Україна

Суворовський районний суд міста Одеси

Справа № 2-80 2010 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня    2010 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Гудіної Н.І. при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом

ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Виконкому Одеської міської ради, треті особи: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання угоди дійсною, визнання права власності

Установив:

    Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання угоди дійсною, визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тім, що   вона  є власницею 22/25 частин житлового будинку АДРЕСА_2.

    15/25 частин вказаного житлового будинку належить їй на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 13.09.1996 року, виданого на підставі рішення виконкому Суворовської районної ради народних депутатів №8070 від 28.08.1996 року (у Свідоцтві вказано її  право на 18/25 частин домоволодіння, але 08.11.2001 року 3/25 частин вказаного домоволодіння було нею  відчужено на користь ОСОБА_4 на підставі укладеного нею  договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Єніною Л. М. (р. №7449).

    7/25 частин цього житлового будинку належить їй на підставі рішення Суворовського райсуду міста  Одеси від 22.01.1997 року по цивільній справі №2-266/97 за її позовом до Суворовської районної адміністрації міста  Одеси про визнання угоди дійсною та визнання права власності на частину домобудівлі.

     Однак, Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 2006 року задоволена апеляційна скарга суміжного землекористувача ОСОБА_11, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, на рішення Суворовського райсуду міста  Одеси по вказаній цивільній справі, в результаті чого вказане рішення було скасоване та направлене до суду першої інстанції на новий розгляд.

    В межах вказаної цивільної справи, також у 2006 році, ОСОБА_11, звернулася до суду з позовом до неї про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні власністю.

    ОСОБА_11 на праві власності володіла ј частиною житлового будинку АДРЕСА_2 Співвласниками цього житлового будинку і, відповідно, землекористувачами земельної ділянки під вказаним житловим будинком є ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. Порядок користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 не визначений, тому при розгляді цієї справи вони притягнуті до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 померла. Єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_11 є ОСОБА_5 правонаступником по заявленому померлою ОСОБА_11 позову є саме вона, а в межах заявленого нею позову ОСОБА_5 є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог.

    У зв'язку зі скасуванням рішення по цивільній справі №2-266/97 та ліквідацією виконкому Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси, який був відповідачем по вказаній справі,  свій раніше заявлений позов вона  надає  з необхідними до наступного часу змінами, відповідно до ст. 31 ЦПК України.

     16.02.1996 року рішенням   виконкому Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси за №103, 2/4 частини домобудівлі АДРЕСА_1 були визнані безгосподарними.

    17.05.1996 року  виконком Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси прийняв рішення №388, яким ухвалив РЖКУ провести   оцінку 2/4 ідеальних часток будинку АДРЕСА_1, продати вказану частку їй та укласти з нею  договір купівлі -продажу.

    Згідно акту оцінювальної комісії по визначенню балансової вартості 2/4 частин домобудівлі, вартість вказаної частки домобудівлі на квітень 1996 року була визначена в сумі 115 566 211 крб.

    При перерахунку частин спірного домоволодіння виявилося, що, з урахуванням проведеної нею  раніше реконструкції житлового будинку, розмір ідеальних часток змінився і 2/4 безгосподарних частин домоволодіння відповідали вже 7/25 частинам домоволодіння АДРЕСА_1

    Тому 28.08.1996 року  виконком Суворовської райради народних депутатів  прийняв рішення за №870, яким затвердив перерахунок ідеальних часток в домоволодінні АДРЕСА_1 i визначив, що частка домобудівлі, яка належить ОСОБА_2 складає 18/25, а частка, яка була безгосподарною складає 7/25.

    13.09.1996 року на належні їй  18/25 частин домоволодіння вона отримала Свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння та зареєструвала це право в ОМБТІ (peг. № 6260 від 18.09.1996 р.).

    17.05.1996 року рішенням виконкому Суворовської  райради народних депутатів міста  Одеси за № 388 була надана згода на укладення поміж виконкомом та нею   угоди - договору купівлі-продажу 7/25 безгосподарних частин домоволодіння АДРЕСА_1.

              08.10.1996     року, відповідно до прийнятого виконкомом рішення та наданого їй  рахунку, вона  перерахувала на розрахунковий рахунок виконавчого комітету Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси вартість 7/25 частин будинку в сумі 1156 грн. (одну тисячу сто п'ятдесят шість) гривень, про що їй  була видана квитанція на вказану суму грошей.

    Продавець - виконком Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси, в свою чергу, повинен був посвідчити   договір купівлі-продажу нотаріально. Але, 10.10.1996 року виконком Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси було ліквідовано.

    У грудні 1996 року, в зв'язку з викладеними обставинами, вона  змушена була звернутися до Суворовського райсуду міста  Одеси з позовними вимогами до Суворовської райадміністрації Одеської міської ради про визнання угоди дійсною і визнання за нею права власності на 7/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1

    03.02.1997 року рішенням Суворовського райсуду міста  Одеси її позов було задоволено, угода була визнана дійсною, а за нею  було визнано право власності на 7/25 частин будинку 6 по вулиці Лиманній в місті  Одесі.

    Вказане право власності вона зареєструвала в ОМБТІ та РОН. (peг. посвідчення від 14.02.1997 р. №6260).

    08.11.2001 року вона  уклала з ОСОБА_4 договір дарування, відповідно до якого вона передала в дар ОСОБА_4 3/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

    Оскільки в наступний час вказане рішення скасовано і її правовстановлюючий документ – рішення Суворовського районного суду по цивільній справі №2-266/97 юридично не є дійсним, вона  знов була змушена звернутися до знов утвореної Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, але остання відмовила їй в укладенні цієї угоди мотивуючи тім, що не є правонаступником виконкому Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси. Як виявилося, правонаступником всіх справ ліквідованої юридичної особи стала Одеська міська рада.

    В зв'язку з такими обставинами вона  знов змушена звертатися до суду за захистом свого права  власності на спірну частку житлового будинку. Вважаючи, що відповідно до норм закону, які діяли на час виникнення правовідносин, у неї  виникло право власності на 7/25 частин спірного  житлового будинку.

    На правовідносини поміж сторонами розповсюджується дія Цивільного кодексу України в редакції 1963 року.

    Відповідно до ст. 224 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно та уплатити за нього певну грошову суму.

    Вона, як покупець, та виконком Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси – юридична особа,продавець , виконали дії по укладанню договору купівлі-продажу. Так, продавець передав мені майно у власність в натурі а вона, як покупець прийняла це майно та оплатила продавцю гроші за продану річ у розмірі  її вартості.

    Тобто, поміж ними, фактично, здійснився договір купівлі-продажу 7/25 часток домоволодіння по вулиці Лиманній у місті  Одесі i вона, фактично, стала власником цього майна.

    Відповідно до ст. 227 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо однією із сторін є громадянин.

    Згідно зi ст. 47 ЦК України, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, яка виконала умови договору, визнати угоду дійсною.

    Згідно ст. 12 Закону України « Про власність» , який діяв на час виникнення правовідносин, громадянин набуває право власності на майно, яке одержано ним в результаті здійснення правочинів, не заборонених законом.

    Згідно ст. 48 Закону України « Про власність» , Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам різні умови захисту права власності. Положення про захист розповсюджується також на особу, яка і не є власником, але володіє майном на підставах, передбачених законом або договором. Ця особа має право на захист свого володіння від власника.

    Вважаю, що відповідно до вказаних статей цивільного законодавства, за мною, як покупцем, який повністю виконав умови договору купівлі-продажу, виникло право власності на спірне майно і у суду є всі законні підстави для визнання за нею права власності на 7/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1.

                Тому вона просить  визнати за нею, ОСОБА_2, право власності на 7/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1  

    Відповідач та треті особи: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, в судове засідання не з'явився, не надав  суду заяви з проханням слухати справу за його відсутністю.

    Вивчив матеріали справи, вислухав думку позивача, та його представника, котрі наполягали на задоволенні позову, думку  представника  відповідача Одеської міської ради та виконкому Одеської міської Ради, третій особи Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради , котрі заперечували проти задоволення позову, думку третіх осіб ОСОБА_12, представника ОСОБА_5, ОСОБА_7, котрі не заперечували проти задоволення позову, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

     В судовому засіданні встановлене наступне:

    18/25 частин вказаного житлового будинку належить ОСОБА_2   на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 13.09.1996 року, виданого на підставі рішення виконкому Суворовської районної ради народних депутатів №870 від 28.08.1996 року ( а.с. 13 том 2)

     08.11.2001 року 3/25 частин вказаного домоволодіння ОСОБА_2 відчужила  на користь ОСОБА_4 на підставі укладеного нею  договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Єніною Л. М. (р. №7449).( а.с. 7 том 2)

    ОСОБА_11 на праві власності володіла ј частиною житлового будинку АДРЕСА_2 Співвласниками цього житлового будинку і, відповідно, землекористувачами земельної ділянки під вказаним житловим будинком є ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. Порядок користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 не визначений, тому при розгляді цієї справи вони притягнуті до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

    16.02.1996 року рішенням   виконкому Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси за №103, 2/4 частини домобудівлі АДРЕСА_1 були визнані безгосподарними.( а.с.10 том 2)

    17.05.1996 року  виконком Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси прийняв рішення №388, яким ухвалив РЖКУ провести   оцінку 2/4 ідеальних часток будинку АДРЕСА_1, продати вказану частку їй та укласти з нею  договір купівлі -продажу.( а.с.19 том 1)

    Згідно акту оцінювальної комісії по визначенню балансової вартості 2/4 частин домобудівлі, вартість вказаної частки домобудівлі на квітень 1996 року була визначена в сумі 115 566 211 крб.( том 1 а.с. 15)

    28.08.1996 року  виконком Суворовської райради народних депутатів  прийняв рішення за №870, яким затвердив перерахунок ідеальних часток в домоволодінні АДРЕСА_1 i визначив, що частка домобудівлі, яка належить ОСОБА_2 складає 18/25, а частка, яка була безгосподарною складає 7/25.( а.с. 13,18 том 1)

    17.05.1996 року рішенням виконкому Суворовської  райради народних депутатів міста  Одеси за № 388 була надана згода на укладення поміж виконкомом та нею   угоди - договору купівлі-продажу 7/25 безгосподарних частин домоволодіння АДРЕСА_1.

    08.10.1996     року, відповідно до прийнятого виконкомом рішення та наданого їй  рахунку, вона  перерахувала на розрахунковий рахунок виконавчого комітету Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси вартість 7/25 частин будинку в сумі 1156 грн. (одну тисячу сто п'ятдесят шість) гривень, про що їй  була видана квитанція на вказану суму грошей.( а.с.14 том 2)

    Але, 10.10.1996 року виконком Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси було ліквідовано.

    Відповідно до ст. 224 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно та уплатити за нього певну грошову суму.

        Відповідно до ст. 227 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо однією із сторін є громадянин.

    Згідно зi ст. 47 ЦК України, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, яка виконала умови договору, визнати угоду дійсною.

    Згідно ст. 12 Закону України « Про власність» , який діяв на час виникнення правовідносин, громадянин набуває право власності на майно, яке одержано ним в результаті здійснення правочинів, не заборонених законом.

    Згідно ст. 48 Закону України « Про власність» , Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам різні умови захисту права власності. Положення про захист розповсюджується також на особу, яка і не є власником, але володіє майном на підставах, передбачених законом або договором. Ця особа має право на захист свого володіння від власника.

          Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов до висновку про те, що   ОСОБА_2  та виконком Суворовської райради народних депутатів міста  Одеси – юридична особа,продавець , виконали дії по укладанню договору купівлі-продажу. Так, продавець передав   ОСОБА_2  майно у власність в натурі,  а ОСОБА_2 , як покупець прийняла це майно та оплатила продавцю гроші за продану річ у розмірі  її вартості. Тому суд вважає що    повинна бути визнана   угода щодо продажу 7/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та Суворовським райвиконкомом міста Одеси дійсною , та визнано за ОСОБА_2 право власності на 7/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57,60, 169, 209,212- 215 ,218 ЦПК України , ст. 47, 224, 227 ЦК України( в редакції 1963 року), Закону України « Про власність»,    суд,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Виконкому Одеської міської ради, треті особи: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання угоди дійсною, визнання права власності задовольнити .

Визнати угоду щодо продажу 7/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та Суворовським райвиконкомом міста Одеси дійсною.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 7/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

Суддя-