкцій безпосередньо з відповідача ОСОБА_1 також відсутні, оскільки позивачем не надано доказів того, що в зазначений період останнім було скоєно дії, які містять ознаки кримінального злочину, що надавало б можливість стверджувати, що дана шкода заподіяна злочином як це зазначено в позовній заяві. І що надавало б можливість пред’являти позов безпосередньо до ОСОБА_1 Дана обставина визнана фактично також і представником позивача в судовому засіданні. Крім того, відповідача ОСОБА_1 було призначено на посаду директора ПП «Дрім», як зазначено вище, з 21.11.2003 року. Тому всі дії, пов’язані з фінансовою діяльністю даного підприємства до його призначення на цю посаду, не мають до нього відношення. Тому вимоги щодо відшкодування недоотриманих податків та штрафних санкцій за цей період позивачу слід було своєчасно заявити до ПП «Дрім», яке ліквідоване як юридична особа на підставі Ухвали про ліквідацію банкрута Господарського суду Харківської області від 08 листопада 2004 року після затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та виключене з єдиного державного реєстру України 21.12.2004 року (матеріали кримінальної справи т.3 а.с.92-96), і в даний час така можливість втрачена.
Тому в цілому в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова до ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214-215, 218, 224-225, 218 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином,– відмовити в повному обсязі.
На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Харківської області через Харківський райсуд.
Суддя: