АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року м.Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Чернівецької області в складі:
Головуючого: Ружило О.А.
суддів: Савчук М.В., Станковської Г.А.
секретаря: Тодоряка Г.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці про виплату коштів на оздоровлення, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 березня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці про зобов’язання управління виплатити коштів на оздоровлення в розмірі 4710 грн. за період 2007-2009 р.р. та виплачувати одноразову допомогу на оздоровлення з 2010 року.
Постановою Шевченківського районного суду від 15 березня 2010 року позовних задоволено частково. Зобов»язано управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці виплатити на користь ОСОБА_1 4485 грн. – недоотриманих коштів на оздоровлення за період 2007-2009 років. Відмовлено в задоволені позовної вимоги про зобов»язання відповідача виплачувати одноразову допомогу на оздоровлення з 2010 року.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 про виплату недоотриманих коштів на оздоровлення за період 2007-2009 років відмовити, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В заперечені на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, N 796-XII, щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Згідно пункту 30 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006, N 489-V з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007, N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині надання безпроцентних та пільгових позик абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
Відповідно до підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007, N 107-VI, текст статті 48 викладено в такій редакції:
одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 24-34 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005, N 562 громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції позивач є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2категорії. Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення.
Позивачеві за період 2007-2009 років щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідачем у меншому розмірі від того, який передбачений статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На протязі вищевказаного періоду управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці нарахувало та виплатило ОСОБА_1 зазначену вище допомогу в розмірі визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру допомоги позивачеві застосуванню підлягає стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав вищевказаних громадян.
Після прийняття Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року, N 10-рп/2008, відповідач повинен був за 2007 та 2008 роки нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки відповідачем цього зроблено не було, то діяння управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці щодо не виплати позивачу щорічної допомоги за 2007- 2008 роки, в розмірі трьох мінімальних заробітних плат є неправомірними.
Однак, представник відповідача в запереченні на позовну заяву наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог в зв’язку з пропуском строку звернення до суду відповідно до положень ст. ст. 99, 100 КАС України. ОСОБА_1 не просив поновити пропущений строк звернення до суду. Всі нормативні акти, які регулюють питання державної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Рішення Конституційного суду від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року, N 10-рп/2008 були офіційно оприлюднені і позивач мав можливість з ними ознайомитись.
Позивач в позовній заяві та в ході судового розгляду справи не зазначив поважних обставин пропуску вищевказаного строку та не подав суду доказів, які би підтверджували наявність таких обставин.
Що ж стосується позовних вимог про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 року, то відповідач також помилково нарахував та виплатив позивачу вказану допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 75 гривень. Щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 за 2009 рік повинна бути нарахована та виплачена відповідно до приписів статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, а тому її слід змінити та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі, встановленому Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже виплачених коштів за цей період.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з підстав. які зазначені вище.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 березня 2010 року змінити.
Позов задовольнити частково.
Зобов»язати управління праці та соціального захисту Шевченківської районної ради у м. Чернівці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року в розмірі встановленому в статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже виплачених коштів за цей період.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: