Справа № 2-4068/2010 р.

                          ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

                           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 листопада 2010 року                                    Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі головуючої судді                                           Гудкова С.В.

при секретарі                                                                Яценко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення моральної шкоди , -    

                        В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного підприємця

ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення моральної шкоди . Свій позов мотивувала тим, що 28.06.2010 року між нею та відповідачем було укладено угоду № 14, відповідно до п.1 якої відповідачеві доручалось здійснити оформлення необхідних технічної та дозвільної документації, монтаж автоматичного газового опалення, котла, радіаторів опалення, фільтрів, розводку гарячої та холодної води у квартирі позивачки в АДРЕСА_1 .

    Вартість роботи по виконанню даної угоди, відповідно до п.2 вищевказаної угоди складає

 13500 грн.     Крім цього, п.2 угоди передбачено повну сплату вартості робіт лише після закінчення всіх робіт, а до початку монтажних робіт замовник повинен сплатити вартість матеріалів та самої роботи. За розрахунками відповідача вона сплатила 28.06.2010 року останньому 12350 грн., про що він видав їй 2 квитанції .

    Виконати всі роботи відповідач зобов’язувався протягом одного календарного місяця, тобто до 28.07.2010 року . Однак, у визначений домовленістю сторін строк ніякі роботи відповідач не здійснив. Зверненням до нього позивачки було встановлено, що відповідач навіть і не починав ніякі роботи по виготовленню документації, посилався на зайнятість. У подальшому, останній відмовився повернути їй кошти, посилаючись на те, що у нього скрутна фінансова ситуація, що виконати роботи він вже не в змозі, рекомендував шукати іншого виконавця, а з питання повернення коштів – звертатись до суду .

    Позивач прохає визнати, що приватний підприємець ОСОБА_2 при виконанні угоди № 14 від 28.06.2010 року допустив прострочення виконання його зобов’язань; вважати розірваною угоду № 14 від 28.06.2010 року, яка була укладена між нею та ОСОБА_2; стягнути на свою користь з відповідача сплачені нею по договору кошти в розмірі 12350 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.

    В судовому засіданні позивач відмовилась від позову в частині розірвання угоди № 14 від 28.06.2010 року та стягнення на її користь з відповідача сплачені нею по договору кошти в розмірі 12350 грн., оскільки під час розгляду справи в суді відповідач 09.10.2010 року повністю здійснив монтаж опалювальної системи, тобто виконав свої зобов’язання по вищевказаному договору, але це сталося внаслідок звернення позивачем до суду за захистом своїх порушених прав.  Іншу частину позовних вимог позивач підтримала, прохала їх задовольнити.

    08.11.2010 року суд своєю ухвалою прийняв відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог.

    Відповідач в судове засідання не з’явився без поважних причин, про час, місце розгляду справи був повідомлений завчасно, належним чином, про що в матеріалах справи мається відповідне поштове повідомлення, про причини неявки суд не повідомив.

    08.11.2010 року суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

    Суд, заслухавши позивача, дослідивши докази, матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково з наступних підстав.

    Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання мають виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

    Згідно ч.1,2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання, або не виконав його у встановлений домовленістю сторін строк. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки .

    Судом встановлено, що 28.06.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 14, відповідно до п.1 якої відповідачеві доручалось здійснити оформлення необхідних технічних та дозвільної документації, монтаж автоматичного газового опалення, котла, радіаторів опалення, фільтрів, розводку гарячої та холодної води у квартирі позивача в АДРЕСА_1 .

    Вартість роботи по виконанню даної угоди, відповідно до п.2 вищевказаної угоди складає

 13500 грн.     Крім цього, п.2 угоди передбачено повну сплату вартості робіт лише після закінчення всіх робіт, а до початку монтажних робіт замовник повинен сплатити вартість матеріалів та самої роботи. За розрахунками відповідача позивач сплатила 28.06.2010 року йому 12350 грн., що підтверджується відповідними квитанціями  (а.с.10-11).

    Виконати всі роботи відповідач зобов’язувався протягом одного календарного місяця, тобто до 28.07.2010 року . Однак, у визначений домовленістю сторін строк ніякі роботи відповідач не здійснив. Зверненням до нього позивача було встановлено, що відповідач навіть і не починав ніяких робіт по виготовленню документації, посилаючись на зайнятість. У подальшому, останній взагалі відмовився повернути їй кошти та виконати передбачені договором роботи . Лише після звернення позивача з позовом до суду за захистом своїй прав, відповідач 09.10.2010 року здійснив монтаж опалювальної системи. Отже, приватний підприємець допустив прострочення виконання своїх зобов’язань по угоді № 14 від 28.06.2010 року .

    Суд вважає, що по своїй правовій природі вищезазначена угода (а.с.9) є договором підряду.

    Згідно ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

    Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

    Суд вважає, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов’язань, позивачу спричинено моральну шкоду, що виразилось у втраті останнім спокою та сну, звичайного ритму життя , перенесенню стресу. Враховуючи принцип розумності та справедливості, суд оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 1000 грн., які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

    Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України, необхідно також стягнути понесені позивачем судові витрати, пов’язаних зі сплатою судового збору, витрат на ІТЗ розгляду справи та на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.526, 612, 849, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, -

                          В И Р І Ш И В  :

    Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково .

    Визнати, що ОСОБА_2 при виконанні угоди № 14 від 28.06.2010 року допустив прострочення виконання своїх зобов’язань.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 гривень моральної шкоди, 120 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи, 149 гривень судового збору, 1600 гривень витрат на правову допомогу, а всього 2869 гривень .

Скасувати захід забезпечення позову, який застосований на підставі ухвали Лубенського міськрайонного суду від 07.10.2010 року, а саме : накладення арешту на належну ОСОБА_2 на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2

    Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

    Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                         С.В.Гудков