У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого – Максимовича Ю.А.
суддів – Демченко О.В., Римар Т.М.
з участю прокурора – Зозулі І.І.
захисника – ОСОБА_1
засудженого – ОСОБА_2
потерпілої - ОСОБА_3
представника потерпілої – ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Тернополі кримінальну справу за апеляційними скаргами заступника прокурора Тернопільської області, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 серпня 2010 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Золота Слобода Козівського району Тернопільської області, освіта середня, громадянин України, одружений, не судимий, житель АДРЕСА_1
засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік 6 місяців.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 залишено попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 в користь ОСОБА_3 16 528 грн. матеріальної та 80 000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 1417 грн.56 коп. судових витрат.
Речові докази: автомобіль МАН р.н. НОМЕР_3 із причепом «HENDRRICKS», р.н. НОМЕР_4 - звернуто в рахунок відшкодування цивільного позову; верхній одяг та взуття ОСОБА_7 повернуто потерпілій ОСОБА_3; решту – постановлено знищити.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 04 січня 2010 року біля 01 години, керував технічно-справним автомобілем МАН р.н.НОМЕР_3 із причепом «HENDRRICKS», р.н. НОМЕР_4 без пасажирів з вантажем, рухаючись по вул. Протасевича м.Тернополя.
Наближаючись до транспортної розв’язки вулиць Протасевича-Підволочиське шосе – 15 Квітня – Ст.Бандери, де організовано кільцевий рух, засуджений ОСОБА_6, попереду свого автомобіля помітив пішохода ОСОБА_7 який в стані сильного ступеня алкогольного сп’яніння рухався проїзною частини дороги в попутному напрямку.
Перед зазначеною транспортною розв’язкою, з метою виконання повороту праворуч на вул.Підволочиське шосе, ОСОБА_6, зупинив вантажівку. Однак перед початком руху, в порушення вимог п.п.1.5 ч.1; 1.10 ( в частині визначення поняття «дорожня обстановка» ); 2.3 «б»; 10.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_6 не врахував габарити керованого транспортного засобу, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, та не переконавшись в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, загрозу життя та здоров’ю громадян, розпочав рух зміщаючись праворуч до траєкторії руху пішохода.
Внаслідок порушення зазначених вимог ПДР України, засуджений ОСОБА_6, не забезпечив безпеку дорожнього руху і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 Останній впав на дорожнє покриття і був травмований колесами причепа автомобіля, який переїхав через його нижні кінцівки.
В результаті чого ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми обох нижніх кінцівок, із чисельними переломами кісток та просторими ушкодженнями м’яких тканин і порушенням цілісності кровоносних судин, що призвело до розвитку зовнішньої кровотечі та обумовило масивну крововтрату, котра і послужила безпосередньою причиною смерті.
Дорожньо-транспортна пригода із заподіянням зазначених наслідків перебуває в прямому причинному зв’язку з порушенням водієм ОСОБА_6 вимог п.п.1.5. ч.1; 1.10; 2.3 «б» 10.1 ПДР України.
В апеляції заступник прокурора Тернопільської області, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду скасувати у зв’язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину внаслідок м’якості та постановити новий вирок, яким призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на три роки. Окрім того просить стягнути з засудженого судові витрати та речові докази – автомобіль з причепом повернути власнику.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить, пом’якшити призначене судом першої інстанції покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а також не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, посилаючись на те, що суд не в повній мірі врахував пом’якшуючі покарання обставини – позитивну характеристику, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв слідству у встановленні істини у справі, та відсутність обтяжуючих вину обставин.
У зміненій апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, пом»якшити призначене засудженому покарання, не позбавляючи його волі.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію та просять вирок суду змінити і застосувати ст. 75 КК України, потерпілу ОСОБА_3 та її представника – адвоката ОСОБА_4, які підтримали змінену апеляцію, просять призначити ОСОБА_6 покарання не пов»язане з позбавленням волі, прокурора, який підтримав апеляцію заступника прокурора Тернопільської області, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_6З у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом доказів, і в апеляціях не оспорюється.
Покарання ОСОБА_6З у виді позбавлення волі призначене у відповідності до вимог ст.ст.65-67 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Разом з тим, суд першої інстанції не в повній мірі врахував пом'якшуючі покарання обставини: визнання засудженим своєї вини та щире каяття, позитивні характеристики, до кримінальної відповідальності притягується вперше, активно сприяв розкриттю злочину.
Крім того, під час апеляційного розгляду справи, потерпіла заявила, що ОСОБА_6 повністю відшкодував заподіяну матеріальну шкоду та частково - моральну, у зв»язку з чим просила не позбавляти його волі.
Вказані обставини, з урахуванням думки потерпілої та відсутністю обтяжуючих обставин, дають підстави для пом»якшення призначеного засудженому за ч.2 ст.286 КК України покарання, та можливість звільнення його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Безпідставним вважає колегія суддів посилання прокурора в апеляції на необхідність призначення ОСОБА_6 більш суворого покарання.
Так, відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати не лише ступінь тяжкості вчиненого злочину, на що посилається в апеляції прокурор, але й особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
По справі не встановлено жодної обставини, яка б обтяжувала засудженому покарання.
Не навів у своїй апеляції обставин, передбачених ст.67 КК України, також і прокурор.
Проте, перелік пом’якшуючих обставин, які наведені у вироку, із врахуванням даних про особу засудженого, дали суду першої інстанції законні підстави для призначення покарання в межах санкції статті обвинувачення у мінімальному розмірі, а з врахуванням даних, встановлених апеляційною інстанцією – можливість застосування ст.75 КК України.
Разом з тим підлягють до задоволення апеляційні вимоги заступника прокурора Тернопільської області в частині повернення власнику речових доказів - автомобіля МАН р.н. НОМЕР_3 із причепом «HENDRRICKS», р.н. НОМЕР_4.
Як вбачається з матеріалів справи засуджений повністю відшкодував потерпілій матеріальну шкоду заподіяну злочином, та частково – моральну. Враховуючи цю обставину, а також неспіврозмірність вартості вказаного автомобіля з причепом та суми невідшкодованих потерпілій збитків, колегія суддів вбачає законні підстави для виключення з вироку вказівки суду про звернення цих речових доказів в рахунок відшкодування потерпілій шкоди і повернення їх власнику.
Керуючись ст.ст.362, 365, 367 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги заступника прокурора Тернопільської області, захисника ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 13 серпня 2010 року відносно ОСОБА_6 – змінити.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.2 ст.286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду про звернення в рахунок відшкодування цивільного позову потерпілої автомобіля МАН р.н. НОМЕР_3 із причепом «HENDRRICKS» р.н. НОМЕР_4 та повернути вказаний автомобіль власнику.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Головуючий – підпис
Судді –два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Максимович Ю.А.