Справа № 2-5033/10                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року                             м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

      головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

    при секретарі – Чорній А.О.,

за участю позивачки – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, вказавши на те, що спільне життя з відповідачем не склалося і сім’я фактично розпалася через відсутність взаєморозуміння та постійні сварки, у зв’язку з чим з листопада 2009 року чоловік почав проживати окремо від сім’ї, за період роздільного проживання відносини між ними не налагодилися і у кожного з них свої інтереси, тому позивачка вважає, що примирення між ними неможливе і просить шлюб розірвати. Крім того, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, тому позивачка просить стягнути з нього аліменти у розмірі ? частини всіх доходів відповідача до досягнення сином повноліття.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач позов визнав.

    Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Сторони зареєстрували шлюб 15 грудня 2007 року у першому відділі реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі (а.с.5). У обох шлюб перший. Від шлюбу подружжя має одну дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Причиною розпаду сім’ї стало відсутність взаєморозуміння у відносинах між подружжям та постійні сварки між ними, у зв’язку з чим з листопада 2009 року сторони припинили спільне проживання,  відповідач почав проживати окремо від сім’ї, за період роздільного проживання відносини між ними не налагодилися і у кожного з них своє життя, тому примирення між ними неможливе, відповідач на розірвання шлюбу згоден, оскільки також вважає, що зберегти сім’ю неможливо.

Згоди щодо проживання та виховання дитини після розірвання шлюбу сторони досягли.

Згідно ст.111 Сімейного кодексу України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що у сторін сім’я розпалася, суд вважає, що надавати строк для примирення недоцільно, тому що суперечить моральним засадам суспільства.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про розірвання шлюбу  обґрунтовані і доказані, а позов підлягає задоволенню, тому що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Позивачка здійснює догляд за сином, а відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

З урахуванням того, що відповідач погодився з розміром аліментів, визначених позивачкою, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів у розмірі ? частини всіх доходів відповідача підлягають задоволенню.

    Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 110, 112, 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

    Шлюб, зареєстрований 15 грудня 2007 року у першому відділі реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі, актовий запис №1496, між ОСОБА_2, громадянином України, та ОСОБА_1, громадянкою України, розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити „ОСОБА_1”.

Стягнути державне мито при реєстрації розірвання шлюбу у органах РАЦС з ОСОБА_2 у розмірі 17 грн., а ОСОБА_1 від витрат звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Новомосковськ Тульської області Російської Федерації, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з 26 липня 2010 року і до його повноліття, а саме до 1 жовтня 2026 року.

    Допустити  негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити першому Суворовському відділу РАЦС Одеського міського управління юстиції для виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: