Справа № 2-3118/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2010 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді Марущак Р.М.
при секретарі - Кобеляцькій О.А.
з участю позивача – ОСОБА_1
представника позивача – ОСОБА_2
відповідача – ОСОБА_3
ІІІ особи – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виселення за відсутністю прав користування житловим приміщенням, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору – Пустовійтівська сільська рада, ОСОБА_4,
в с т а н о в и в :
3 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.
Мотивував тим, що він є власником житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 Крім нього в даному будинку, зареєстрована та проживає дружина ОСОБА_4 З грудня 2009 року всупереч його волі в даному будинку без реєстрації також проживає ОСОБА_3. Останній не є членом його сім»ї, наймачем житла.
Посилаючись на те, що відповідач самоправно зайняв житло, на порушення його прав власника, позивач прохав визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житлом, розташованим в АДРЕСА_1 та виселити його із займаного ним жилого приміщення без надання жилого приміщення, а також покласти на відповідача судові витрати.
В судовому засіданні ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримували. Змінили лише обґрунтування позовних вимог. Прохали виселити відповідача, оскільки той систематично порушує правила співжиття, вчиняє сварки, на зауваження не реагує, а в грудні 2009 року наніс позивачу тілесні ушкодження.
Позивач ОСОБА_1 пояснив , що відповідач - брат дружини, став проживати в його будинку за його згодою. В кінці грудня 2009 року він (позивач) склав продовольче меню і дав на ознайомлення своїй дружині. Зав»язалася сварка, в ході якої ОСОБА_5 вдарив його по голові молотком. Він змушений був звертатися за медичною допомогою. З того часу сварки у них постійні. Дружина висловлюється проти виселення брата, але він (позивач) наполягає на цьому. Вважає, що стосунки із дружиною, яка виявляє до нього лише злобу, не складаються із-за ОСОБА_5. Останній в цьому ж селі має будинок по вул. Щорса, 1, належний йому на праві власності, а тому має проживати за місцем реєстрації.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що став проживати в будинку позивача з 25 жовтня 2008 року зі згоди позивача та його дружини, які запросили його до себе з м. Донецька. Він на це погодився, оскільки є особою престарілого віку і йому вже важко себе обслуговувати. Всю свою пенсію він завжди віддавав позивачу. А в грудні 2009 року пенсію не віддав, оскільки мав на неї свої плани. З цього часу у них з ОСОБА_1 склалися неприязні стосунки. Позивач – складна людина. Любить, щоб слухалися лише його, часто б»є свою дружину, яка є його (відповідача )рідною сестрою. Десь в 20-х числах грудня 2009 року він (відповідач) під час чергового побиття не стерпів, заступився за сестру. При цьому ударив позивача молотком по голові.
Жити окремо він не в змозі. Належний йому будинок потребує ремонту і не придатний для проживання.
Представник ІІІ особи – Пустовійтівської сільської ради, в судове засідання не з»явився. В заяві на адресу суду прохав розглянути справу у його відсутності. Вказав, що заперечень щодо задоволення позову не має.
ІІІ особа ОСОБА_4 – дружина позивача, проти задоволення позову заперечувала. Пояснила, що ОСОБА_3 – її рідний брат, а позивач - чоловік. З останнім вона прожила 51 рік, але подружнє життя було складним через скупість і жорстокість ОСОБА_1 Він бив її, повністю забирав зароблені нею гроші, навіть продукти видавав по нормі. ОСОБА_3 вони викликали з м. Донецька на проживання до себе за обопільною згодою. До цього завжди отримували орендну плату за його земельний пай у виді зерна і користувалися ним. Коли брат приїхав, то свою пенсію в розмірі 2200 грн. віддавав ОСОБА_1, який нею розпоряджався на свій розсуд. Двічі брат давав по 10000 грн. їх з позивачем дочці, щоб оплатила навчання сина. Саме із-за доброти і щедрості брата вона не бажає його виселення. Доглядати за ним немає кому. Брат дійсно вдарив позивача, але при цьому він захищав її.
Допитані в якості свідків – ОСОБА_6, Пустовійтівський сільський голова, та ОСОБА_7, помічник дільничного інспектора Глобинського РВ УМВС України в Полтавській області, підтвердили, що в грудні 2009 року з Пустовійтівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини отримали повідомлення про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_1 з рубленою раною голови. В ході перевірки вказаної заяви з»ясувалося, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 побилися між собою. Причину встановити не вдалося. ОСОБА_1 розповідав, що ОСОБА_8 вдарив його молотком, наполягав, щоб останнього виселили з його будинку, показував записи про те, які кошти затрачаються на ОСОБА_8. Ці записи були схожі на калькуляцію продуктів, облік затрачених коштів на нагрів води і таке ін. Проте, написати офіційну заяву до міліції про побиття ОСОБА_1 відмовився.
Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що позивач є власником будинку, розташованого по вул. Маяковського, 7 в с. Пустовійтове Глобинського району Полтавської області.
Це підтверджується свідоцтвом про право власності серії САС № 711393 від 22.07.2010 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26953909, виданим комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на ім»я ОСОБА_1
Будинок, згідно даних технічного паспорту,збудовано в 1960 році, тобто під час шлюбу позивача з ОСОБА_4, який було укладено 17.10.1959 року. Доказів про те, що будинок визнано спільною сумісною власністю чи спільною частковою власністю не надано.
Згідно записів в погосподарській книзі № 2 Пустовійтівської сільської ради, під № 172 у вищеназваному будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_4
За згодою позивача та його дружини до вказаного жилого будинку було заселено ОСОБА_8 Останній постійно проживає в ньому з 25 жовтня 2008 року без реєстрації. Зареєстрований в будинку по АДРЕСА_2 що належить йому на праві власності.
Достовірно встановлено, що вкрай неприязні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 склалися після 20.12.2009 року. Відповідач визнав в засіданні, що в цей день він ударив ОСОБА_1 молотком по голові і з того часу між ними постійні сварки. Нанесення тілесних ушкоджень підтверджується записом в амбулаторній книзі позивача, дослідженим в засіданні, згідно якого у нього виявлена рублена рана голови.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім"ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.156 ЖК з урахуванням положень ч. 1 ст.405 ЦК члени сім"ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником. За ч.2 цієї ж статті до членів сім»ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК України, тобто, дружина , діти та батьки. Членами сім»ї власника будинку може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають з ним і ведуть спільне господарство.
Виходячи з вищевикладеного, дефініції ч.2 ст. 3 Сімейного Кодексу України, суд вважає, що ОСОБА_3 є членом сім»ї власника житлового будинку, оскільки з 25 жовтня 2008 року постійно проживає з ним, пов»язаний побутом і, як встановлено, має спільний бюджет.
За ч.1 ст. 109 Житлового Кодексу виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Згідно ст. 157 Житлового Кодексу України членів сім»ї власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 ЖК України. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
В ч.1 ст. 116 Житлового Кодексу України вказано, що, якщо наймач, члени його сім»ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Встановивши, що відповідач, як член сім»ї власника будинку, порушує правила співжиття внаслідок чого проживання власника будинку разом з ним є неможливим, суд прийшов до висновку про наявність підстав для примусового виселення ОСОБА_3 і необхідність задоволення позовних вимог.
Доказів протилежного , які б спростовували висновок суду, відповідач не надав.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивач надав докази про сплату ним судового збору в сумі 8 грн. 50 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. та витрат за правову допомогу в сумі 1500 грн. Тому підлягають стягненню з відповідача на його користь судові витрати в сумі 1545 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. 109,116, 150,156 ЖК України, ст. 383, 405 ЦК України,ст.3 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10,11,30,60,81,88,212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що не має права користування житловим будинком, розташованим по АДРЕСА_1 та виселити його з нього без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат 1545 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Р.М. МАРУЩАК