Справа №2-1853
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2010 року
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Нікандрової С.О.
при секретарі: Дмитренко Ю.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості по кредиту, -
В С Т А Н О В И В:
В позовній заяві вказано, що 19 вересня 2006 року між позивачем та ОСОБА_6 укладений кредитний договір №014/17-04/3225-20, на підставі якого відповідачеві наданий кредит у розмірі 50 000 гривень зі сплатою 20% річних на строк до 19.09.2013 року. З метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 ОСОБА_7 укладений договір іпотеки від 20 вересня 2006 року, за яким предметом іпотеки є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У зв’язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_5 своїх зобов’язань щодо погашення заборгованості по Кредитному договору, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок отриманих від реалізації коштів задовольнити вимоги позивача на суму 43017,49 грн., та стягнути з відповідачів судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача Іванісов В.С. просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково на суму 41381,31 грн.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_9 позовні вимоги визнала частково, просила задовольнити вимоги позивача в межах заборгованості за кредитним договором, яка згідно проведеного нею розрахунку складає 41381,31 грн.
Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суду не повідомила, про час і місце слухання справи була повідомлена своєчасно.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», та ОСОБА_5 укладений кредитний договір №014/17-04/3225-20, на підставі якого відповідачеві наданий кредит у розмірі 50 000 гривень зі сплатою 20 % річних на строк до 19 вересня 2013 року.
З метою забезпечення виконання зобов’язання за Кредитним договором 20 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», з однієї сторони і ОСОБА_2 ОСОБА_7, з іншої сторони, укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Аваль та зареєстрований в реєстрі за №122, предметом якого є квартира 13, яка розташована в будинку 26 по вул. Дніпровська в м. Василівка Запорізької області.
Впродовж користування кредитними коштами, відповідачем ОСОБА_5 були порушені умови кредитного договору щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості.
Стаття 1054 ЦК України, передбачає, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до п.6.5. Кредитного договору банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього договору, та в інших випадках, передбачених цим договором.
Згідно п.3.1.4. Договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання зобов’язань за цим договором або за Кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи і наданих сторонами розрахунків, станом на 01 червня 2010 року відповідач ОСОБА_5 має заборгованість за кредитним договором №014/17-04/3225-20 від 19.09.2006 року в сумі 41381,31 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом – 35745,91 грн.; заборгованості за відсотками – 4445,68 грн.; заборгованості по пені – 1189,72 грн.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до ст.112 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ч.2 п.3 ст.592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави в інших випадках, встановлених договором.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про погашення боргу в розмірі 41 381,31 грн. за кредитним договором №014/17-04/3225-20 від 19 вересня 2006 року шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, площею 43,7 кв.м, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_10, та задоволення вимог позивача за рахунок отриманих коштів від продажу вказаного майна.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судовий збір в сумі 413,81 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 589, 590, 610, 612, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 131, 208-209, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості по кредиту – задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, площею 43,7 кв.м, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_2, способом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку", та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за Кредитним договором №014/17-04/3225-20 від 19 вересня 2006 року в розмірі 41381 (сорок одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі 413,81 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн., а всього 533,81 (п’ятсот тридцять три) грн. 81 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського районного суду С.О.Нікандрова