ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  10/40625.11.10

За позовом     Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до                     Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про                   стягнення шкоди в порядку регресу та штрафних санкцій

                                                                                                                      Суддя Котков О.В.

                                                                                              Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача:     Амєліна О.О. (довіреність № 269 від 12.03.2010 року);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(надалі ПАТ «СК «Уніка», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ «НАСК «Оранта», відповідач) в рахунок відшкодування шкоди суми в розмірі 15 282,00 грн., пені у розмірі 292,03 грн., а всього 15 574,03 грн.

В ході розгляду справи відповідачем було сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 15 282,00 грн., що підтверджується банківсткою випискою, в зв’язку з чим позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просив стягнути пеню в розмірі 292,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Уніка»на підставі договору № 025073/4007/0003910 добровільного комплексного страхування на транспорті від 06.04.2010 року, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Рено», державний номер НОМЕР_1 а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Лексус», державний номер НОМЕР_1 водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому регресну вимогу.

З посиланням на те, що відповідачем прострочено сплату страхового відшкодування, позивач просить стягнути з відповідача суму нарахованої пені в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 15.07.2010 року наявний у матеріалах справи).

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавшт пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          За договором № 025073/4007/0003910 добровільного комплексного страхування на транспорті від 06.04.2010 року у ПАТ «СК «Уніка» застраховано автомобіль марки «Рено», державний номер НОМЕР_1 страхувальником по договору є ОСОБА_1

Згідно довідки Відділу ДАІ м. Києва 25.05.2010 року о 16 год. 23 хв. на перехресті вул. Шамрила –вул. Лагерна у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода –зіткнення за участю автомобілів марки «Рено», державний номер НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_1 та марки «Лексус», державний номер НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2010 року, справа 3-7115/2010р.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу марки «Рено», державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 6902 складеного 28.05.2010 року суб'єктом оціночної діяльності –спеціалістом ОСОБА_2 складає 21 419,69 грн. (вартість матеріального збитку без ПДВ).

За страховим випадком –ДТП що сталась 25.05.2010 року за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 00044996 від 17.06.2010 року по договору № 025073/4007/0003910 добровільного комплексного страхування на транспорті від 06.04.2010 року до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 15 282,00 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 014386 від 23.06.2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 15 282,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль марки «Лексус», державний номер НОМЕР_1 яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки «Рено», державний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 (зазначено в довідці ДАІ), цивільно-правова відповідальність вказаної особи застрахована ВАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5726988.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем марки «Лексус», державний номер НОМЕР_3 підтверджується Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2010 року.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля марки «Лексус», державний номер НОМЕР_3  ОСОБА_2 була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/5726988).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Рено», державний номер НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5726988), а до ПАТ «СК «Уніка» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 025073/4007/0003910 добровільного комплексного страхування на транспорті від 06.04.2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «НАСК «Оранта» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5726988) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза - 0 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, виплата відповідачем на користь позивача суми в розмірі 15 282,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 20.10.2010 року, свідчить про виконання відповідачем свого обов’язку щодо сплати страхового відшкодування згідно договору страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5726988), а тому в цій частині між сторонами спору не існує і згідно з уточненими позовними вимогами зазначена сума до стягнення з відповідача, на час вирішення спору, не заявляється.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено суму пені в розмірі 292,03 грн. нарахування якої передбачено п. 37.2 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв’язку з наявним простроченням виплати суми за заявою за вих. 1136 від 30.07.2010 року, яка отримана відповідачем 03.08.2010 року.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку позивача, що проведений у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010 року в розмірі 7,75%, за період прострочення з 03.09.2010 року по 18.10.2010 року, не більше ніж за 6 місяців, та складає 292,03 грн.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 155,74 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, ідент. код 20033533) 292,03 грн. (двісті дев’яносто дві гривні 03 копійки) пені, 155,74 грн. (сто п’ятдесят п’ять гривень 74 копійки) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                                      О.В. Котков

                                                                            дата підписання повного тексту рішення 29.11.2010р.