АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Ружило О.А.
суддів: Савчук М.В.,Станковської Г.А.
секретаря Тодоряка Г.Д.
за участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медико – фармацевтична фірма «Вако» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Медико – фармацевтична фірма «Вако» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 листопада 2009 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду від 10 березня 2010 року ,
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Медико – фармацевтична фірма «Вако» звернулось до суду з позовом до відповідачів про відшкодування майнової шкоди.
Просили зобов’язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та стягнути в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 6039грн.
Під час розгляду справи позивачем було збільшено позовні вимоги у частині відшкодування майнової шкоди до 21157 грн.42 коп..
Ухвалою суду від 18.11.2009 року залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог - про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки .
Рішенням Шевченківського районного суду від 19 листопада 2009 року в задоволенні позовних вимог позивача про відшкодування майнової шкоди, зокрема, стягнення з ОСОБА_11 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Медико – фармацевтична фірма «Вако» 21 157,42 грн. та судові витрати по справі відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду від 10 березня 2010 року доповнено рішення суду від 19.11.2009 року, яким відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Медико – фармацевтична фірма «Вако» про відшкодування та стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Медико – фармацевтична фірма «Вако» майнової шкоди та судових витрат.
В апеляційних скаргах товариство з обмеженою відповідальністю «Медико-фармацевтична фірма «Вако» просить скасувати рішення суду від 19.11.2009 року та додаткове рішення від 10.03.2010 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає рішення суду незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В заперечення на апеляційну скаргу відповідачі просили відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін, оскільки вважають рішення законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 303 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог правильно виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами спричинення ТОВ ФФ « Вако» неправомірними діями відповідачів майнової шкоди у сумі 21157 грн.42 коп. та відмовлено у стягненні судових витрат – оплата за надання правової допомоги у сумі 1500 грн., оскільки Решетов В.В. в судових засіданнях представляв інтереси позивача згідно довіреності, тобто був представником позивача з правами наданими законом.
Ухвалюючи рішення по справі, судом першої інстанції у повному об’ємі з’ясовані обставини справи, вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального й процесуального права.
Судом було встановлено, що власником нежитлових приміщень у м. Чернівці по вул. 28 Червня 45а, зокрема будівлі літ А , склад-гараж літ Б, огорожа № 1 є медико-фармацевтична фірма «Вако». За договором оренди позивач є орендарем земельної ділянки розміром 0,0579 га для обслуговування вказаних нежитлових приміщень за цією адресою. Відповідачі на зазначеній земельній ділянці, проїзду з вул.28 Червня до домоволодіння № 45»а» в 2007 році встановили турнікет на замку, чим перешкодили позивачу користуватися зазначеною земельною ділянкою.
Позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні зазначеною земельною ділянкою згідно заяви позивача залишено без розгляду.
Доказів про заподіяння майнової шкоди позивачу внаслідок встановлення відповідачами турнікету судом не встановлено .
Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права є помилковими і спростовуються належними та допустимими доказами і обставинами, яким суд дав вірну юридичну оцінку та тими нормами матеріального права які суд застосував до спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що позивач не довів належними доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог .
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними і не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Медико –фармацевтична фірма «Вако» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 листопада 2009 року та додаткове рішення від 10.03.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді :