Справа № 2-506/2007року

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2007 року                                                                                м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді Барашкова В.В.

при секретарі                            Шевчук І.Ю.

за участю сторін : ОСОБА_1- позивача, відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 яким позивач просить усунути перешкоди в користуванні будинком та вселити його у спірний будинок, мотивуючи свою позицію тим, що на спірній земельній ділянці площею 0,0148 га по АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську розташований житловий будинок, який належить в рівних частках йому та відповідачці по справі. Проте позивач не може користуватись спільним майном: земельною ділянкою та житловим будинком, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2. систематично чинить йому перешкоди, що є предметом даного спору, суд -

встановив:

Відповідачка позов не визнала та пояснила суду, що вона не чинить ніяких перешкод у здійсненні права власності позивача, тому просила відмовити в задоволенні позову.

Окрім пояснень сторін судом дослідженні наступні письмові докази:

1 .Копія будинкової книжки для прописки громадян, що проживають у АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську.

2.Копія технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську.

3.Копії проектів розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську.

4.Копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1.

5.Копія договору дарування від 25.07.2006 року.

б.Копія витягу з Державного реєстру правочинів №2674442 від 25.07.2006 року.

7.Копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.08.2006 року.

8. Копія договору дарування від 29.09.2004 року .

9.Копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 11230600 від 14.07.2006 року.

10. .Копія договору купівлі-продажу 13.07.2006 року.

11.Копія витягу з державного реєстру правочинів №2623982 від 13.07.2006 року.

12.Копія рішення Івано-Франківського міського суду по цивільній справі № 2-1047/2005 рік від 15.10.2005 року.

13.Копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську від 21.07.1997 року.

2

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 386 ЦК України, Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Статею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Диспозицією ч. 4 ст. 358 ЦК України встановлено, що Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Як встановлено під час провадження по справі 13.07.2006р. позивач придбав по договору купівлі-продажу земельну ділянку пл. 0,0148 га. по АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську. Договір посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі №787. 25.07.2006р. співвласником спірного будинковолодіння ОСОБА_3. подаровано ОСОБА_1. 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську, що стверджується договором посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального, округу, реєстр №904. Інша частка в розмірі х/г належить відповідачці по справі. Земельна ділянка між співвласниками будинковолодіння поділена рішенням Івано-Франківського міського суду від 15.11.05р. по справі №2-1047 і належить в рівних частках позивачу та відповідачці по справі.

Відповідно до ст. ст. 10,11,57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються  сторонами та іншими  особами, які  беруть  участь  у  справі.  Доказуванню

2

підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ні з поданих позивачем письмових доказів, ні з пояснень сторін суд не встановив, що до або під час провадження по справі відповідач ОСОБА_2. створює перешкоди позивачу у здійсненні ним права власності на належну йому частку у спільному майні, перешкоджає вселенню та проживанню. При цьому, на думку суду, ОСОБА_1. не використав в повному обсязі надані йому Законом процесуальні права , як-то пояснення свідків, надання додаткових письмових документів тощо.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 358, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 10,11, 57-60, 208,209,212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком та вселення - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.