Копія:
Справа № 2-726/07
Рішення
Іменем України
20 квітня 2007 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова в складі:
головуючого - судді Артюх К.В.
при секретарі Горбік Т.А.
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Золотоверх О.О.,
представника третьої особи Варава О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Спеціалізована будівельна компанія", тертя особа, що не заявляє самостійні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про захист трудових прав та моральної шкоди, суд, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені і по день прийняття рішення суду, плюс недоплату в розмірі 39,63грн. = 26,50 + 13,13 (профспілкові внески), стягнення спричиненої моральної шкоду у сумі 27000 грн. і зобов'язати відповідача правильно оформити довідку про заробітну плату і подати до Новозаводського управління Пенсійного фонду України м. Чернігова, мотивуючи свої вимоги тим, що працював на Державному підприємстві „Спеціалізована будівельна компанія" на посаді інженера-технолога 2 категорії згідно наказу № 9 по особовому складу від 01 01.1997 року. Наказом за № 359 по особовому складу від 16.09.1997 року був звільнений з роботи з 22.09.1997 року за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. 23.10.1997 року звернувся за довідкою про заробіток для обчислення пенсії до підприємства де працював та отримав довідку за № 80 від 23.10.1997 року в якій вказана загальна сума в розмірі 1187,03 грн.. При переоформлені пенсії вдруге звернувся до підприємства 11.08.2005 року за довідкою про заробіток для обчислення пенсії та отримав довідку за № 244 від 11.08.2005 року в якій указана загальна сума в розмірі 1312,83 грн., різниця у сумах які вказані в довідках складає 125,80 грн.. В довідці № 244 за вересень 1997року не правильно вказана сума, відсутня заробітна плата за 22.09.1997 року це 26,50 грн.. Потрібно: 506.81грн. = 375,01 + 105,30 + 26,50. Із-за невірної довідки № 244 від 11.08.2005 року, при перерахуванні на 01.01.2006 року Новозаводським управлінням Пенсійного фонду України м. Чернігова не правильно перерахована пенсія (зменшена). Із розрахункових листів, які позивач отримав в квітні 2006 року вбачається, що за нараховану заробітну зарплату за день звільнення (22.09.1997р) позивач не отримав 26,50 грн.. Із великою затримкою 05.11.1997р. позивач получив не повний розрахунок - 467,00 грн., остаточного грошового розрахунку з ним не провили. Підставою відповідальності відповідача згідно зі ст. 117 КЗпП є склад правопорушення, який включає два юридичні факти (порушення відповідачем строків проведення розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП), а так же не повністю проведений розрахунок (26,50 грн.) і вина відповідача). Факт порушення строків і не повністю виданий грошовий розрахунок є беззаперечним, а вину відповідача може виключати у даному випадку лише непереборна сила (така як стихійне чи громадське лихо), а ні в якому разі не відсутність грошових коштів чи відсутність письмових вимог позивача. Розрахункові листки позивач отримав лише в квітні 2006 року, з яких дізнався що відповідач безпідставно утримував профспілкові внески, хоча на момент роботи у відповідача позивач не був членом профспілки, дане свідчить про безпідставне утримання відповідачем грошових коштів та порушення відповідачем ст. 127 КЗпП та.ст. 26 ЗУ "Про оплату праці" щодо обмеження та здійснення відрахувань лише на- підставі закону. Не проведення розрахунку у строки, передбачені трудовим законодавством,* призвело до скрутного становища для позивача та членів його сім'ї. Враховуючи характер *та ступінь тяжкості моральних страждань, їх тривалість, зменшений розмір пенсії, неодноразові консультації юристів, адвокатів, бухгалтерів, економістів позивач вважає, що винними діями відповідача йому була спричинена значна моральна шкода, яку він оцінив у розмірі 27000 грн..
2
27.03.2007 року позивач подав доповнення до позовної заяви, згідно якого просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені і по день прийняття рішення суду - 60632,12 грн., 26,50 грн. (недоплата), 13,13 грн. (профспілкові внески), а всього 60671,75 грн.. Зобов'язати відповідача нарахувати премію за третій квартал 1997 року, внести зміни по заробітній платі до Пенсійного фонду України і подати до Новозаводського управління Пенсійного фонду України м. Чернігова для перерахування пенсії.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 13 грн. 13 коп. суму неправомірного відрахування профспілкових внесків, 26 грн. 50 коп. суму заробітної плати за 22.09.1997 року, зобов'язати нарахувати та виплатити премію за третій квартал 1997 року, стягнути середній заробіток за весь час затримки при розрахунку в сумі 60632 грн. 12 коп. за період з 23.09.1997р. по день винесення рішення суду, зобов'язати відповідача внести зміни в довідку про розмір заробітної плати для подачі в Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова і подати її в Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова. Відшкодувати моральну шкоду в сумі 27000грн. яка спричинена недоотримання коштів при звільненні, відсутність змоги навчання дітей та многократними зверненнями за юридичною допомогою.
Представник відповідача просила в позові відмовити, врахувати, що при звільненні розрахунок з ОСОБА_1. проведено в повному обсязі, заборгованості підприємства перед позивачем немає, про що при розгляді у Новозаводському районному суді м. Чернігова від 21.04.2006 р. (справа № 2 -933/06) надано відповідну довідку (№34-9/290 від 19.04.2006 р.). Розбіжність в довідках по сумі заробітної плати виникла в зв'язку зі зміною законодавства. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до ДП „СБК" про стягнення середньомісячного заробітку рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова відмовлено. Апеляційний суд Чернігівської обл. 14.06.2006 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1. до ДП „СБК" відхилив.
Представник третьої особи вирішення питання залишив на розсуд суду.
Вислухавши сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали цивільної справи № 2-933/06 р. за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Спеціалізована будівельна компанія" про захист трудових прав та моральної шкоди, пенсійну справу № 159227, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Як встановлено в ході судового розгляду позивач працював в Державному підприємстві „Спеціалізована будівельна компанія" на посаді інженера-технолога 2 категорії згідно наказу № 9 по особовому складу від 01.07.1997 року. Наказом за № 359 по особовому складу від 16.09.1997 року був звільнений з роботи з 22.09.1997 року за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням).
Згідно ч.І ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно наданих доказів: довідки № 34-9/236 від 19.04.2007р. ( а. с. 67), табелів
робочого часу ДП „СБК" за серпень, вересень 1997 року, додаткового табелю робочого часу
за вересень 1997 р. ( а. с. 70), наданих копій розрахункових листків позивача за липень,
серпень, вересень, жовтень 1997 року ( а. с. 55-58), копій розрахункових листків позивача за
жовтень, листопад, грудень 1997 року ( а. с. 65-67 цивільної справи № 2-933/06 р.) довідки №
34-9/290 від 19.04.2006р. ( а. с. 50 цивільної справи № 2-933/06 р.), рішення Новозаводського
районного суду міста Чернігова від 21.04.2006р. ( а. с. 71-72 цивільної справи № 2-933/06 р.)
вбачається, що заборгованості при розрахунку позивача немає, доказів про наявність
заборгованості позивач не надав, тому в задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача
26 грн. 50 коп. невиплаченої заробітної плати за 22 вересня 1997 року, слід відмовити в
повному обсязі.
Враховуючи, що відповідачем надано докази про призначення позивачу премії за липень, серпень, вересень 1997 року, що підтверджується відповідними наказами (а. с. 61-63) і проведення виплати суми премії у встановлені строки, що підтверджується копіями розрахункових листків позивача за липень, серпень, вересень 1997 року (а. с. 55-57), копією
3
розрахункового листка позивача за жовтень 1997 року ( а. с. 65 цивільної справи № 2-933/06 р.) тому в задоволенні вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити премію за роботу позивача в третьому кварталі 1997 року, слід відмовити, оскільки доказів про невиплату суми премії позивачем не надано.
Враховуючи, що позивачем не надано, доказів, що він не являвся членом профспілкового комітету і відповідачем неправомірно проводилися відрахування із заробітної плати позивача в липні-вересні 1997 року, надана копія профспілкового квитка № 20759693 Професійних спілок СРСР ( а. с. 19-20) та облікова картонка члена профспілки ВЦСП ( а. с. 21) не свідчить про не перебування відповідача в профспілковій спілці під час виконання трудових обов'язків у відповідача, про суми відрахувань профспілкових внесків позивача знав при отриманні заробітної плати в 1997 році, відповідачем надані докази про знищення справ за 1997-2000р., що підтверджується актом № 1 від 07.06.2004р. ( а. с. 71-73), тому суд вважає необхідним в задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача 13 грн. 13 коп. суми неправомірно відрахованих профспілкових внесків, відмовити.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Враховуючи, що в судовому засіданні встановлена відсутність заборгованості суми розрахунку при звільненні позивача, що підтверджується наданими відповідачем доказами, суд вважає, що в задоволенні вимог про стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 60632 грн. 12 коп., слід відмовити.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів про завдання йому моральної шкоди, крім того порушені строки звернення до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що в задоволені вимог про стягнення з відповідача 27000грн. моральної шкоди слід відмовити.
Враховуючи, що позивачу відмовлено в задоволенні вимог про стягнення 26 грн. 50 коп. суми заробітної плати за 22.09.1997р., про стягнення 13 грн. 13 коп. суми відрахувань профспілкових внесків, про зобов'язання нарахування та виплати премії за тертій квартал 1997 року, також враховуючи, що в сума 26 грн. 50 коп. була внесена відповідачем в довідку про заробіток для обчислення пенсії № 244 від 11.08.2005р. також внесена сума 105 грн. 30 коп., які необхідно включати в зв'язку із зміною в Пенсійному законодавстві, тому суд вважає, що в задоволенні вимог про зобов'язання відповідача видати довідку з урахуванням всіх заявлених стягнень та подачі її до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова, слід відмовити.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 16 ЦК України, суд, -
Вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства „Спеціалізована будівельна компанія", тертя особа, що не заявляє самостійні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про захист трудових прав та моральної шкоди, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.