АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року                                                                           м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

    Головуючого Савчук М.В.

суддів: Перепелюк І.Б., Одинака О.О.                        

          при секретарі   Цимбал Ю.Ю.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про розірвання кредитних договорів та визнання договорів поруки такими, що припинили свою дію , за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2010 року,

           в с т а н о в и л а :

В січні 2010 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»  звернувся до суду  із зазначеним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами кредиту, мотивуючи  вимоги тим, що  позичальником  ОСОБА_1 не виконується  умови кредитних договорів, укладених між ним та 11 травня 2006 року  та 17 липня 2007 року, у зв’язку із чим  виникла  заборгованість, що складається з  боргу за кредитами, пені та неустойки, а саме  за кредитним договором від 11 травня 2006 року  заборгованість  за  кредитним договором  суму  33362,33 гривні 33 коп., пені  у розмірі   245,37 грн.. неустойки 500,00  грн., за кредитним договором  від 17 липня 2007 року  суму  заборгованості  за кредитним договором -204373,49 грн., пені – 2216,25 грн, неустойки  500,00грн. , а всього загальну суму  241 197грн.44 коп., згідно розрахунку. Посилаючись  на  існування  договорів  поруки   від 17 липня  2007 року № 127494  та   від 11 травня 2006 року № 11002723/8506 укладені між ОСОБА_2 та   Акціонерним  комерційним  інноваційним  банком « УкрСиббанк» з метою забезпечення  виконання  зазначених  кредитних договорів, позивач  просив  стягнути заборгованість із  відповідачів  як  солідарних  боржників.

 Відповідачі  по справі звернулись   із зустрічним позовом  до банку  про  визнання договорів поруки  такими, що припинили свою дію  та  про розірвання кредитних договорів, посилались  на те, що між банком та   ОСОБА_1  були укладені  додаткові угоди  до вищезазначених кредитних договорів про які  поручитель  ОСОБА_2 не знала, згідно яких  було змінено умови  кредитних договорів, також   збільшено відсоткову  ставку  за користування  кредитами,  але про зміну умов  договорів кредиту   не знала  й згоди  на такі  зміни  не давала. Також  просили  розірвати   кредитні  договори  у  зв’язку з  тим, що  термін повернення кредиту за кредитними договорами не закінчився і ніяких  вимог банку  щодо дострокового  повернення  кредиту ОСОБА_1 не одержував. Банк фактично  висунув  в односторонньому порядку вимогу  щодо їх розірвання, оскільки  зажадав  повернення  всієї суми  кредиту  достроково на  що він дає свою згоду  на дострокове розірвання  обох кредитних договорів. Крім того посилались на те, що  у 2008 році  відбулася  істотна  зміна обставин, а саме значне зростання  курсу  долара США по відношенню до курсу  гривні  України, що потягло  за собою  значне  здороження  кредитного ресурсу. Вважають  таку  зміну обставин   істотною, що є підставою  для  розірвання  кредитних договорів.    

 Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2010року позов  акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.

 Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» борг по кредитних договорах в сумі 241197, 44 грн., 1700 грн. понесених витрат по оплаті державного мита та 120 грн. витрат, понесених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про розірвання кредитних договорів та визнання договорів поруки такими, що втратили свою дію через необґрунтованість його пред’явлення.

  В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2010 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити  з устрічний  позов.

  Посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які  суд  вважав  встановленими.

В заперечення  на апеляційну скаргу   акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»   вважає рішення суду  законним та обґрунтованим, апеляційну скаргу безпідставною, яку необхідно відхилити.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга   підлягає   частковому  задоволенню, виходячи  з   наступного.

          Ухвалюючи  рішення  по справі, суд першої інстанції виходив з того, що  відповідачі  відмовились  від  виконання зобов’язань  в односторонньому порядку по кредитним договорах, позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконував  умови кредитних договорів, поручитель  ОСОБА_2 несе  солідарну  відповідальність  за  виконання  ОСОБА_1 умов  кредитних договорів, а саме  своєчасне і повне повернення ним кредитів  та сплату  відсотків  за користування  коштами. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову  через необґрунтованість   його пред’явлення.

   Колегія суддів вважає, що  з  таким  висновком суду  повністю  погодитись не можна.

  Стаття 309 ЦПК України передбачає, що рішення  суду першої інстанції  підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, якщо неповно з’ясовано судом обставини, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд вважав  встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

   Колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції,  ухвалюючи  рішення  неповно з’ясував  обставини, що мають значення для справи,  висновки суду  не відповідають обставинам справи, допустив порушення  норм матеріального  і процесуального  права, а тому рішення суду в частині задоволення  первісного позову акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами кредиту,   відмови   у  задоволення  зустрічного позову   ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про  визнання договорів поруки  такими, що припинили свою дію  та  стягненню  судових витрат  п ідлягає скасуванню  з ухваленням нового, яким  позов акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення   заборгованості  за  договорами   кредиту   необхідно задовольнити. В позові   акціонерного  комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»  до ОСОБА_2 про стягнення  заборгованості  за кредитними  договорами    слід  відмовити.  

  Зустрічний позов необхідно  задовольнити  частково. Необхідно  визнати  такими, що припинили свою дію договір поруки від 17 липня  2007 року № 127494 та договір  поруки  від 11 травня 2006 року № 11002723/8506   укладені  між ОСОБА_2 та   Акціонерним  комерційним  інноваційним  банком  « УкрСиббанк».      

   По  справі   встановлено, що  11 травня 2006 року  між АКІБ» УкрСиббанк»  та ОСОБА_1  був укладений   кредитний  договір № 11002723 згідно якого  відповідачу   був  наданий   цільовий  кредит на придбання  легкового автомобіля   у  іноземній валюті  у розмірі  13 544,00 долари США з терміном   користування  до 10 травня 2012 року та відсоткової ставкою за  користування  кредитом  12,5 % річних, та зі  сплатою  платежів  згідно  Додатку   і  Графіку.

   На виконання зобов’язань  був  укладений   договір поруки  між Банком та ОСОБА_2 від 11.05.2006року.

    17 липня 2007 року   між АКІБ» УкрСиббанк»  та ОСОБА_1  був укладений   кредитний  договір № 11184220000 згідно якого  відповідачу   був  наданий   цільовий  кредит на придбання  легкового автомобіля, у іноземній валюті  у розмірі  28400,00 долари США з терміном   користування  до 16 липня 2014 року та відсоткової ставкою за  користування  кредитом  12,5 % річних, та зі  сплатою  платежів  згідно  Додатку   і  Графіку.

   На виконання зобов’язань  був  укладений   договір поруки  між Банком та ОСОБА_2 від 17 липня  2007 року.

    30 січня 2009 року   між Банком та  ОСОБА_1 були   укладені додаткові  угоди  №1 та № 2  до зазначених  кредитних договорів, згідно яких сторони   домовились  про перенесення  строків виконання зобов’язань.

     Крім того Банк  змінив  процентну ставку  за користування кредитами  двічі  з  07 липня 2008 року  збільшив на 2 процента  річних,  з  5 грудня 2008 року   збільшив   ще  на  3 процента річних .

    Задовольняючи позов про стягнення заборгованості  за кредитними договорами суд  виходив з того, що  умови кредитних договорів   не виконуються   відповідачами.

     Статтею 629 ЦК України  передбачено, що договір є обов’язковим  для  виконання  сторонами.

                Проте, суд першої інстанції  не прийняв до уваги  доводи  відповідача  ОСОБА_2, яка  в судових засіданнях заперечувала  проти позову  і стверджувала, що  відбулося  збільшення  відповідальності  поручителя   без його  повідомлення, а відповідно до  положень  ч.1 ст. 559 ЦК України, порука  припиняється  також  у разі   зміни  зобов’язання  без згоди  поручителя, внаслідок чого збільшується  обсяг  його відповідальності.

    Суд залишив поза увагою, що додатковими   угодами № 1 та № 2 від 30 січня 2009 року між банком та  ОСОБА_1 були змінені  умови  та  збільшені відсотки  за користування  кредитами. Зі змісту  додаткових договорів не вбачається  інформованість  поручителя   про збільшення   розміру   її  відповідальності .

     Доказів  того, що  поручитель  давала згоду  на зміну  зобов’язання , суду не надано. Повідомлення  про зміни  процентної  ставки   листами, які  знаходяться  в матеріалах  справи   не свідчить про попереднє – погодження з  поручителем  змін договорів поруки, як того  вимагає закон.      

      Висновок  суду, щодо із збільшенням процентної ставки  обсяг  відповідальності  ОСОБА_2 не збільшився  є помилковим.

     Відповідно до  ч.1 ст.559 ЦК України  порука припинилася, тому   ОСОБА_2 не може  нести  солідарного  обов’язку  перед Банком  на порушення   ОСОБА_1  умов  кредитних договорів.

     Оскільки  в зазначеній  частині  рішення  суду  не  відповідає вимогам закону, його слід скасувати  та відмовити  Банку  в задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договорами  та задовольнити  зустрічний позов  в частині   визнання договорів  поруки такими, що припинили  свою дію.

      Боржник  не звільняється   від відповідальності  за неможливість  виконання  ним грошового  зобов’язання  (ст. 625 ЦК України).

      Виходячи  із змісту  статей 1046,1054 ЦК України   відповідальність  за валютні  ризики  лежить  саме на  позичальнику.

      Укладаючи  кредитні договори  в іноземній валюті, сторони приймали  не себе  певні  ризики, на випадок  зміни  валютного курсу  та в момент  укладення  договору  не мали  будь-яких законних підстав  вважати, що зміна   встановленого  валютного  курсу не  настане.  

      Оскільки ОСОБА_1 не здійснено спроб досудового  врегулювання  спору, а також  не доведено  умови  для розірвання  кредитних договорів  на підставі  ст. 652 ЦК України   у судовому порядку, то  підстави  для задоволення  зустрічних   позовних вимог   про   розірвання  кредитних договорів  відсутні.        

        За  таких обставин посилання апелянтів  на  порушення  вимог закону  судом першої інстанції  в частині  відмови  у задоволенні  зустрічного позову про  розірвання   кредитних договорів  є  безпідставними.

                   Таким чином, у вказаній  частині  рішення  суду  відповідає   вимогам  закону, обставинам справи, а доводи апеляційної скарги  не спростовують  висновків суду .

         Відповідно до ст.88  ЦПК України   підлягають  стягненню судові  витрати   по справі.

          Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК  України, колегія суддів,

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1  задовольнити   частково .    

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2010 року в частині задоволення  первісного позову акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами кредиту,   відмови   у  задоволення  зустрічного позову   ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про  визнання договорів поруки  такими, що припинили свою дію  та  стягненню  судових витрат   скасувати.  

Позов акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення  заборгованості  за  договорами   кредиту   задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1  на користь   акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»  борг за кредитними   договорами   в сумі  241 197 грн. 44 коп..

В позові   акціонерного  комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»  до ОСОБА_2  про стягнення  заборгованості  за кредитними  договорами   відмовити.  

Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про розірвання кредитних договорів та визнання договорів поруки такими, що припинили свою дію задовольнити  частково.

Визнати  такими, що припинили свою дію договір поруки від 17 липня  2007 року № 127494 та договір  поруки  від 11 травня 2006 року № 11002723/8506   укладені  між ОСОБА_2  та   Акціонерним  комерційним  інноваційним  банком  « УкрСиббанк»

 В решті  рішення  залишити без  змін.

 Стягнути з  ОСОБА_1 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрати  на  інформаційне технічне забезпечення розгляду справи  на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк». Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь   ОСОБА_2  витрати   по сплаті  судового  збору  у сумі  425грн. та   витрати  на   інформаційне технічне забезпечення розгляду справи    у  сумі  60 грн..      .

Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий підпис

Судді:підписи

З оригіналом згідно :