КОПІЯ
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 р. Справа № 2а-5669/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання- Шевченко В.М.,
представника позивача Гордієнко Л.В.,
представника відповідача - Мамаєва О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємство "Слана Плюс" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-
В С Т А Н О В И В:
В червні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який його представник підтримав та уточнив в ході розгляду справи, мотивуючи позовні вимоги тим, що Глухівською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області було проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Слана Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої викладено в акті № 321/2333001493 від 23.03.2010 року.
За наслідками перевірки податковим повідомленням-рішенням Глухівської МДПІ Сумської області №0000142301/0 від 06 квітня 2010 року донараховано податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн.; №0000132301/0 від 06 квітня 2010року донараховано податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 109512,00 грн., основного платежу 72516, 00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 36996,00 грн.; №0001921750/0 від 06 квітня 2010 року донараховано податку з доходів найманих працівників податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 6677,25 гри., основного платежу 2225,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій 4451,50 грн.
Рішенням ДПА в Сумській області про результати розгляду повторної скарги №7944/10/25-005-48/69/ск від 01.06.2010р. залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0000142301/0 від 06 квітня 2010 року з податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн.; №0001921750/0 від 06 квітня 2010 року з податку з доходів найманих працівників податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 6677,25 грн., основного платежу 2225,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій 4451,50 грн.
Податкове повідомлення - рішення №0000132301/0 від 06.04.2010р. з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 109512,00 грн., основного платежу 72516, 00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 36996,00 грн. скасовано в частині застосування штрафних санкцій в сумі 9739,00 грн.
Після першого та другого оскарження , відповідачем були прийняті повторні податкові повідомлення рішення №0000142301/1 від 12 травня 2010 року, яким донараховано податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн.; №0000132301/1 від 12 травня 2010 року, яким донараховано податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 109512,00 грн., основного платежу 72516, 00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 36996,00 грн.; №0001921750/1 від 12 травня 2010 року, яким донараховано податку з доходів найманих працівників податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 6677,25 гри., основного платежу 2225,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій 4451,50 грн., та податкові повідомлення-рішення №0000142301/2 від 14 червня 2010 року, яким донараховано податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн.; №0000132301/2 від 14 червня 2010року, яким донараховано податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 99773,00 грн., основного платежу 72516, 00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 27257,00 грн.
Позивач не погоджується із вказаними повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними та просить скасувати обґрунтовуючи тим, що ним було віднесено до складу валових витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів та запасних частин для легкового автомобіля WV НОМЕР_1. на суму 13108,50 грн. , а суми ПДВ сплачені у складі їх ціни до податкового кредиту на суму 530,60 грн.. Зазначений автомобіль, використовувався ПП «Слана-Плюс» на підставі договору оренди з фізичною особою ОСОБА_3
Глухівська МДПІ зазначає, що договір оренди є нікчемним від дати його укладання і не створює юридичних наслідків, тому ПП «Слана -Плюс» порушило п. 5.1 п.п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» тап. 7.4.1 та п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Позивач зазначає, що факт недотримання форми договору оренди, не є доказом того, що зазначений автомобіль не використовувався в господарській діяльності ПП «Слана -Плюс». Використання автомобіля в господарській діяльності ПП «Слана -Плюс» підтверджується актом приймання передачі автомобіля в оренду та подорожніми листами легкового автомобіля, в яких зазначено, що ПП «Слана-Плюс» використовувала автомобіль в своїй господарській діяльності, а керував автомобілем працівник ПП «Слана -Плюс». Факт використання автомобіля в господарській діяльності, проведення його поточного ремонту за рахунок ПП «Слана-Плюс» та використання таким автомобілем поливно-мастильних матеріалів не заперечується відповідачем. Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, навіть у разі неможливості повернення майна, одержаного за нікчемним правочином, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, кожна з сторін зобов'язана відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином, віднесення відповідних витрат до складу валових, а ПДВ до складу податкового кредиту не суперечить діючому законодавству.
Крім того, відповідачем було виявлено відсутність подорожніх листів на автомобілі, що були отримані в оренду від ТОВ «Агро», на підставі чого зроблений висновок, про порушення ПП «Слана Плюс» п. 5.1 п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо віднесення до валових витрати по оренді авто з ТОВ «Арго» на суму 60000,00 грн., та п. 7.4.1 та п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо відображення ПДВ сплаченого у складі вартості оренди до податкового кредиту на суму 12000,00 грн. Однак, податковим органом досліджувались документи, що підтверджують факт використання цих транспортних засобів в господарській діяльності підприємства, а саме: акти приймання автомобілів в оренду; акти приймання передачі послуг з оренди автомобілів та товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт використання зазначених автомобілів для перевезення товару, що належить ПП «Слана-Плюс». Тобто наявність чи відсутність подорожніх листів, як виключно транспортної документації, не може вплинути на встановлення зв'язку витрат з господарською діяльністю та віднесення їх валових, а ПДВ до податкового кредиту. Тому виключення відповідачем наведених вище витрат зі складу валових витрат, а ПДВ зі складу податкового кредиту, є таким, що суперечить п. 5.1 п. 5.3.9 п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 7.4.1 та п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Також перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 8.1.2 п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством безпідставно нараховано амортизаційні відрахування на суму 248 578,00 грн. на основні засоби груп 2 та 3, з тих підстав, що зазначені основні засоби не введені в експлуатацію підприємством, котре взяло їх в оренду. Однак, відповідно до пп. 8.3.5. п. 8.З. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 , ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться. Таким чином, законом передбачено, що тільки для основних фондів 1 групи нарахування амортизації здійснюється з наступного кварталу після введення їх в експлуатацію. Для основних фондів груп 2, 3 та 4, амортизація нараховується з кварталу наступного за кварталом оприбуткування матеріальних цінностей, що входять до складу цих груп. Глухівською МДШ повністю підтверджується факт оприбуткування основних засобів в бухгалтерському обліку підприємства. Крім того, зазначені основні засоби введені в експлуатацію в ПП «Слана-Плюс», що підтверджуються відповідними актами на оприбутковані на paxунку 10 «Основні засоби»
Разом з тим, Глухівська МДПІ безпідставно ототожнює введення в експлуатацію нового цеху у ТОВ «Арго», як виробничого комплексу, з введенням в експлуатацію окремих об'єктів основних засобів, як конструктивно відокремлених предметів, призначених для виконання певних самостійних функцій, що належать ПП «Слана-Плюс».
Отже, Глухівською МДПІ в порушення пп. 8.2.1. п. 8.2., пп. 8.3.5. п. 8.3. пп. 8.3.1. п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безпідставно відмовлено ПП «Слана Плюс» в нарахуванні в податковому обліку амортизації основних засобів групи 2 та групи 3.
Перевіркою також не було враховано, що позивачем в 4 кварталі 2009 року
помилково включено до складу валових витрат суму поворотної фінансової допомоги
отриманої від ДП «Арго-Закупка» на суму 46404,00грн. На кінець звітного періоду підприємство повністю повернуло фінансову допомогу, тому відсутні були підстави для відображення отриманої фінансової допомоги у складі валових доходів. Але, в акті перевірки товариства працівниками ДПІ в м. Суми факти порушення законодавства було відображено однобоко, а саме зазначено заниження валових витрат, водночас взагалі не взято до уваги помилкове включення до складу валових доходів поворотної фінансової допомоги, що була повернути протягом податкового періоду. Тим самим Глухівською МДПІ було порушено підпункт 4.2.2 "б" пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Крім того, Глухівська МДПІ зазначає, що ОСОБА_3 було виплачено дохід як додаткове благо у вигляді майнового відшкодування витрат пов'язаних з утримання автомобіля, а саме: компенсація паливно-мастильних матеріалів на суму 3180,33 грн та витрат на ремонт та закупівлю запчастин на суму 10458,00 грн. Однак, відповідачем не наводиться жодного факту, що паливно-мастильні матеріали були передані ОСОБА_3 або використані ним. Натомість, під час перевірки були надані подорожні листи легкового автомобіля, що підтверджують використання паливно-мастильних матеріалів безпосередньо ПП «Слана-Плюс». На підставі акту приймання передачі ОСОБА_3 автомобіль було передано у користування ПП «Слана Плюс». Отже, до повернення автомобіля з користування ПП «Слана Плюс» ані вартість ремонту, ані запчастини не вважаються фактично одержаними ОСОБА_3
Отже, враховуючи те, що паливно-мастильні матеріали були використані ПП «Слана -Плюс» і ОСОБА_3 фактично не передавались, то донарахування податку з доходів фізичних осіб є таким, що вчинено в порушення п.п. 1.1 та 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідач проти позову заперечив, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що між ПП „Слана Плюс" та фізичною особою ОСОБА_3 укладено в письмовій формі договір оренди автомобіля б/н від 31.12.2008р., згідно якого в термінове користування передано автомобіль WV (фольксваген) Т-2 державний номер НОМЕР_1,
Згідно ч. 2 ст.799 Цивільного Кодексу України (далі по тексту ЦКУ) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Ця вимога закону не дотримана, тому договір оренди є нікчемним від дати укладення (ст.220 ЦКУ) і не створює юридичних наслідків, тобто правовідносин оренди.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, тобто таким, недійсність якого встановлена законом і визнання якого недійсним судом не вимагається (ст.215 ЦКУ). Правові наслідки нікчемності (недійсності) правочину передбачені ст.216 ЦКУ.
Враховуючи вищевикладене, підтверджується порушення підприємством п.5.1, п.п.5.3.9 и.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР, п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № ;68/97-BP та підлягають виключенню зі складу валових витрат витрати в сумі 15 585 грн., виключенню зі складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 1 026 грн.
Автомобіль WV Т-2 фактично належить фізичній особі ОСОБА_3 Договір оренди автомобіля є нікчемним в силу закону. В зв'язку з тим, що витрати на утримання автомобіля не відносяться до витрат ПП «Слана Плюс», всі витрати, пов'язані з утриманням даного автомобіля вважаються доходом, отриманим від його працедавця (податкового агента) як додаткове благо у вигляді сум грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або витрат платника податків відповідно абз. «г» п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» .
Також ПП «Слана Плюс» включено до складу валових витрат та податкового кредиту по ПДВ витрати та ПДВ по операціях з оренди автомобіля МАЗ згідно договору № б/н від 01.01.2008 р. з ТОВ «Арго», по яких відсутні документи, що підтверджують фактичне використання цього автомобіля в межах господарської діяльності, а саме товарно-транспортна документація. На перевірку не було надано подорожні листи, які б підтверджували використання орендованого вантажного транспорту у господарській діяльності платника податків (первинний обсяг перевезених вантажів, облік транспортної роботи, списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача), відповідність проведених розрахунків між орендарем і орендодавцем обсягу наданих послуг. Тому підлягають виключенню зі складу валових витрат витрати по оренді автомобіля МАЗ за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. в сумі 60 000 грн. та виключенню зі складу податкового кредиту в сумі 12 000грн.
Позивачем також нараховувалися амортизаційні відрахування на основні фонди, які
не використовувалися в господарській діяльності протягом перевіряємого періоду з 01.01.09 року по 31.12.09 року . Відповідно до п.23 Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.00 р. № 92 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (Основні засоби) нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).
Однак, на перевірку не надано акт вводу в експлуатацію вищевказаного обладнання.
Між ПП «Слана Плюс» укладено з ТОВ «Арго» договір на користування обладнанням, який визначає розмір орендної плати у розмірі 22,0 гис.грн. Згідно даних бухгалтерського та податкового обліку протягом перевіряємого періоду підприємство не нараховувало доходу і не отримувало орендну плату за обладнання вартістю 1042873,63 грн.
Проте, договір не є доказом використання у господарській діяльності основних засобів, а є лише наміром. Інших підтверджуючих документів щодо використання основних засобів немає.
Згідно додаткової угоди до договору оренди обладнання, орендна плата сплачується з моменту введення в експлуатацію нового цеху, тобто відсутність протягом 2009 року і нарахування, і сплати орендної плати як в податковому, так і в бухгалтерському обліку в зв'язку з не введенням в експлуатацію нового цеху підтверджує неможливість його використання в господарській діяльності як ПП «Слана Плюс», так і ТОВ «Арго»
Таким чином підстави для формування амортизаційних відрахувань в податковому обліку не введених в експлуатацію та не використаних в господарській діяльності основних засобів відсутні, тому відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2, п.п.8.3.1, п.п.8.3.5, п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають виключенню зі складу валових витрат витрати по нарахуванню амортизаційних відрахувань за період з 01.01.09 по 31.12.09 в сумі 248 578 грн.
Позивач посилається на те, що до складу валових витрат помилково включило поворотну фінансову допомогу у сумі 46 404 грн. Однак, протягом 10 днів до початку проведення перевірки підприємство за наявності відповідного документального підтвердження мало право на уточнення попередньо задекларованих показників, ПП «Слана Плюс» до початку проведення перевірки подало уточнену декларацію по податку на прибуток за 2009 рік, де було самостійно уточнено необхідні показники. При проведенні планової виїзної перевірки порушень по даному питанню не встановлено.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Глухівською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області було проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Слана Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої викладено в акті № 321/2333001493 від 23.03.2010 року. ( том 1 а.с. 16-55). За наслідками перевірки податковим повідомленням-рішенням Глухівської МДПІ Сумської області №0000142301/0 від 06 квітня 2010 року донараховано податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн.; №0000132301/0 від 06 квітня 2010року донараховано податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 109512,00 грн., основного платежу 72516, 00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 36996,00 грн.; №0001921750/0 від 06 квітня 2010 року донараховано податку з доходів найманих працівників податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 6677,25 гри., основного платежу 2225,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій 4451,50 грн. ( том 1 а.с. 13,14,15).
Рішенням ДПА в Сумській області про результати розгляду повторної скарги №7944/10/25-005-48/69/ск від 01.06.2010р. залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0000142301/0 від 06 квітня 2010 року з податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн.; №0001921750/0 від 06 квітня 2010 року з податку з доходів найманих працівників податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 6677,25 грн., основного платежу 2225,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій 4451,50 грн.
Податкове повідомлення - рішення №0000132301/0 від 06.04.2010р. з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 109512,00 грн., основного платежу 72516, 00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 36996,00 грн. скасовано в частині застосування штрафних санкцій в сумі 9739,00 грн. ( том 1 а.с. 61-68).
Після першого та другого оскарження , відповідачем були прийняті повторні податкові повідомлення рішення №0000142301/1 від 12 травня 2010 року, яким донараховано податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн.; №0000132301/1 від 12 травня 2010 року, яким донараховано податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 109512,00 грн., основного платежу 72516, 00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 36996,00 грн.; №0001921750/1 від 12 травня 2010 року, яким донараховано податку з доходів найманих працівників податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 6677,25 гри., основного платежу 2225,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій 4451,50 грн. ( том 2 а.с. 62,65,68), та податкові повідомлення-рішення №0000142301/2 від 14 червня 2010 року, яким донараховано податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн.; №0000132301/2 від 14 червня 2010року, яким донараховано податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 99773,00 грн., основного платежу 72516, 00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 27257,00 грн. ( том 2 а.с. 63,66).
Суд вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення підлягають частковому скасуванню, з огляду на таке.
Так зі змісту акту перевірки вбачається, а також підтверджується матеріалами справи, що між ПП „Слана Плюс" та фізичною особою ОСОБА_3 укладено в письмовій формі договір б/н оренди автомобіля від 31.12.2008р., згідно якого підприємству в термінове користування передано автомобіль WV (фольксваген) Т-2 державний номер НОМЕР_1,
Згідно ч. 2 ст.799 Цивільного Кодексу України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Ця вимога закону не дотримана, тому договір оренди є нікчемним від дати укладення (ст.220 ЦК України) і не створює юридичних наслідків, тобто правовідносин оренди.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, тобто таким, недійсність якого встановлена законом і визнання якого недійсним судом не вимагається (ст.215 ЦК України). Правові наслідки нікчемності (недійсності) правочину передбачені ст.216 ЦК України.
Позивачем було віднесено до складу валових витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів та запасних частин для легкового автомобіля WV НОМЕР_1. на суму 13108,50 грн. , а суми ПДВ сплачені у складі їх ціни до податкового кредиту на суму 530,60 грн..
Суд погоджується з доводами позивача що факт недотримання форми договору оренди, не свідчить про те, що зазначений автомобіль не використовувався в господарській діяльності ПП «Слана-Плюс». Використання автомобіля в господарській діяльності ПП «Слана -Плюс» підтверджується актом приймання передачі автомобіля в оренду та подорожніми листами легкового автомобіля, в яких зазначено, що ПП «Слана-Плюс» використовувала автомобіль в своїй господарській діяльності, а керував автомобілем працівник ПП «Слана -Плюс». ( том 1 а.с.69-131) Факт використання автомобіля в господарській діяльності, проведення його поточного ремонту за рахунок ПП «Слана-Плюс» та використання таким автомобілем поливно-мастильних матеріалів не заперечується і відповідачем. Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, навіть у разі неможливості повернення майна, одержаного за нікчемним правочином, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, кожна з сторін зобов'язана відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином, віднесення відповідних витрат до складу валових, а ПДВ до складу податкового кредиту не суперечить діючому законодавству.
Разом з тим, на думку суду, у зв’язку з нікчемністю договору оренди, витрати, пов'язані з утриманням даного автомобіля та орендна плата, виплачена його власнику, працівнику цього ж підприємства, є доходом такого працівника та підлягає оподаткуванню відповідно до п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». А тому податкові повідомлення рішення №0001921750/0 від 06 квітня 2010 року та №0001921750/1 від 12 травня 2010 року, якими донараховано податку з доходів найманих працівників податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 6677,25 гри., основного платежу 2225,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій 4451,50 грн. є правомірними.
Судом встановлено також, 01.01.2008 р. між позивачем та ТОВ «Арго» укладений договір оренди транспортного засобу марки МАЗ 555102, д.н. НОМЕР_2 терміном на 2 роки. Загальна сума по оренді цього автомобіля складає 60000 грн. без ПДВ, яка віднесена до складу валових витрат підприємства, а також віднесено 12000 грн. до податкового кредиту. Відповідач заперечує використання цього транспортного засобу в господарській діяльності підприємства з тих підстав, що відсутні подорожні листи на цей автомобіль, проте з таким висновком суд не погоджується, з огляду на таке. Як під час перевірки податковим органом, так і в ході судового розгляду справи позивачем надані документи, що підтверджують факт використання транспортного засобу в господарській діяльності підприємства, а саме: акти приймання автомобіля в оренду; акти приймання передачі послуг з оренди автомобілів, а також товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт використання зазначених автомобілів для перевезення товару, що належить ПП «Слана-Плюс». ( том 1 а.с. 140-147, 150-162, 165, 167,169-182, 185, 187-190, 191-196, том 2 а.с. 118-121).
Подорожні листи є виключно транспортною документацію, обов'язковість ведення якої передбачена законодавством про автомобільний транспорт. Наявність чи відсутність подорожніх листів, як виключно транспортної документації, не може вплинути на встановлення зв'язку витрат з господарською діяльністю та віднесення їх валових, а ПДВ до податкового кредиту.
Також судом встановлено, що між ПП «Слана Плюс» та ТОВ «Арго» 29.12.2008 року укладений договір оренди обладнання для переробки сільськогосподарської продукції, 01.01.2009 року відповідно до акту приймання-передачі це обладнання було передане ПП «Слана Плюс». (том 1 а.с. 198-201). Позивачем нараховувались амортизаційні відрахування на це обладнання як на основні фонди поквартально в 2009 році в сумі 248578 грн. Такі дії позивача суд вважає правомірними з тих підстав, що відповідно до пп. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Намір використання основних засобів, підтверджується їх передачею в оренду ТОВ «Арго» та не заперечується Глухівською МДПІ, про що зазначено в рішенні про результати розгляду первинної скарги . ( том 1 а.с. 56-60).
Відповідно до пп. 8.3.5. п. 8.З. ст. 8 Закону облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 , ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться.
Згідно з пп. 8.3.1. п. 8.З. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.
Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи (п.п. 8.3.4 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Таким чином, законом передбачено, що тільки для основних фондів 1 групи нарахування амортизації здійснюється з наступного кварталу після введення їх в експлуатацію. Для основних фондів груп 2, 3 та 4, амортизація нараховується з кварталу наступного за кварталом оприбуткування матеріальних цінностей, що входять до складу цих груп.
Глухівською МДПІ повністю підтверджується факт оприбуткування основних засобів в бухгалтерському обліку підприємства. Крім того, зазначені основні засоби введені в експлуатацію в ПП «Слана-Плюс», що підтверджуються відповідними актами на оприбутковані на pax 10 «Основні засоби»
Разом з тим, Глухівська МДПІ безпідставно ототожнює введення в експлуатацію нового цеху у ТОВ «Арго», як виробничого комплексу, з введенням в експлуатацію окремих об'єктів основних засобів, як конструктивно відокремлених предметів, призначених для виконання певних самостійних функцій, що належать ПП «Слана-Плюс».
За таких обставин, Глухівською МДПІ в порушення пп. 8.2.1. п. 8.2., пп. 8.3.5. п. 8.3. пп. 8.3.1. п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безпідставно відмовлено ПП «Слана Плюс» в нарахуванні в податковому обліку амортизації основних засобів гр. 2., гр.. 3.
Суд також погоджується з доводами відповідача про те, що у відповідача відсутні були підстави для відображення отриманої фінансової допомоги у складі валових доходів, оскільки позивач в 4 кварталі 2009 року помилково включив до складу валових витрат суму поворотної фінансової допомоги отриманої від ДП «Арго-Закупка» на суму 46404,00грн., яку повернув в кінці звітного періоду, що підтверджується журналом-ордером отриманої та поверненої фінансової допомоги pax. 55 «Інші довгострокові зобов'язання». ( том 2 а.с. 32).
Таким чином, на підставі викладеного суд приходить до висновку про невідповідність податкових повідомлень - рішень Глухівської МДПІ в частині донарахувань позивачеві податку на додану вартість на суму 10867 гривень та податку на прибуток на суму 98844 гривні чинному законодавству, а саме п. 5.1 п.п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5 , пп. 8.2.1. п. 8.2., п.п. 8.3.5. п. 8.З. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 7.4.1 та п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Слана Плюс" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області №0000142301/0 від 06 квітня 2010 року про визначення приватному підприємству "Слана Плюс" зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн. в частині 10867 грн, з яких основного платежу 7244 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3623 грн.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000142301/1 Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 12 травня 2010 року про визначення приватному підприємству "Слана Плюс" зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн. в частині 10867 грн, з яких основного платежу 7244 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3623 грн.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000142301/2 Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 14 червня 2010 року про визначення приватному підприємству "Слана Плюс" зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 11609,00 грн, основного платежу 7739,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3870,00 грн. в частині 1086грн, з яких основного платежу 7244 грн, штрафних (фінансових) санкцій 3623 грн.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення- рішення №0000132301/0 Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 06.04.2010р.про визначення приватному підприємству "Слана Плюс" зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 109512,00 грн., основного платежу 72516, 00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 36996,00 грн. в частині 98844 грн., з яких основного платежу 71897 грн, штрафних (фінансових) санкцій 26947грн.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення- рішення №0000132301/1 Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 12.05.2010р. про визначення приватному підприємству "Слана Плюс" зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 109512,00 грн., основного платежу 72516, 00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 36996,00 грн. в частині 98844 грн., з яких основного платежу 71897 грн, штрафних (фінансових) санкцій 26947грн.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення- рішення №0000132301/2 Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 14.06.2010р.про визначення приватному підприємству "Слана Плюс" зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 99773,00 грн., в т.ч. основного платежу 72516, 00 грн, та штрафних (фінансових) санкцій 27257,00 грн. в частині98844 грн., з яких основного платежу 71897 грн, штрафних (фінансових) санкцій 26947грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтвоаністю.
< Сума стягнення (цифрами) > < Текст >
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
Повний текст постанови виготовлений 16 листопада 2010 року.
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя Л.М.Опімах