АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 жовтня 2010 р. м. Тернопіль
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Коструба Г.І.,
з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1,
захисника – адвоката ОСОБА_2,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, тимчасово не працює,-
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою судді Козівського районного суду від 3 вересня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді 2600 гривень штрафу.
Як вбачається із змісту даної постанови, 01 серпня 2010 року близько 21 год. 05 хв. в АДРЕСА_1 по вул.Грушевського ОСОБА_1 передав керування автомобілем «ВАЗ-21101» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 Г ПДР України і вчинив таким чином правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Козівського районного суду як таку, що винесена без повного, всебічного і об’єктивного розгляду справи. Ніякого правопорушення він не вчиняв. Огляд ОСОБА_3 на стан сп’яніння проведений з порушенням існуючих норм та правил, а тому його результати не можуть слугувати доказами по справі. Свідками вчинення правопорушення вказані працівники міліції, що є грубим порушенням вимог закону. Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги його пояснень про те, що на момент приїзду працівників ВДАІ автомобіль, яким він керував по дорученню, стояв. І ОСОБА_3 сів на переднє сидіння водія автомобіля для того, щоб поміняти диск в магнітофоні. Пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення він написав під тиском працівників міліції, які погрожували поставити автомобіль під арешт на майданчик. Інспектор ВДАІ відмовився вносити прізвище свідків події ОСОБА_4, і ОСОБА_5 у протокол, мотивуючи це нібито зацікавленістю останніх, хоча це є незаконно. Стягнення на нього накладено без з’ясування пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Звертає
______________________________________________________________________
Головуючий 1 інст. – Боднарук Б.В. Справа №33-249
Доповідач в апеляції - Коструба Г.І. Категорія- ч.1 ст.130 КУпАП
увагу на те, що працівники міліції безпідставно почали перевіряти у нього документи.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляцію, приходжу до висновку, що вона не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВО №157389 від 01 серпня 2010 року, який оформлений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП України з зазначенням усіх необхідних для вирішення справи обставин, а також інших матеріалів справи, ОСОБА_1 1 серпня 2010 року о 21 год. в АДРЕСА_1 по вул. Грушевського передав керування транспортним засобом ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп’яніння, і який в подальшому був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП постановою Козівського районного суду від 3 вересня 2010 року, яка не скасована і вступила в законну силу. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення гр-н ОСОБА_1 жодних зауважень не подавав, а власноручно зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення факт передачі керування автомобілем ОСОБА_3.
Зміст протоколу про вчинення адміністративного правопорушення підтверджується даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , які знижують увагу та швидкість, складеним в Козівській ЦКРЛ, і відповідно до якого станом на 21 год. 35 хв. 1 серпня 2010 року гр-н ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп’яніння. Підстави не приймати до уваги даний висновок до уваги відсутні.
Крім того, вина ОСОБА_1 також доводиться поясненнями інспектора ВДАІ Воха Т.М., який заявив, що 1 серпня 2010 року близько 19 год. після чергування , перебуваючи в цивільному одязі, він побачив громадянина ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1 , який , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, сідав за кермо автомобіля. У зв’язку із цим був викликаний патруль ВДАІ. Коли автомобіль під керуванням ОСОБА_3 від магазину „ВІК” переїжджав до магазину „Європа”, його зупинив інспектор ВАДІ Кушнір В.Д. На пропозицію пройти огляд для визначення стану сп’яніння ОСОБА_3 погодився, і вони всі поїхали в Козівську ЦКРЛ. Після встановлення того факту, що гр-н ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп’яніння, на нього , а в подальшому і на власника транспортного засобу було складено відповідні протоколи.
Аналогічні пояснення дав інспектор ВДАІ Кушнір В.Д..
На підставі вищенаведеного вважаю, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення та вірно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП як передачу керування транспортним засобом особі , яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння. При цьому суд першої інстанції, з огляду на наведені вище докази, правильно не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1, як і не приймає їх до уваги апеляційна інстанція, вважаючи їх такими, що є надуманими і спрямованими на ухилення відповідальності за скоєне.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33-35 КУпАП і є наближеним до мінімального, котре передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин підстави для зміни чи скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду від 3 вересня 2010 року відносно нього – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-підпис
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Г.І. Коструба