Справа № 2 -а-2545
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2010 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого – судді – Козирєвої Г.М.
при секретарі Смалюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Харківському районі про визнання неправомірними дій по нездійсненню перерахунку пенсії та зобов”язання провести перерахунок пенсій,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання неправомірними дій пенсійного Фонду України в Харківському районі Харківської області про відмову в проведенні перерахунку його пенсій та зобов’язання відповідача провести такий перерахунок, в тому числі і на майбутнє.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідацією наслідків аварії, його визнано інвалідом III групи. Крім того, статею 14 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” його віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров’ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами. Але відповідач визначив розмір зазначених пенсій згідно з постановами Кабінету Міністрів України, а не у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України №796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.28 ч.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за якими розмір пенсії по інвалідності III групи цієї категорії має бути встановленим не нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю - в розмірах, не менше 50% мінімальної пенсії за віком, яка не може бути нижчою прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
22 січня 2010 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Харківському районі з заявою про перерахунок пенсій, однак йому відмовлено в цьому. Тому просив визнати відмову в перерахунку призначених пенсій неправомірною та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок його пенсій починаючи з 10.01.2007 року.
Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі належним чином рекомендованою кореспонденцією з повідомленням повідомлене про день та час слухання справи, надало відповідь позивачу від 18.10.2010 року, в якій заперечувало проти здійснення перерахунку його пенсій, посилаючись на те, що позивачу, як інваліду III групи внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, було призначено пенсію та додаткову щомісячну пенсію в мінімальному розмірі відповідно до частини 4 ст.54 Закону України України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Частина 5 та ч.7 ст.54 зазначеного Закону встановлює, що Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Тому призначення та перерахунки призначених позивачу пенсій провадилось згідно постанов Кабінету Міністрів України. Вважає, що призначена пенсія не може бути перерахована на підставі розміру мінімальної пенсії, визначеної ч.1ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки цей Закон закріплює норму, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і яким пенсія призначається згідно з цим Законом.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.
Так, відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В судовому засіданні з посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи позивача (а.с.6), довідки МСЕК (а.с.13), довідки відповідача (а.с.11) встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов"язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом III групи. Положеннями ст.14 Закону №796-XII його віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України від 06.06.1996р., в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами III групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування» і встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України від 05.10.2006 р.№231-V, вбачається, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Постанови Кабінету Міністрів України про перерахунки пенсії інвалідам внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, на які посилається відповідач, є підзаконними актами, які протирічать Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тому з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, при визначені розмірів основної та додаткової пенсій позивачу управління Пенсійного фонду України в Харківському районі повинно було діяти згідно з приписами базових законів, а саме відповідно до вимог ст. 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Звернення за перерахунком пенсії позивача до відповідача мало місце 22.01.2010 року. Відмову в перерахунку оскаржено до суду 12.02.2010 року, тобто в межах строків, визначених ст.99 КАС України для судового захисту порушеного права.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Тому суд вважає, що позивач має право на перерахунок призначених основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та проведення виплати недоплаченої пенсії за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день розгляду справи судом.
Що стосується зобов’язання відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, то суд не знаходить для цього підстав, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.
В задоволенні іншої частини позовних вимог повинно бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 86, 161-163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України, ч.2 ст.19, ч.1 ст.46, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України від 05.10.2006 р.№231-V, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України від 28.12.2007р. № 107-VI«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі щодо відмови в перерахунку пенсії.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 21 жовтня 2010 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня її проголошення до адміністративного апеляційного суду Харківської області через Харківський райсуд.
Суддя: