АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                     Р І Ш Е Н Н Я

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13  січня  2010 року                                                                   м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

    Головуючого  Заводян  К.І.

    суддів:Савчук М.В., Одинака О.О.

    секретар: Турман Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до ОСОБА_3 про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці  від 28 вересня 2009 року,  

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2009 року позов задоволено. Зобов»язано ОСОБА_3 повернути самовільно зайняту земельну ділянку розміром 0,0020 га по вул. Донбасівській біля будинку АДРЕСА_1 та за її власний рахунок привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі Чернівецької міської ради 128 грн. 83 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в розмірі 89 грн. 50 коп.

ОСОБА_3 подала до суду апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, закрити провадження у справі.

Вважає рішення незаконним в зв»язку з неправильним застосування норм  матеріального  права   та  процесуального права.

 Апелянт зазначає, що оскільки вона є членом товариства власників індивідуальних гаражів «ПРУТ-АВТО-3», то фактично спір про землю повинен вирішуватися між юридичними особами, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд першої інстанції  помилково послався  на  рішення   Першотравневого райсуду від 07.10.2008  року і на  ч.3 ст. 61 ЦПК України.  

Колегія суддів, заслухавши доповідача про зміст оскаржуваного рішення, мотиви апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що спірна земельна ділянка не надавалась відповідачці у власність чи користування. Її дії щодо зайняття земельної ділянки та встановлення    автомобільного  гаражу  є  самовільними, а тому задовольнив позов.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на досліджених судом доказах.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації.

Судом першої інстанції належними доказами встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 зайняла земельну ділянку площею 0,0020 га навпроти  будинку АДРЕСА_1  і встановила  металевий збірно-розбірний  гараж  без надання їй у власність чи користування  цієї  земельної ділянки  та  без  настання  права власності на підставі цивільно-правових угод.

Зазначене підтверджується актами перевірки державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Чернівецькій області від 10.12.2007 року № 323, від 11.01.08р. №12 та від 10.12.2007р. №17, постановами про накладення адміністративних стягнень від 10.12.07р. та від 11.01.08р. №10.    

Відповідачкою не надано будь-яких доказів про те, що спірна земельна ділянка перебувала у її правомірному користуванні чи у власності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачка самовільно зайняла спірну земельну ділянку і застосовував наслідки, передбачені ст.212 Земельного кодексу України, а саме, зобов’язав повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0020 га, привести її у придатний для використання стан та стягнув майнову шкоду в сумі 128,83 грн. у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963.    

  На час самовільного зайняття відповідачкою спірної земельної ділянки, товариство власників індивідуальних гаражів «ПРУТ-АВТО-3» не було зареєстровано як юридична особа, спірна земельна ділянка не перебувала у його власності чи правомірному користуванні. Тому доводи апеляційної скарги про те, що спір виник між юридичними особами і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є безпідставними.

Таким чином, підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.  

Разом з тим, судом  першої  інстанції  неправильно визначено факт самовільного зайняття земельної ділянки. Такі дії можуть бути кваліфіковані як використання земельної ділянки без правовстановлюючого документу.

Крім того, суд необґрунтовано зазначив, що обставини, встановлені рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 7 жовтня 2008 року не доказуються по даній справі.

 В мотивувальній частині рішення суду зазначено, що факт самовільного зайняття земельних ділянок мешканцями будинку АДРЕСА_1 підтверджується рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці  від 7 жовтня 2008 року, що вступило в законну силу з посиланням   на  ч.3 ст.61 ЦПК України.

 Такий висновок суду є неправильним, оскільки зазначене рішення у справі за позовом прокурора м.Чернівці в інтересах держави  в особі Чернівецької міської ради до ОСОБА_4 про звільнення і повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди  не стосується суті даного спору у справі, в якій бере участь інша особа, а саме, ОСОБА_3

 Тому такий висновок суду підлягає виключенню з мотивувальної частини, а рішення суду зміні відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.  

  Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

                                            В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну  скаргу   ОСОБА_3   задовольнити  частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2009 року  змінити. Виключити  з  його  мотивувальної частини « висновки  суду  про те, що  факт  самовільного  зайняття  земельних  ділянок   мешканцями  будинку АДРЕСА_1   встановлено рішенням  Першотравневого  районного  суду  м. Чернівці  від 07.10.2008 року, що вступило в законну силу з посиланням  на ч.3 ст. 61  ЦПК України»

У решті   рішення   суду  залишити без змін.

Рішення  набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене  протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий          

Судді: