АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  02 червня  2010 року                                                                             м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

    Головуючого  Савчук М.В.

    суддів: Перепелюк І.Б., Чміля І.Х.

    секретаря Цимбал  Ю.Ю.

    за участю сторін  та їх представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про    визнання договору дарування недійсним  і поновлення права власності на   житловий будинок, за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення   Путильського  районного суду  Чернівецької області  від 22 березня 2010 року,  

                                             В С Т А Н О В И Л А  :

               В грудні 2009 року   ОСОБА_1  звернувся в суду  з позовом  до  ОСОБА_2    про    визнання договору дарування  житлового будинку недійсним,   поновлення права власності на   житловий будинок , посилаючись на те, що відповідач  вів  його  у  оману  та його дружину  щодо обставин   укладеного  договору  дарування, оскільки  він   вважав, що  укладається  договір   довічного утримання.

      Рішенням   Путильського  районного суду  Чернівецької області  від 22 березня 2010 року  в позові  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про    визнання договору дарування недійсним  і   поновлення   права   власності   на   житловий будинок  відмовлено.

    Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу  в якій   просить скасувати  рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким  задовольнити позовні  вимоги .

    Вважає рішення  суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням  норм  матеріального    та   процесуального права.

     В заперечені на апеляційну  скаргу  відповідач ОСОБА_2 вважає рішення суду першої інстанції законним, просить відхилити апеляційну скаргу.

    Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає  відхиленню, виходячи з наступного .

    Відмовляючи в позові, суд першої інстанції  виходив  з того, що позивачем  не доведено  факту  введення  дарувальника  в оману  при укладення договору дарування  спірного будинку, що давали би підстави  для  визнання   вказаного  договору  недійсним.

    Судом  встановлено, що   договір дарування   житлового будинку  з господарськими  будівлями, розташованого  в с. Довгопілля  Путильського району   Чернівецької області  по вул. Прибережній  № 12  вчинений від імені позивача - власника будинку   ОСОБА_1  на користь  його онука  ОСОБА_2, був   посвідчений 10 серпня 2007 року  за реєстром № 802 приватним нотаріусом Путильського нотаріального округу та  зареєстрований  в Путивльському  КРБТІ в реєстровій  книзі  16,  стор.69, під № 69 .

     На укладання  договору  дарування  була  згідна  і  ОСОБА_3, дружина  позивача,  яка дала  письмову  згоду   на  дарування  онуку ОСОБА_2  спірного  житлового   будинку /а.с.10/.

     Відповідно  до ст. 230 ЦК України,  якщо одна  із сторін  правочину  навмисно  ввела  другу  сторону   в оману  щодо обставин, які мають   істотне  значення, такий правочин   визнається   судом недійсним.

     Обман  має місце, якщо сторона  заперечує наявність  обставин, які можуть  перешкодити  вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

      Дослідженими судом  доказами,  судом встановлено, що позивач   ОСОБА_1 знав, який саме  договір   укладався   10 серпня  2007 року.

                  Стаття 60 ЦПК України  передбачає, що кожна сторона   зобов”язана   довести  ті обставини, на які  вона  посилається, як на підставу   своїх  вимог  і заперечень, крім випадків   встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами   та іншими  особами, які беруть участь у справі. Доказуванню  підлягають  обставини, які мають значення  для ухвалення  рішення  у справі  і щодо яких у сторін  та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  Доказування  не  може  грунтуватися  на припущеннях.

       З огляду на  вищенаведене, колегія суддів  вважає, що  висновки суду  першої інстанції є правильними, оскільки  грунтуються   на всебічному, повному, об’єктивному  дослідженні  наявних  у справі доказів  та  на основі  повно  і  всебічно  з’ясованих обставинах, на  які  сторони   посилалися   як  на  підставу  своїх  вимог  і заперечень.

                 Доводи апеляційної скарги  про порушення  судом   матеріального та процесуального права   безпідставні, спростовуються  матеріалами справи  та висновком  суду  викладеним у  рішенні .

                  Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом  висновків не спростовують.          

         З  урахуванням   наведеного   колегія суддів   вважає,  що рішення  суду   першої інстанції    ухвалено  з  додержанням    норм матеріального  та процесуального  права, а доводи  апеляції  не  є  підставами   для його скасування .

                  Керуючись ст.ст.218,304,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів,    

 УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити.    

Рішення    Путильського  районного суду  Чернівецької області  від 22 березня 2010 року  залишити без змін .

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий  підпис

Судді: підпис

З оригіналом згідно :