Справа № 2-185/2007р.

РІШЕННЯ ІМ"ЯМ  УКРАЇНИ

13 квітня 2007 року                                Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М. При секретарі - Сорока В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась позивачка ОСОБА_1. з позовом про стягнення неустойки за не своєчасну сплату аліментів до відповідача ОСОБА_2. посилаючись на слідуюче: з травня 1986 року по березень 2006 року вона проживала в цивільному шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження. Згідно довідки Верхньодніпровської державної виконавчої служби за відповідачем ОСОБА_2. числиться заборгованість по виконавчому листу № 2-725 від 11.09.2002 року на сина ОСОБА_3, 1988 року народження в сумі 5413 грн. 59 коп.

В зв"язку з тим, що син на момент повноліття був студентом Верхньодніпровського коледжу, згідно рішення Верхньодніпровського районного суду від 20.04.2006 року, з відповідача на час навчання сина з 09.03.2006 року по 01.07.2006 року стягнуті аліменти врозмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку. Відповідач ні за першим ні за другим виконавчем листом аліменти не сплачував, не працював, пиячив грошей на утримання сина не надавав. Загальна сума заборгованості по аліментах складає 6843 грн 43 коп. що й стало причиною звернення до суду.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтрималала просить суд стягнути неустойку по заборгованості за аліментами, згідно поданих нею розрахунків з врахуванням зміни розміру позовних вимог в сумі 3219 грн.45 коп.

Відповідач в судовому засідані проти позовних вимог заперечував, вказувавши на те, що він завжди допомагав сину та позивачу, проживав разом з ними, якщо не міг давати гроші, то купував продукти, одяг. Не працюваву він в зв"язку з тим, що в данний час складно найти роботу за його кваліфікацією. Крім того, якщо він і працював, та не був офіційно оформлений. Він в липні та серпні 2006 року давав сину 200 та 1000 гривень, так як в той час він не працював. З вересня 2006 року він влаштувався на роботу і виплачує заборгованість по аліментах. На данний час ним сплачена заборгованість по аліментах на суму більше 2000 грн.

Представник відповідача заперечевав проти задоволення позовних вимог на тій підставі, що в позові ставиться питання про стягнення з відповідача аліментів за серпень та вересень 2006 року, але в цей час ОСОБА_2., давав сину 1200 грн., що підтверджується як показаннями свідків, і позивач проти цього не заперечує, у вересні 2006 року ОСОБА_2. офіційно влаштувався на роботу і заборгованість по аліментах ним сплачується.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судовому засіданні пояснила, що заборгованість по аліментах за відповідачем з 2002 року по 1.07.2006 року складає 6843 грн 43 коп. за серпень та за вересень 2006 року аліменти на утримання сина

2

не нараховувались, так стягнення згідно останнього виконавчого листа закінчене 01.07.2006 року. Відповідач на виклики до виконавчої служби не з"являвся, на повідомлення з пропозиціями повідомити місце роботи та виплатити заборгованість по аліментам не реагував, в зв"язку з чим є злісним неплатником аліментів. Виконавчою службою з'ясовувалось питання про наявність у відповідача майна і було винесено постанову про накладення арешту на майно, але у вересні 2006 року до виконавчої служби надійшло повідомлення про те, що відповідач працює на ГМК м. Вільногірська, тому виконавчі листи були направлені виконавчій службі м. Вільногірська, якою в данний час і стягується заборгованість по аліментам. В якій сумі погашена заборгованість вона сказати не може.

Вислухавши сторони, третю особу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за слідуючими підствами: згідно довідки Верхньодніпровської державної виконавчої служби заборгованість згідно виконавчого листа № 2-725 від 11.09.2002 року за відповідачем складає 5413 грн 59 коп. Заборгованість за виконавчим листом № 2-304 754 грн. 54 коп. загальна сума заборгованісті по аліментам за відповідачем складає 6843 грн 43 коп.

Відповідно до довідки ЗАТ „Кримський тітан", філія „ВГМК" станом на 01.02.2007 року з відповідача стягнуто в рахунок погашення заборгованості по аліментах 2143 грн 67.

Відповідно до п. 1 ст 196 СК України при виненкненні заборгованості з вини особи, яка зобов"язана сплачувати аліменти за рішенням суду одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день просрочення.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Верхньодніпровського районного суду від 20.04.2006 року аліменти з відповідача на час навчання сина стягувались з 09.03.2006 року по 01.07.2006 року. Таким чином 01.07.2006 року з відповідача припинено стягнення аліментів, відповідно в серпні та вересні 2006 року, аліменти з відповідача на утримання сина ОСОБА_3не стягувались в зв"язку з припиненням їх стягнення. Відповідно якщо протягом серпня та вересня 2006 року відповідач не зобов"язаний був сплачувати аліменти то і неустойка протягом цих місяців не може бути нарахована.

Крім того виходячи із пояснень відповідача в липні та серпні 2006 року він давав сипу 200 грн. та 1000 гривен. Данний факт підтверджується також і показаннями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3.

Як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3., дійсно його батько відповідач по справі, давав йому ці гроші, але тому, що він працював разом з ним, але офіційно на роботі не були оформлені ні він ні батько.

В зв"язку з тим, що не має відомостей про те, що ОСОБА_2., та ОСОБА_3., були прийняті на роботу, відсутні відомості про розмір заробітної плати, яку заробив кожен із них, та про те чи працювали вони обоє, чи працював тільки ОСОБА_2., а ОСОБА_3., йому допомогав, суд не може зробити висновок про те, що гроші саме в такій сумі були ним зароблені ОСОБА_3.. Крім того виходячи з показань ОСОБА_3. та ОСОБА_2., данні гроші ОСОБА_3. дав його батько, а не роботодавець в якого вони працювали.

Данні грошові суми не можуть бути визнані судом як такі, що зараховуються в рахунок заборгованості за несплачені аліменти, так не були зараховані , як такі держаною виконавчою службою, крім того ні відповідач, ні ОСОБА_3., не пояснювали суду, що передаючи данну грошову суму, відповідач передав її саме в рахунок погашення заборгоіваності по аліментам.

Таким чином на думку суду, відповідач, вже не зобов"язаний сплачувати аліменти в липні та серпні 2006 року, в зв"язку повноліттям сина та закінченням ним навчання, в добровільному порядку надав йому матеріальну грошову допомогу в сумі 1200 грн. з вересня 2006 року відповідач влаштувався на роботу, працює офіційно, та погашає

3

заборгованість по аліментах. На момент розгляду справи ним вже погашено більше 2000 тис грн.

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки по аліментах за серпень та вересень 2006 року позивачеві потрібно відмовити На основі ст. 196 СК України, керуючись ст. 10,60,81,88.212 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки по заборгованості за несплачені ОСОБА_2 аліменти за період з 01.08.2006 року по 25.09.2006 року на суму 3219 грн., 59 коп. позивачеві ОСОБА_1-відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду. Дніпропетротровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі заяви про його оскарження до Верхньодніпровського районного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви.

Головуючий.