АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                          УХВАЛА

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  06 жовтня 2010 року                                                                           м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

    головуючого Савчук М.В.

         суддів: Перепелюк І.Б.,Сулятицької М.М.                      

          секретаря  Воронюк Л.І.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Глибоцького району в інтересах ОСОБА_1, законним представником якого є ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Валякузьмінської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, треття особа на стороні відповідача ОСОБА_4 районний відділ  земельних ресурсів про визнання недійсним державних актів на право приватної власності на землю та скасування рішень сесії Валякузьмінської сільської ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_2  в інтересах неповнолітнього  ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 липня 2010 року, -

                     в с т а н о в и л а :

         Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 липня 2010 року  у задоволенні змінених позовних вимог прокурора Глибоцького району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, законним представником якого є ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Валякузьмінської сільської ради Глибоцького району  про визнання недійсним державних актів на право приватної власності на землю та скасування рішень сесії Валякузьмінської сільської ради  відмовлено.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах  ОСОБА_1 просить скасувати рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 липня 2010 року та ухвалити нове рішення  по суті позовних вимог.

           Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи.

           В запереченні  на апеляційну скаргу  ОСОБА_3 просить відхилити скаргу, оскільки  вважає рішення суду першої інстанції  законним та обґрунтованим.    

           Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга   підлягає  відхиленню, виходячи  з   наступного.

           Відмовляючи  в позові, суд першої інстанції  правильно  виходив  з того, що прийняття  рішення 11 сесії 3 скликання Валякузьмінської сільської ради  від 13 грудня 1999 року  та видача  на його підставі  державного акту  на право  власності на земельну ділянку   серії ЯЕ№ 176280 від 04 квітня 2007 року ОСОБА_3  не порушує  права  неповнолітнього ОСОБА_1,  оскільки  земельна  ділянка  розміром  0,1695 га  в с. Валя -ОСОБА_4 не межує з  земельною ділянкою  неповнолітнього ОСОБА_1, не перебувала   у власності  чи користуванні  його батьків і на час передачі відповідачу  відносилась  до земель  запасу  сільської ради. В частині  неправомірності   рішення  сільської ради  № 93 -24/2001 р. від 13 грудня 2001 року  та скасування державного акту   на право власності  на земельну ділянку  серії ЯЕ № 176449 від 04 квітня 2007 року  в частині  відведення ОСОБА_3  земельної ділянки  розміром 0,30 га   відмовлено за безпідставністю,  за  відсутністю  у позивача    правових підстав для звернення до суду  із  такою вимогою.

           Ухвалюючи  рішення по справі, судом першої інстанції у повному об’ємі  з’ясовані  обставини справи, вірно застосовано  до  правовідносин,  що склалися,  норми   матеріального  й  процесуального права.

          Доводи  апеляційної скарги про  порушення  закону  є помилковими  і спростовуються  належними та допустимими доказами  і обставинами, яким суд  дав  вірну юридичну оцінку  та тими  нормами матеріального права,  які суд  застосував  до спірних правовідносин.

         Як  вбачається  з матеріалів справи, на підставі  рішення 1 1 сесії 3 скликання Валякузьмінської сільської ради  від 13 грудня 1999 року  ОСОБА_3 04.04.2007 року  видано державний акт  на право  власності на земельну ділянку   серії ЯЕ№ 176280, розміром  0,1695 га. Спірна земельна  ділянка  розміром  0,1695 га  не межує з  земельною ділянкою  неповнолітнього ОСОБА_1, не перебувала   у власності  чи користуванні  його батьків. На момент передачі відповідачу  спірна земельна ділянка  відносилась  до земель  запасу  сільської ради.    Рішенням Валякузьмінської  сільської ради  № 93 -24/2001 р. від 13 грудня 2001 року ОСОБА_3  видано державний акт  на право власності  на земельну ділянку  серії ЯЕ № 176449 від 04 квітня 2007 року   розміром 0,30га в с. Валя -ОСОБА_4.

               Відповідно до ст. 60 ЦПК України   кожна сторона   зобов`язана   довести  ті обставини, на які  вона  посилається, як на підставу   своїх  вимог   і заперечень, крім випадків   встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та  іншими  особами, які беруть участь у справі. Доказуванню  підлягають  обставини, які мають значення  для ухвалення  рішення  у справі  і  щодо яких у сторін  та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  Доказування не може грунтуватися  на припущеннях.

           Колегія суддів  вважає, що позивач  не довів  належними доказами ті обставини, на які  він  посилався,  як   на   підставу   своїх  вимог .

                Відповідно  до ст. 1225 ЦК України   право власності   на  земельну ділянку  переходить  до спадкоємців  на загальних підставах , із збереженням  її цільового призначення .

                 До спадкоємців  житлового будинку, інших будівель та споруд  переходить право власності  або право користування  земельною ділянкою, на якій  вони розміщені.

                 До спадкоємців  житлового будинку, інших будівель  та споруд переходить право  власності   або право  користування  земельною ділянкою , яка  необхідна  для їх обслуговування , якщо інший  її розмір  не визначений   законом.

                 Як видно з матеріалів справи, неповнолітній ОСОБА_1 є спадкоємцем  його батька ОСОБА_5, якій помер 27 квітня 2005 року, на   житловий  будинок №43 по вул. Головній  в селі Валя - ОСОБА_4 району. Свідоцтво про право  на  спадщину за законом  видано 28.10.2005 року ./ а.с.118-132/. Рішенням   сесії сільської ради № 52-4/06 від 11.09.2006 року   згідно заяви  ОСОБА_2, неповнолітньому  ОСОБА_1 надано земельну ділянку  за  вказаною адресою  площею 0,07 га  для будівництва  і обслуговування  житлового будинку, господарських  будівель  та  споруд./ а.с.96/.

                   Доказів   про  право користування  або  належність на праві  власності    ОСОБА_1, також  його   спадкодавцям  спірною земельної  ділянки  розміром 0,30 га  судом  не встановлено.

                   Таким чином,   з  врахуванням   наведеного   колегія суддів   вважає,  що рішення  суду   першої інстанції    ухвалено  з  додержанням    норм матеріального  та процесуального  права, а доводи  апеляційної скарги   зроблених   судом  висновків  не  спростовують.

                  Керуючись  ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,            

                                      у х в а л и л а:

          Апеляційну скаргу   ОСОБА_2   в інтересах  неповнолітнього  ОСОБА_1   відхилити.        

           Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 липня 2010 року  залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

               Головуючий

                Судді: