Справа №2-644/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 жовтня 2010 року                                                                                      с. Кегичівка

Кегичівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого-судді            Рибальченко Р.І.

                при секретарі                     Проскурні Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства  „Насінневе” в особі директора  Колоса Олександра Івановича (далі ВАТ „Насінневе”) про визнання договору  купівлі - продажу  акцій недійсним  і компенсації заподіяної цим  моральної шкоди,    

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ВАТ „Насінневе” в якому вказує, що  він працював  у ВАТ „Цукровий завод ім.. Леніна” (далі завод), яким було випущено  акції. Він придбав собі 9820 акцій за ціною 5 коп. за одну акцію. Інші працівники ВАТ „Цукровий завод ім.. Леніна” теж придбали акції.  Пізніше керівництво заводу  в особі його директора почало вимагати, щоб всі працівники продали акції заводу. Йому особисто була поставлена умова: або він продає акції, або його звільняють з роботи. Він чинив цьому опір, але  09.10.2000 року під впливом загроз і психічного тиску  з боку керівництва заводу  він змушений був укласти  договір купівлі продажу  цінних паперів  №1043.  Керівники заводу примусили його підписати чисті бланки договорів без будь-яких реквізитів. Цього ж  числа  він передав згідно передавального розпорядження  та акту приймання –передачі  заводу 9820 акцій номінальною  вартістю   по 0,25 грн. за одну акцію і повинен був отримати за це  2455 грн. В договорі,   до укладання якого його не допустили,  була вказана сума 491 грн. Незаконними діями  відповідача йому була заподіяна  значна моральна шкода. Після цих подій він став незатишно і некомфортно відчувати себе на роботі,  став побоюватися за свою безпеку і безпеку сім”ї . Він став нервовим, постійно переживав  хвилювання і страх. Все це доставляло йому душевні і моральні страждання. Неодноразово він був на межі  психологічного зриву і переживав сильний нервовий стрес. У результаті цього він  за власним бажанням  звільнився з роботи. Таким чином сума заподіяної йому  моральної шкоди становить 10000 грн.

Він також вважає, що відповідно до ст. 231 ЦК України  винна сторона, що застосувала фізичний чи психологічний тиск до іншої сторони, зобов’язана  відшкодувати  їй збитки у подвійному розмірі і моральну шкоду, які заподіяні  із здійсненням цієї угоди. Впродовж тривалого часу він звертався разом з іншими обдуреними  в різні правоохоронні органи, в прокуратуру, але ніякого результату  добитися не вдалося. Остання відповідь ним була отримана 31.08.2005 року.  Вважає, що відповідачем по цьому позову є відкрите акціонерне товариство  „Насінневе”, тому  що воно стало  правонаступником  ВАТ „Цукрокомбінат ім. Леніна”, яке припинило своє існування.

Позивач просив  визнати  причини пропуску поважними, відновити термін  звернення в суд  з вимогою  про захист  його порушеного права; визнати договір купівлі – продажу  цінних паперів  №1043 від 09.10. 2000 року недійсним, так як угода була вчинена внаслідок  застосування однією стороною тиску на іншу сторону; стягнути з відповідача  вартість проданих ним акцій в подвійному розмірі; перевести право власності  по проданих акціях на нього; стягнути  з відповідача  моральну шкоду  в розмірі 10000 грн. та оплату  судових витрат.

В судовому засіданні  позивач позов підтримав і пояснив, що він працював водієм цукрокомбінату ім.  Леніна. В березні 2001 року  в автогаражі  цукрокомбінату зібрали збори  працівників і запропонували  розписатися в 3-х договорах купівлі - продажу акцій. Він з цим не погоджувався  і не хотів їх підписувати. Але директор підприємства  ОСОБА_3, якого на даний час немає в живих,  сказав йому, коли він не підписує договори, то  щоб ставив автомобіль, на якому працював. Так тривало чотири дні. Його жінка теж вмовляла, щоб він підписав ці договори. Він не підписував і його двічі переводили водієм на гірші автомобілі, ніж він працював до того. Після цього він був змушений  написати заяву про звільнення його з роботи і його було звільнено за угодою сторін. В 2003 році він був звільнений з роботи і його більш ніде не взяли на роботу. Не знає кому продали його акції, вважає, що вони залишилися у ВАТ „Насіннєве”. Він працював у  ВАТ „Насіннєве” . Бурякорадгосп ім. Леніна було реорганізовано у ВАТ „Насіннєве”. Усно йому в прокуратурі повідомили, що кримінальну справу  провадженням не закрито, що шукають  організаторів, замовників і виконавців.  Тиск на нього чинив директор ОСОБА_3, інші керівники. Він вважає, що ВАТ „Насіннєве” є належним відповідачем  і він не бажає замінювати його іншим відповідачем. Він не підписував і не бачив договору  купівлі - продажу акцій. 05.12.2001 року  йому був вкинутий  цей договір в поштовий ящик. Позов  до суду він   подав 31.10 2005 року. За акції йому нічого не платили. Він на 100% впевнений, що ВАТ „Насіннєве” є належним відповідачем, другого відповідача немає і він не бажає, щоб у справі був інший відповідач, його акції знаходяться у ВАТ „Насіннєве”.  Йому була заподіяна моральна шкода, бо порушено його право громадянина на свободи, на працю; він сам написав заяву про звільнення, бо його заставив ОСОБА_3  Просить визнати договір недійсним, бо він його не підписував, акції не продавав. Стягнути  з відповідача  подвійну вартість акцій 4910 грн., моральну шкоду 10000 грн. Він відмовляється від вимог перевести  право власності на акції на нього. Просить визнати причини пропуску  поважними і  відновити  строк для звернення його в суд для захисту порушеного права. Причини пропуску є поважними, бо  його і інших прокуратура вводила в оману, що ведеться кримінальна  справа по продажі акцій, у нього відбирали зразки підписів, потім їм адвокат говорив, що не час звертатися в суд і їх посилали то в прокуратуру то в суд.  У нього є відповіді з прокуратури.

 Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на подане  ним в суд заперечення і доповнив, що  такого підприємства як ВАТ „Цукровий  комбінат ім.. Леніна” взагалі ніколи не існувало. Раніше   був  цукровий комбінат ім.. Леніна , який не був юридичною особою.  Даний комбінат  був  поєднання  двох підприємств різної галузі на одній території. Держава об”єднала  цукровий завод як галузь промисловості  та бурякорадгосп як галузь  сільського господарства і назвала комбінатом. Таке об”єднання було зручним, щоб забезпечувати цукровий завод  сировиною: цукровими буряками.  Цукрокомбінатів  раніше в області було 9.  В цукрокомбінаті  був  один директор, який керував і цукровим заводом і бурякорадгоспом. Але цукровий завод і бурякорадгосп  були окремі юридичні особи, в них були різні рахунки в банку, різні печатки, різні  штатні розклади, окремі баланси. Згідно представлених по справі доказів  акції були продані  ВАТ „Цукровий завод ім.. Леніна”. ВАТ  „Цукровий завод  ім. Леніна” було перетворено  у ЗАТ СГП  „Цукрове”, а потім у ВАТ „Цукрове”.  ВАТ „Насіннєве” є неналежним відповідачем . Згідно наданих ним документів ВАТ „Насіннєве” не було правонаступником ВАТ „Цукровий завод ім.. Леніна” та  цукрокомбінату  ім.. Леніна.  ВАТ „Насіннєве” є правонаступником підприємства  ВАТ по насінництву цукрових буряків  ім. Леніна, про що вказано в п.п. 3.3 статуту ВАТ „Насіннєве”. . Відповідно до наказу  регіонального відділення по Харківській області  фонду державного майна України  відкрите акціонерне товариство було створено на базі  бурякорадгоспу  ім.. Леніна. У позивача немає доказів, що ВАТ „Насіннєве” є правонаступником ВАТ „Цукровий завод ім. Леніна”  і  належним відповідачем по справі. В суді позивач не надав доказів  і насильства з боку ВАТ „Насіннєве”,. Тому і позов про стягнення моральної шкоди не визнає.

Свідок ОСОБА_4 в суді показав, що він працював в цукровому комбінаті ім.. Леніна . Коли давали акції, то директор ОСОБА_3 говорив на зборах, щоб вони нікому  акції не продавали, а щоб розписалися в чистих бланках. Він лякав, що ніхто не буде працювати. Люди розписувалися в чистих бланках. Акції він не бачив, вони залишилися у ВАТ „Насіннєве”. Вважає, що ОСОБА_3 звільнив  ОСОБА_1  з роботи, що він не підписав договору купівлі - продажу акцій. Він думає, що акції залишилися  в радгоспі. Він не бачив чи підписував цей договір ОСОБА_1  За продані акції автомашина радгоспу розвозила  акціонерам  по дворах цукор. Йому особисто привезли 5 мішків цукру.

Свідок  ОСОБА_5 в суді показала, що  вона працювала сторожем в майстерні  бурякорадгоспу . Влітку  2000 року о 7-й годині  прийшли керівники підрозділів, директор ОСОБА_3, зійшлися працівники підрозділів. Були проведені збори, на яких ОСОБА_3  сказав, щоб  господарство не розпорошилося, щоб у них не скупив хто сторонній акції, щоб вони продали їх в радгосп. При цьому було запропоновано підписати бланки договорів. Деякі люди заперечували, що вони не бачили тих акцій, були такі, що не підписували, в т.ч. і вона. ЇЇ не допускали до  роботи як і ОСОБА_1 Акції залишилися у ВАТ „Насіннєве”.  Місяців через три їй поштарка кинула в поштовий ящик договір купівлі - продажу акцій, її підпис було завірено сільською радою. Ні їй ні ОСОБА_1 за продані акції нічого не давали.

Свідок   ОСОБА_6  в суді показала, що вона працювала сторожем   у гаражі ВАТ „Насіннєве”  з 1998 по 2007 роки. Влітку 2000 року були збори  працівників центральної майстерні, будівельної  дільниці, авто гаражу, де був присутній,  нині покійний,  директор ОСОБА_3, який сказав, що для того, щоб  зберегти радгосп, не слід продавати акції стороннім особам . На зборах запропонували залишити акції в радгоспі, щоб не було загрози, що підприємство  зруйнується і тоді будуть скорочення людей. Першими під скорочення попадуть ті, хто не продасть акцій. В неї особисто акцій не було. Цукор за акції не привозили. Вважає, що акції повинні бути  у  ВАТ „Насіннєве”.    Їй невідомо кому   ОСОБА_1  продав свої акції, вона не знає чи підписував він договір і не може про це знати.  

Суд, заслухавши пояснення позивача,  представника відповідача, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що відповідно до договору купівлі - продажу акцій №1043 від 09.10.2000 року договір уклали  акціонер ОСОБА_1, далі Продавець,  та ВАТ „Цукровий завод ім.. Леніна” в особі голови правління ОСОБА_3, далі  Покупець. Продавець продає належні йому на праві власності цінні папери, а Покупець купує їх  на умовах даного договору.  Номінальна вартість  акції простої іменної 0,25 грн.; їх кількість 9820 ; загальна сума договору 491 грн. На договорі є підпис від імені Продавця, завірений Чапаєвською селищною радою та підпис  від імені  Покупця, завірений печаткою відкритого акціонерного товариства  „Цукровий завод ім.. Леніна”. Акт прийому-передачі цінних паперів  до договору №1043 від 09.10.2000 року  вказує, що ОСОБА_1 передав,  а ВАТ „Цукровий завод ім. Леніна” прийняв прості  іменні акції  ВАТ по насінництву цукрових буряків ім.. Леніна 9820 шт. на суму 2455 грн., ВАТ „Цукровий завод ім. Леніна” заплатив ОСОБА_1 491 грн. ВАТ „Цукрове”, яке було правонаступником ВАТ „Цукровий завод ім. Леніна”, відповідно до реєстраційної  картки  на припинення  державної реєстрації припинення  юридичної особи за судовим рішенням  щодо визнання юридичної особи банкрутом вказано, що  ВАТ „Цукрове” за рішенням господарського  суду Харківської області від 28.03.2005 року  ліквідовано як юридична особа банкрут. 12.05.2005 року було  проведено реєстрацію  припинення  юридичної особи на підставі рішення суду.  Наказ  регіонального відділення по Харківській області  фонду державного майна України №2521-П від 09.12.1996 року  свідчить, що  на базі  бурякорадгоспу  ім.. Леніна було створено відкрите акціонерне товариство. П. 3.3  Статуту  відкритого акціонерного товариства  „Насіннєве”, зареєстрованого розпорядженням №480 від 25.12. 1996 року, реєстраційний №44, затверджений  загальними зборами  ВАТ  „Насіннєве”, а також  в новій редакції Статуту ВАТ  „Насіннєве”, вказано, що з моменту державної реєстрації Товариство є правонаступником  майнових та інших прав  і зобов”язань  підприємства  ВАТ по насінництву  цукрових буряків ім.. Леніна. З оглянутої і дослідженої в суді кримінальної справи  по факту підробки  договорів купівлі – продажу  цінних паперів в постанові  про закриття кримінальної справи  встановлено, що  в період 2000 – 2001 років  ВАТ „Цукровий  завод ім.. Леніна”  здійснював покупку  простих іменних акцій ВАТ  „Насіннєве” шляхом укладення договорів  купівлі – продажу  цінних паперів з акціонерами. 09.10.2000 року було укладено договір  купівлі – продажу  цінних паперів  №1043 з ОСОБА_1  Відповідно до почеркознавчої експертизи  №30 від 12.02.2009 року  підпис в договорі купівлі - продажу цінних паперів, укладених між ОСОБА_1   та  ВАТ  „Цукровий завод ім.. Леніна”,  виконані не акціонером, а іншими особами. Матеріали  кримінальної справи не містять достатньо даних, які вказували  б  на вчинення злочину  не установленими в ході слідства особами. Слідчий постановив  закрити провадження у  кримінальній справі  за недоказаністю участі у вчиненні злочинів.

Вирішуючи питання  про відновлення    терміну для звернення позивача  до суду для захисту його  права  суд вважає, що перебіг  давності починається  з дня коли позивач довідався про порушення його права, тобто 05.12.2001 року, як  йому був вкинутий  цей договір в поштовий ящик і встановлюється тривалістю три роки, до 05.12.2004 року

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Оскільки ніким  не зроблено заяви  про застосування позовної даності, суд рахує вірним її не застосовувати  і відновити  термін для звернення  до суду для захисту права ОСОБА_1

Судом встановлено, що договір купівлі - продажу  цінних паперів  №1043 від 09.10.2000 року, який позивач просить визнати  недійсним, укладеного між  ним та  ВАТ  „Цукровий завод ім.. Леніна”, правонаступником якого не є   відкрите акціонерне товариство  „Насіннєве”.

Суд дійшов висновку, що по даній справі відкрите акціонерне товариство  „Насіннєве” в особі директора  Колоса Олександра Івановича є неналежним відповідачем. Позивач ОСОБА_1 не заявив клопотання  про заміну  первісного відповідача  належним відповідачем.  У суду не було можливості  залучити до участі  у справі  іншу особу як  співвідповідача, так як ВАТ  „Цукровий завод ім.. Леніна”, що був стороною у спірному договорі, був реорганізований  остаточно у ВАТ „Цукрове”, яке було його  правонаступником, відповідно до реєстраційної  картки  на припинення  державної реєстрації припинення  юридичної особи за судовим рішенням  щодо визнання юридичної особи банкрутом вказано, що  ВАТ „Цукрове” за рішенням господарського  суду Харківської області від 28.03.2005 року  ліквідовано як юридична особа банкрут. 12.05.2005 року було  проведено реєстрацію  припинення  юридичної особи на підставі рішення суду.

Ч 1.ст. 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана  майну фізичної особи, відшкодовується  в повному обсязі  особою, яка  її завдала. Суд вважає доведеним, що відкрите акціонерне товариство  „Насіннєве” в особі директора  Колоса Олександра Івановича не завдавало своїми діями  шкоди немайновим правам та майну позивача,  а тому не можуть нести відповідальності у відшкодуванні вартості  проданих акцій в подвійному  розмірі.

Також суд не може зобов”язати відповідача по справі перевести на позивача   права власності  по проданих акціях.

    Ч.1 ст. 1167 ЦК України вказує, що моральна шкода, завдана  фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка  її завдала  за наявності її вини.

В зв’язку з тим, що відповідач по справі не був стороною  при укладенні  договору купівлі - продажу  цінних паперів  №1043 від 09.10.2000 року, його діями не була  заподіяна моральна шкода позивачу.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст.215,231,267,1166,1167 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Відновити  термін для звернення  до суду для захисту права ОСОБА_1.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до  відкритого акціонерного товариства  „Насіннєве” в особі директора  Колоса Олександра Івановича про визнання  договору купівлі продажу  цінних паперів  №1043 від 09.10.2000 року недійсним.

Відмовити ОСОБА_1 в позові про стягнення з відкритого акціонерного товариства  „Насіннєве” в особі директора  Колоса Олександра Івановича вартості  проданих акцій в подвійному  розмірі.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до  відкритого акціонерного товариства  „Насіннєве” в особі директора  Колоса Олександра Івановича про переведення на нього   права власності  по проданих акціях.

Відмовити ОСОБА_1 в позові про стягнення з відкритого акціонерного товариства  „Насіннєве” в особі директора  Колоса Олександра Івановича 10000  грн. моральної шкоди та  судових витрат по справі.

 Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду  Харківської області через суд першої інстанції в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення

Рішення віддруковано в нарадчій кімнаті.

Головуюча                                                                     Р.І. Рибальченко.