2-766/10/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді Чередник В.Є.,
при секретарі Поповій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом пр. стягнення з відповідача майнової шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.
При цьому позивач посилалась на те, що 22.12.2008 року приблизно 16-00 годин , водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Мазда 3, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Короленко, на перехресті з Харківською набережною, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав дороги автомобілю ВАЗ 21102, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по Харківській набережній по зустрічній смузі пуху, внаслідок чого трапилося зіткнення автомобілів.
Потерпілих при ДТП не було, автомобілі отримали механічні ушкодження. Відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_2 інспектором ДАІ були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
За клопотанням ОСОБА_3 призначалася судова автотехнічна експертиза.
Згідно п.п, 4,5,6 розділу 3 висновку судової автотехнічної експертизи № 1068 від 23.02.2009 року, дії водія ОСОБА_3, не відповідали вимогам п. 12.3 Правил Дорожнього Руху України.
Згідно п. 1,2,3 розділу 3, вищевказаного висновку судової автотехнічної експертизи, дії водія ОСОБА_2, не відповідали вимогам п.п.10.1, 11.4 та п. 14.6 а) Правил Дорожнього Руху України і, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв'язку з настанням події даної пригоди.
В судовому засіданні по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з протоколами та з висновком автотехнічної експертизи не погодились. Розглянувши матеріали справи суддя Київського райсуду м. Харкова Шмадченко СІ., встановив, що в діях водія ОСОБА_3 та водія ОСОБА_2 мається порушення правил дорожнього руху, які зазначенні у актотехнічній експертизі та за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.. 124 КУпАП. Оскільки відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП сплинув 3-х місячний строк накладення адміністративного стягнення провадження у справі підлягало закриттю.
Відповідно до чого, була винесена Постанова по справі №3-4022/09/15 від 22.07.2009 року, що провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_3 та відносно ОСОБА_2 закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Внаслідок зіткнення у мого автомобіля були значні пошкодження автомобіля, відповідно до рахунку фактури № СФ-000259 від 23.12.2008 року ТОВ «Автоком Сервіс», сума на запчастини склала 14538,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім грн.00коп)
Відповідно до Акту здачі-приймання робіт від 12.01.2009 року ТОВ «Автомобіліст-98» сума робіт склала 4030,00 грн.
Всього матеріальний збиток, завданий позивачу, як власникові Мазда 3, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає: 18568,00 грн.
У відповідності з п.1 ч. З ст. 1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Позивач просить стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в сумі 18,568 грн., завдану їй внаслідок пошкодження автомобіля та судові витрати в сумі 215,68 грн.., а саме 185,68 грн. - держмито, та 30,00 грн. витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.
22.02.2010 року відповідачем по справі ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву, в якій він посилається на наступне.
22.12.2008 р. приблизно 16 годин 00 хвилин мала місце дорожньо-транспортна пригода, між автомобілем Мазда 3 (державний номер НОМЕР_1) та автомобілем ВАЗ 21102 (державний номер НОМЕР_2).
Позовні вимоги ОСОБА_1 відповідачем не визнає. Вважає, що вказана ДТП мала місце з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем Мазда 3 державний номер НОМЕР_1, оскільки саме його порушення дії призвели до виникнення ДТП. Так в матеріалах експертизи, наданої суду позивачем, вказується, що згідно пояснень ОСОБА_3, коли він перетинав перехрестя рухаючись з другорядної дороги, два ряди автомобілів, які рухалися по головній дорозі, буцімто, одночасно зупинилися, щоб пропустити його. Далі, ОСОБА_3 пояснює, що автомобіль ВАЗ 21102 обганяючи автомобілі, що пропускали Мазда 3, перетнув подвійну смугу та Ткнувся з автомобілем Мазда 3.
Насправді ж, відповідач вважає ніхто не пропускав автомобіль Мазда 3, що рухався з другорядної дороги; ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 21102 не здійснював ні ніякого обгону автомобілів що начебто зупинилися, та не перетинав подвійну смугу. Навпаки, рухаючись головною дорогою, він перетинав перехрестя, в цей момент побачив автомобіль Мазда 3, який намагався перетнути перехрестя, рухаючись з другорядної дороги. Намагаючись уникнути зіткнення ОСОБА_2 намагався вивернути вліво та одночасно почав гальмувати, але уникнути зіткнення не вдалося.
Таким чином на момент зіткнення автомобіль ОСОБА_2 оказався на зустрічній смузі, але лише тому, що він намагався уникнути зіткнення. Тому він зважає, що саме дії водія автомобіля Мазда 3, ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП. Висновок експертизи, що надана позивачем, як він вже зазначав у запереченні проти позову, вважаю таким, що має односторонній характер, адже він ґрунтується лише на поясненнях водія Мазда 3.
Оскільки у результаті ДТП зазнало ушкоджень авто ВАЗ 21102, державний номер НОМЕР_2, яким він керував на підставі довіреності, він був вимушений за власні кошти сплачувати витрати щодо його ремонту у повному обсязі.
Тому, згідно ст. 123 ЦПК України він звернувся з зустрічним позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки до ОСОБА_1. Саме вона є власником вище вказаного автомобіля Мазда 3 і тому, згідно положень ст.1187 та ч. 1 ст. 1188 ЦК України має відшкодовувати завдані йому збитки, які становлять 9 770 грн. На підтвердження вказаної суми надав суду рахунок № СФ-02, від 02.03.2009 р. та Акт виконаних робіт від 16.04.2009р.; товарний чек № 141 від 21.03.2009 р.
Крім того, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь судові витрати у розмірі 97 грн. 70 коп. - оплата державного мита та 30 грн. - оплата інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, проти зустрічного позову заперечувала.
Відповідач проти основного позову заперечував, зустрічний позов підтримав в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_3 основний позов підтримав, проти зустрічного позову заперечував.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечено, що 22.12.2008 року приблизно 16-00 годин , водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Мазда 3, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Короленко, на перехресті з Харківською набережною, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав дороги автомобілю ВАЗ 21102, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по Харківській набережній по зустрічній смузі пуху, внаслідок чого трапилося зіткнення автомобілів.
Потерпілих при ДТП не було, автомобілі отримали механічні ушкодження. Відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_2 інспектором ДАІ були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
За клопотанням ОСОБА_3 призначалася судова автотехнічна експертиза./а.с.11-14/
Згідно висновків даної експертизи у даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21010 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 11.4 та 14.6 а) Правил дорожнього руху України.
У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення автомобілів зі сторони водія автомобіля ВАЗ 21010 ОСОБА_2 визначалась виконанням ним вимог п.п. 10.1, 11.4 та 14.6 а) Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.
Дії водія автомобіля ВАЗ 21010 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 11.4 та 14.6 а) Правил дорожнього руху України, які знаходились з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної події.
У даній дорожній ситуації водій автомобіля Мазда-3 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
По причині вказаній у дослідній частині, вирішити питання відносно того, чи мав водій автомобіля Мазда-3 ОСОБА_3 технічну можливість уникнути зіткнення, та чи малися в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням події, в об'ємі цього дослідження не було можливим.
В судовому засіданні по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 та ОСОБА_2В, з протоколами та з висновком автотехнічної експертизи не погодились. Розглянувши матеріали справи суддя Київського райсуду м. Харкова Шмадченко СІ., встановив, що в діях водія ОСОБА_3 та водія ОСОБА_2 мається порушення правил дорожнього руху, які зазначенні у актотехнічній експертизі та за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.. 124 КУпАП. Оскільки відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП сплинув 3-х місячний строк накладення адміністративного стягнення провадження у справі підлягало закриттю.
Відповідно до чого, була винесена Постанова по справі №3-4022/09/15 від 22.07.2009 року, що провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_3 та відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення./а.с.10/
В ході розгляду справи відповідачем по справі ОСОБА_2 було проведено судову автотехнічну експертизу від 09.06.2010 / а.с. 83/, згідно висновків якої:
В дорожній ситуації вказаній водієм ОСОБА_5, він повинен був діяти згідно з вимогами п.п.10,1, 12.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України.
В дорожній ситуації вказаній водієм ОСОБА_2 водій ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з вимогами п.16.11 Правил дорожнього руху України.
В дорожній ситуації вказаній водієм ОСОБА_3, технічна можливість уникнути пригоди з його сторони обумовлювалася виконанням ним вимог п.п. 10.1, 12.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 12.3 та 16.11 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з пригодою.
В дорожній ситуації вказаній водієм ОСОБА_2, технічна можливість уникнути зіткнення автомобілів зі сторони водія ОСОБА_3 обумовлювалася виконанням ним вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з пригодою.
В дорожній ситуації вказаній водієм ОСОБА_2, він повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України.
В дорожній ситуації вказаній водієм ОСОБА_3 водій ОСОБА_2 повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 11.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України.
З мотивів, вказаних в дослідній частині висновку, в дорожній ситуації вказаній водієм ОСОБА_2 вирішити питання про те, чи мав він технічну можливість уникнути зіткнення автомобілів своєчасним гальмуванням, чи відповідали його дії вимогам Правил дорожнього руху України, та чи знаходилися вони в причинному зв'язку з пригодою, не представилося можливим.
Дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, однак не знаходилися у причинному зв'язку з пригодою.
В дорожній ситуації вказаній водієм ОСОБА_6, питання про те, чи мав водій ОСОБА_2 технічну можливість своєчасним гальмуванням уникнути зіткнення автомобілів, чи відповідали його дії вимогам Правил дорожнього руху України, та чи знаходилися вони в причинному зв'язку з пригодою, не вирішувалися з мотивів вказаних в дослідній частині.
Дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 11.4 Правил дорожнього руху України, однак не знаходилися в причинному зв'язку з фактом зіткнення з автомобілем Мазда-3.
В судовому засіданні було опитано експерта ОСОБА_7, що проводив вказану експертизу, який, взявши до уваги дані встановлені в судовому засіданні, прийшов до наступних висновків:
Порівнюючи зупинковий шлях автомобіля ВАЗ при швидкості руху 50 км/ год. з відстанню, на якій він знаходився від місця зіткнення в момент виїзду автомобіля Мазда на головну дорогу ( 45-50 м.), необхідно прийти до висновку про те, що в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 на мав технічної змоги своєчасним гальмуванням уникнути зіткнення автомобілів.
Відсутність у водія ОСОБА_2 технічної змоги уникнути зіткнення автомобілів свідчить про те, що в його діях невідповідностей вимогам ПДРУ, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв»язку з пригодою, не вбачається/ ас.с.110-111/.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Джерелом підвищеної небезпеки, згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України, є, зокрема, діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.
Таким чином, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що висновки сувої авто технічної експертизи від 09.06.2010 року є більш достовірними та повними, не суперечать поясненням сторін та іншим матеріалам справи, тому вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків з ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, через що задоволенню не підлягають.
Згідно наданого ОСОБА_2 рахунку № СФ-02, від 02.03.2009 р. та акту виконаних робіт від 16.04.2009р.; товарного чек № 141 від 21.03.2009 р./55, 56, 57/ матеріальні збитки становлять 9 770 грн.та підлягають стягненню з ОСОБА_1
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 97 грн. 70 коп. - оплата державного мита та 30 грн. - оплата інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст..1187 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки – відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1/ на корись ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає АДРЕСА_2/ майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки в розмірі 9770 / дев2ять тисяч сімсот сімдесят / грн..
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1/ на корись ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає АДРЕСА_2/ судові витрати в розмірі 97 грн. 70 коп. – витрати по сплаті судового сборута інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова апеляційної скарги.
Суддя