2”а”-3740/10
2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого – судді Матвєйшиної О.Б.,
при секретарі Машталенко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ленінського районного суду м. Луганська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання протиправними рішення та зобов’язання призначення пенсії державного службовця ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має загальний трудовий стаж 42 роки та 02 місяця; стаж державного службовця – 18 років 11 місяців, в тому числі з січня 2002 року по теперішній час позивач працює суддею господарського суду Луганської області. Згідно ст.. 102 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для відставки судді передбачений більший віковий ценз для звільнення з посади у разі досягнення суддею 65 років, позивач, відповідно до вказаних норм має право займати посаду судді до досягнення 65 років. З лютого 2006 року позивачу призначена пенсія за віком на загальних підставах. Позивач вважає, що їй повинна бути призначена пенсія як державному службовцю, оскільки правове положення судді, в тому числі і його пенсійне забезпечення, регулюється законами України «Про державну службу» та «Про судоустрій і статус суддів». 28.10.2010 року позивач звернулась із заявою до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про переведення позивача на пенсію державного службовця, але у задоволенні заяви Управлінням пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Луганська позивачу було відмовлено відповіддю від 11.11.2010 року № 63\К-15. З тих підстав, що пенсію державного службовця може отримати за його бажанням лише суддя, який пішов у відставку на умовах передбачених ст.. 37 Закону України «Про державне службу». Діючим законодавством не встановлено інших, ніж передбачені ст.. 37 Закону України «Про державну службу» умов нарахування пенсії державним службовцям суддям, які після досягнення пенсійного віку продовжують працювати на посаді судді. На підставі зазначеного позивач просить суд визнати протиправним рішення Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі від 11.11.2010 року № 63\К-15 про відмову в призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
У судовому засіданні позивач не з’явилась, до початку слухання справи надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила справу розглядати без її участі.
Представник відповідача у судовому засіданні не з’явився, до початку слухання справи надав суду заперечення проти позову, просив розглядати справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач працює суддею Луганського апеляційного господарського суду. Має загальний трудовий стаж 42 роки та 02 місяця; стаж державного службовця – 18 років 11 місяців, в тому числі з січня 2002 року по теперішній час позивач працює суддею господарського суду Луганської області. З лютого 2006 року позивачу призначена пенсія за віком на загальних підставах.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються представником позивача.
Правове положення судді, в тому числі і його пенсійне забезпечення, регулюється законами України «Про державну службу» та «Про статус суддів».
Стаття 43 Закону України «Про статус суддів» регулює питання призначення пенсії суддям, які вийшли у відставку, а ч. 8 ст. 43 зазначеного Закону стосується суддів, відставка яких припинена за ч. 3 ст. 43.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з пунктом 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів», судді у відставці виплачується за його вибором пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право вибору виду пенсії належить особі (громадянину), яка має право на пенсію. Позивач вибрала пенсію державного службовця.
Позивач, досягнувши пенсійного віку, продовжує працювати на посаді судді, а тому, відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про статус суддів» та статті 37 Закону України «Про державну службу», вона має право на отримання пенсії державного службовця.
Діючим законодавством не встановлено інших, ніж передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» умов для нарахування пенсії державним службовцям - суддям, які після досягнення пенсійного віку продовжують працювати на посаді судді.
Доводи відповідача щодо відсутності права позивача на пенсію державного службовця за умови, що він продовжує працювати на посаді судді суперечать діючому законодавству.
Щодо розміру пенсії державного службовця, то він має визначатися згідно загальної норми ст. 37 Закону України «Про державну службу», тобто, без обмеження граничного розміру, передбаченого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з врахуванням Рішення Конституційного Суду України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо неконституційності окремих положень статті 36, пунктів 20, 33, 49, 50 статті 71 та статей 97, 98, 104, 105 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 18 червня 2007 року №4-рп(2007).
Згідно ч. З ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Згідно вищенаведеного, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії державного службовця є необґрунтованим, тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 160-163, 186 КАС України, ст. 43, 45 Закону України «Про статус суддів», ст. 37 Закону України «Про державну службу», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним рішення Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі від 11.11.2010 року № 63\К-15 про відмову в призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: О.Б. Матвєйшина