АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року                                                                           м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

    Головуючого Савчук М.В.

суддів: Височанської Н.К., Чупікової В.В.                      

          при секретарі  Цимбал Ю.Ю.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов»язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 08 липня 2010 року, -

           в с т а н о в и л а :

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від                  08 липня 2010 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено повністю.

 Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування  та невиплати позивачам підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 06 липня 2010 року неправомірною.

 Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити позивачам підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплаченого їм відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 підвищення, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день ухвалення даного рішення суду – 6 липня 2010 року.

 Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на користь позивачів судові витрати.

В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районні Чернівецької області просить скасувати рішення суду  та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволені позовних вимог.

           Посилається на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив рішення з грубим порушенням застосування норм матеріального  права, що призвело до неправильного вирішення справи.

 Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що    позивачі є дітьми війни згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області та отримують пенсію за віком. Мають право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Законами України «Про Державний бюджет на 2006,2007,2008 роки» зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 по справі № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008 зміни, внесені п.41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI в статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими що не відповідають конституції (є неконституційними).

 Відповідно до ч.2 ст.152  Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

Вищевказані рішення  Конституційного Суду України є обов’язковим  до виконання на території України і мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року  та з 22.05.2008 року  спірні правовідносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла від 18.11.2004 року, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .

Також судом першої інстанції правильно не були взяті до уваги  доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Частиною першою ст.2 Закону України  «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум  застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та  мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при  визначенні розміру підвищення  відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, Положення  про  Пенсійний фонд України, Положення  про управління  Пенсійного фонду України в районах, містах  і районах у містах  обов’язок  по нарахуванню і виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом  України  «Про соціальний захист дітей війни», покладений на органи Пенсійного фонду України, які мають можливість  відкоригувати  конкретний розмір підвищення до пенсії позивачам з урахуванням уже отриманих  сум такої соціальної допомоги.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини  по справі встановлені повно, на підставі належних та допустимих доказів, яким судом дана належна оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин суд правильно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.

Посилання на відсутність коштів у Державному бюджеті для покриття зазначених виплат не свідчить про відсутність у позивача права на їх отримання у відповідності до законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення.

Керуючись ст.ст.  307, 308 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у  Сокирянському районі Чернівецької області  відхилити.

Рішення  Кельменецького  районного суду Чернівецької області  від 08 липня  2009 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий      підпис

Судді підписи

      З оригіналом згідно :