ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5546/24 Справа № 204/1687/24 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року                         Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

                                        судді –доповідача:Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що він за судовим рішенням став власником квартири АДРЕСА_1 . Однак відповідач відмовився укладати з ним, як з власником нової квартири договір постачання електроенергії, оскільки вважав, судове рішення не є підтвердженням права власності. Не погоджуючись із такою відмовою ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, за результатами розгляду якого до Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська 05.05.2023 року ухвалено рішення про зобов`язання АТ«ДТЕК Дніпровські електромережі» укласти договір із відповідний договір позивачем.

Однак відповідач зазначене судове рішення не виконав та не переоформив особовий рахунок на ОСОБА_1 . Крім того, 21 лютого 2024 року працівники відповідача з`явились до нього у квартиру з метою виконання наряду по відключенню та демонтажу лічильника у зв`язку з несплатою боргів попереднього власника квартири.

Враховуючи наведене просив визнати незаконним наряд на відключення його квартири від електропостачання та демонтаж лічильника; заборонити відповідачу відключати його квартиру від електропостачання та демонтувати лічильник; зобов`язати відповідача у найкоротший строк виконати рішення суду від 05 травня 2023 року у справі №202/6619/20.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року зазначену цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про захист прав споживачів передано за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та зазначає, що звертався до суду, враховуючи положення ст. 28 ЦПК України щодо альтернативної підсудності позову про захист прав споживачів та звернувся до суду за своїм місцем реєстрації АДРЕСА_2 . А тому постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції помилково виходив із його місця проживання зазначеного у позові. Однак у випадку, як що суд апеляційної інстанції буде обирати між місцем його проживання, зазначеному у позові та місцем реєстрації відповідача, то справедливим буде розглядати справу у більш наближеному до його місця проживання суді, а саме в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У ч.2 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на ухвали суду про передачу справи на розгляд до іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що по даній справі оскаржується ухвала суду про передачу справи на розгляд до іншого суду, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Передаючи справу на розгляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська,суд першої інстанції, керуючись ч.2 ст. 27 ЦПК України, виходи із того, що місце знаходження відповідача зареєстроване у Шевченківському районі м. Дніпропетровська.

Такий висновок не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

У цивільно-процесуальному законодавстві України визначення «належного суду» врегульоване інститутом підсудності та передбачене Розділом 3 Глави 2 Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 2 ст. 27 ЦПК України встановлено загальне правило про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача та визначено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У частині 5 ст. 28 ЦПК передбачено альтернативне правило підсудності, відповідно до якого позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно із ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Звертаючись до суду першої інстанції, ОСОБА_1 просив визнати незаконним наряд на відключення його квартири від електропостачання та демонтаж лічильника; заборонити відповідачу відключати його квартиру від електропостачання та демонтувати лічильник; зобов`язати відповідача у найкоротший строк виконати рішення суду від 05 травня 2023 року у справі №202/6619/20 щодо укладення із ним договору електропостачання.

Таким чином, суд першої інстанції, направляючи справу за загальними правилами підсудності за місцезнаходженням відповідача – юридичної особи, не звернув увагу на положення ч.5 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якого позивач, як споживач послуг з електропостачання, має право звернутись до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення не відповідає нормам процесуального права, то апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як роз`яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: