Справа № 2-3601/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2010р. Харківський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Козирєвої Г.М.
при секретарі - Смалюк О.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на Ѕ частину квартири,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вона була придбана за договором купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу в період шлюбу сторін 16.02.2005 року, р.№247. Квартира була придбана за спільні сумісні кошти, які складалися з коштів, що належали йому особисто, та з коштів, переданих колишньому подружжю їх батьками.
Шлюб сторін було зареєстровано 16 липня 2004 року, розірвано 24.02.2009 року. Відповідач ОСОБА_2 вижила його з цієї квартири, він не має змоги нею користуватися, тому в порядку розділу спільного майна подружжя просить визнати за ним право власності на половину цієї квартири.
Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти визнання за позивачем права власності на Ѕ частину квартиру, посилаючись на те, що на придбання цієї квартири було витрачено кошти її матері від продажу належної їй квартири АДРЕСА_2.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 16 липня 2004 року по 24.02.2009 року, про свідчать копії свідоцтв про реєстрацію та про розірвання шлюбу (а.с.9,10).
Квартира АДРЕСА_1 була придбана у період шлюбу сторін 16.02.2005 року, про що свідчить надана позивачем довідка КП «ХРБТІ» №399 від 27.09.2010 року. Тому відповідно до вимог ст.60 Сімейного Кодексу України вона повинна бути визнана спільною сумісною власністю подружжя.
Хоча відповідач ОСОБА_2 і заперечує проти визнання за позивачем права власності на Ѕ частину спірної квартири, однак вона не надала доказів того, що квартира була придбана за її особисті кошті. З її пояснень в судовому засіданні вбачається, що особисто вона таких коштів на придбання квартири не мала. Договору дарування їй її матір’ю цієї квартири або грошових коштів на придбання цієї квартири вона також суду не надала.
Згідно ст.70 Сімейного Кодексу України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Доказів такої домовленості або наявності шлюбного договору сторонами суду не надано. Тому суд вважає частки колишнього подружжя ОСОБА_2 у праві власності на цю квартиру рівними. В наслідок чого, у порядку розділу цього спільного майна колишнього подружжя можливо визнати за позивачем право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-216 ЦПК України, ст.ст. 60,70 Сімейного Кодексу України , суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину цієї квартири у порядку розділу спільного майна подружжя.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його оголошення, через Харківський райсуд.
Суддя: