Справа № 2-4830/2010р.

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                              Іменем       України

07 вересня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

      Головуючого судді – Кривич Ж.О.,

      при секретарі – Чихаріній В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України  Автозаводського району м.Кременчука Полтавської області про стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

                                                                      В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука Полтавської області про стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.

В позовній заяві позивач зазначав, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані  неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  протягом 2007 р. таку допомогу взагалі йому не нараховували і не виплачували, в 2008-2009, з 01.01.2010р. по 01.07. 2010р. виплатили в неповному обсязі, чим порушили його законні права. Просив суд, визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України Автозаводського р-ну у м.Кременчуці щодо невиплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. по 30% мінімальної пенсії за віком щомісяця; за 2008 рік з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., за 2009 рік з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., за 2010 рік з 01.01.2010р. по 07.07.2010р. по 20% від встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком. З 01.07.2010 року просив щомісячно безстроково проводити підвищення до пенсії на 30% від встановленого на законодавчому рівні мінімального розміру пенсії за віком.

До суду позивач не з’явився, в своїй заяві на ім”я суду просив справу розглядати в його відсутності; позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука  до суду не з’явився, позовні вимоги не визнав, прохав розглянути справу і прийняти рішення в відсутність представника; надав суду заперечення, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити.

      Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вирішивши можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  має статус «Дитини війни», що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 виданого 14.09.2000 року.

Враховуючи зазначений статус ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність коштів для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

      Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

       Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2008 році з 22.05.2008року по 22.05.2008 рік  щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги також обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання чи  державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

      З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі

 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд вважає, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України „Про державний бюджет на 2009 рік” змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не здійснювалось, а тому вимоги, що стосуються виплати щомісячної допомоги на 2009 рік підлягають задоволенню. З тих же підстав підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині відшкодування виплат з 01.01.2010р. по 01.07.2010 року.

З 01.01.2008 року позивачу було нараховано та виплачено: з 01.01.2008 року – 47 грн. 00 коп.; 01.02.2008 року – 47 грн. 00 коп., 01.03.2008 року – 47 грн. 00 коп., з 01.04.2008 року по 48 грн. 10 коп.; з 22.05.2008 року по 01.07.2010 року (включно) – 48 грн. 10 коп., що підтверджується відповідною довідкою про розмір отримуваної щомісячної соціальної допомоги позивачем.    

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

      За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

 З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” покладено на Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука, за місцем проживання позивача.

      Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

      Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо:

-   призначення пенсії;

-   підготовки документів для її виплати;

-   забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов”язання управління Пенсійного Фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці починаючи з 01.07.2010 року в подальшому здійснювати перерахунок надбавки до пенсії дитині війни у зв”язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком, не підлягають задоволенню, так як зазначене суперечить чинному законодавству, оскільки судове рішення повинне бути наслідком чинного правового регулювання та повинне бути спрямованим на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства, воно не може в майбутньому регулювати спірні відносини.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14,57-59,208,209,21-215,218,223 ЦПК України, суд, –

                                                            В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії дитині війни – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району у м.Кременчуці щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчука   здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за 2010 рік, за період з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: