КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-541/09                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Шевченко Л.В.

Суддя-доповідач:  Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2010 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                  Вівдиченко Т.Р.

                    Суддів:                                             Сауляка Ю.В.

Федорової Г.Г.

        при секретарі:                                                  Корженковій  І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 30 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України про зобов’язання провести доплату грошових коштів по інвалідності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_3 звернувся з позовом до Служби безпеки України про зобов’язання провести доплату грошових коштів по інвалідності.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30 квітня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зобов’язавши Службу Безпеки України обчислити та виплатити йому грошову допомогу по інвалідності на підставі ч. 2 ст. 29 Закону України «Про Службу Безпеки України»(в редакції що була чинною по 31.12.2006 року) у розмірі його 54-місячного грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, з врахуванням при цьому його повного місячного розміру (3 532,85 грн. ) та всіх його складових частин.   

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та  доводи апеляційної скарги,  колегія  суддів вважає,  що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню  з  наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 проходив службу в органах державної безпеки України і звільнений у відставку наказом № 1917-ос від 09.12.2006 року за пунктом „б" ст. 67 „Положення про проходження військової служби за контрактом і кадрової військової служби в СБУ" за станом здоров'я.

Внаслідок захворювання, отриманих під час проходження служби (пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС), 26.04.2007 року  ОСОБА_3 встановлена інвалідність 2-ї групи безстроково.

На момент звільнення з військової служби, грошове забезпечення позивача за останньою штатною посадою становило 3 532,85 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції  посилався на те, що  при обчисленні суми допомоги відносно ОСОБА_3 повинен  застосовуватись нормативно- правовий акт, який є чинним на момент встановлення  групи  інвалідності, що на дані правовідносини поширюються норми постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 499.

Однак, з таким  висновком    суду   першої інстанції,  в даному випадку,  колегія суддів погодитись не може з огляду  на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті  (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Так, відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України «Про Службу безпеки України»(в редакції , що була  чинною  по 31.12.2006 року), в разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю Служби безпеки України у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

          Законом України №328-V “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військвовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані  на навчальні (або перевірочні)  та спеціальні збори і деяких  інших осіб»було внесено зміни до ч.2 ст. 29 Закону України «Про Службу безпеки України»згідно яких, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю  Служби  безпеки  України під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності,  що настала в період  проходження  служби  або  не  пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього  строку,  але внаслідок  захворювання  або  нещасного  випадку,  що мали місце в

період проходження  служби,  пов'язаного  з  виконанням  службових обов'язків,   залежно   від  ступеня  втрати  працездатності  йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового  забезпечення  за  останньою  посадою  в  порядку  та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності військовослужбовцем Служби безпеки України у період проходження служби у кожному  випадку  ушкодження  здоров'я здійснюється    в    індивідуальному    порядку    відповідно   до законодавства.

           28.05.2008 року  Постановою Кабінету Міністрів України №499 було затверджено  «Порядок  та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті),  поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних  і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб»відповідно до  пункту 2 якого, грошове забезпечення при обчислені допомоги звільненим із служби військовослужбовцям, у разі настання інвалідності до 31.12.2007 року включно, визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим  званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної 100% надбавки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач був звільнений з 09.12.2006 року за пунктом «б»ст. 67 «Положення про проходження військової служби за контрактом і кадрової військової служби в СБУ»за станом здоров’я та з 16.12.2006 року звільнений з військової служби (виключений зі списків особового складу). Тобто на момент звільнення позивача діяв Закон України «Про Службу безпеки України»(в редакції , що була чинною по  31.12.2006 року).

26.04.2007 року медико-соціальною (експертною) комісією позивачу встановлена інвалідність 2 групи (безстроково), що підтверджується довідкою серії №КБ-1 №016585.

Таким чином, «Порядок  та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті),  поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних  і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб»затверджений  28.05.2008 року  Постановою Кабінету Міністрів України №499  не діяв на момент виходу позивача на пенсію та встановлення йому інвалідності.

На цей період була діючою  Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року № 284, якою було затверджено  «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися в 2006 році».   

Відповідно до п.3 ч. 2  Порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року № 284, грошова допомога виплачується військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов’язків військової служби у розмірі 54-місячного грошового забезпечення –інвалідам ІІ групи.

          Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

          Таким чином, враховуючи те, що  позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом  2 групи , а  Законом України № 328-V“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військвовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані  на навчальні (або перевірочні)  та спеціальні збори і деяких  інших осіб»обмежено його права та законні інтереси, з метою захисту прав позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3. підлягає частковому задоволенню, оскільки  щодо  позивача повинен  застосовуватись нормативно-правовий акт, що був чинним в період проходження ним військової служби та на момент його звільнення, а саме частина 2 ст. 29 Закону України «Про Службу безпеки України»( в редакції, що була чинною по 31.12.2006 року).   

            На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були неповно встановлені обставини по справі,  рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, що є  підставою для  скасування рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст.. 160, 195,197, 198, 202, 205, 207,212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 –задовольнити частково.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 30 квітня 2009 року –скасувати та винести нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_3 –задовольнити.

Зобов’язати Службу безпеки України обчислити грошову допомогу по інвалідності на підставі ч.2 ст. 29 Закону України «Про Службу безпеки України»у розмірі 54 місячного грошового забезпечення за останньою штатною посадою та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою сумою.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя:                                                             ___________Вівдиченко Т.Р.

Судді:                                                                                ___________Сауляк Ю.В.

___________Федорова Г.Г

Повний текст рішення виготовлений 17 листопада 2010 року