ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-3467/10/2470
12:47
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
за участю:
секретаря судового засідання –Олійник О.В.;
представника позивача –Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці - Лукіна М.О. (за довіреністю);
представника відповідача –Головне управління юстиції в Чернівецькій області - не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці до Головного управління юстиції в Чернівецькій області про скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ :
22 жовтня 2010 Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці звернулося до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до Головного управління юстиції в Чернівецькій області про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця ВДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області від 21.09.2010р. ВП № 21377722 про стягнення виконавчого збору.
Дана адміністративна справа передана до Чернівецького окружного адміністративного суду 18 листопада 2010 р. відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.11.2010р. про передачу даної адміністративної справи за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив поновити строк звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин, та задовольнити позов в повному обсязі.
В зазначення причин поважності пропуску строку на оскарження постанови державного виконавця ВДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області від 21.09.2010р. про стягнення виконавчого збору позивач посилається на те, що про наявність даної постанови йому стало відомо 14 жовтня 2010 року. Даний факт підтверджується супровідним листом підрозділу від 11.10.2010р. № 1253/08-10р. та відміткою Управління від 14.10.2010р. на постанові з вх.. № 5381.
Пунктом 3 оскаржуваної постанови передбачено 10-денний термін на її оскарження з моменту одержання.
Таким чином, суд вважає, що відсутня необхідність у вирішенні питання про поновлення строку на оскарження постанови, оскільки позивач звернувся з позовом до суду через 8 днів з моменту одержання постанови державного виконавця, тобто в межах встановленого 10-денного терміну.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомих для суду причин. Однак матеріали справи містять відзив на скаргу про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу. У відзиві відповідач вказує на те, що боржником рішення суду у наданий строк для добровільного виконання не виконано. Керуючись ст.ст. 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем за невиконання рішення в добровільному порядку винесена постанова про накладення штрафу, а тому просить суд відмовити у задоволенні скарги за її безпідставністю.
Враховуючи приписи ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі з огляду на таке.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, 28.08.2010р. Шевченківським районним судом м. Чернівці виданий виконавчий лист в адміністративній справі за № 2а-109 про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за 2009 рік щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
15.09.2010р. державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано добровільний строк для виконання рішення суду.
21.09.2010р. державним виконавцем ВДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області винесена постанова про те, що станом на 21.09.2010 року боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано, в зв'язку з чим стягнено з боржника виконавчий збір в сумі 850 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV.
Відповідно до ч.2 ст. 24 даного Закону, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону (ч.1 ст. 30 Закону України № 606-XIV).
Приписами частини першої статті 46 Закону України № 606-XIV та п. 4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за №865/4158, визначено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
З метою усунення недоліків у розгляді аналогічних скарг та звернень на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб ДВС, а також роз’яснення питань, що виникли у суддів, забезпечення правильного та однакового застосування норм законодавства, в п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб ДВС та звернень учасників виконавчого провадження»зазначено, що відповідно до статтей 45, 46 Закону № 606-ХІV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Таким чином, невиконання в добровільному порядку у встановлений державним виконавцем строк рішення є підставою для стягнення з боржника виконавчого збору після повного його виконання.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено усними поясненнями позивача, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці в адміністративній справі за № 2а-109 про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Чернівці ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за 2009 рік щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ні в добровільному ні в примусовому порядку не виконане позивачем.
Поряд з цим відсутні будь-які докази та не доведено відповідачем чи з'ясував він вжиття позивачем заходів щодо добровільного виконання рішення суду. Крім того, відповідач не надав докази про виконання боржником рішення суду в примусовому порядку
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов’язок доведення обставин, які стали підставою для вчинення оскаржуваних дій, прийняття оскаржуваних рішень, покладено на відповідача, в даному випадку на ВДВС Головного управління юстиції в Чернівецькій області.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення про стягнення виконавчого збору. При цьому в запереченні посилався на ст.ст. 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання рішення в добровільному порядку.
Враховуючи відсутність фактично стягненої суми за виконавчим листом, суд не вбачає правових підстав для визначення 10% розміру, нарахування та стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи зазначене та з огляду на те, що на сьогоднішній день відсутня постанова про закриття виконавчого провадження шляхом його повного виконання, суд дійшов висновку, що винесена постанова про стягнення виконавчого збору порушує права позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такі, що слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позивач користується 100% пільгою по сплаті державного мита на період повноважень Чернівецької міської ради V скликання (витяг з рішення 2 сесії V скликання Чернівецької міської ради), питання про розподіл судових витрат суд не вирішує.
На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 71, 94, 97, 158-163, 167, 254 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задвоольнити повністю.
2. Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС головного управління юстиції в Чернівецькій області від 21.09.2010р. ВП № 21377722 про стягнення виконавчого збору.
Постанова в повному обсязі буде виготовлена 29.11.2010р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня одержання її копії.
Суддя О.Я.Бойко